77. Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв

• Для відновлення молекули НАДФ потрібно 2 електрони і 2 протони, причому донором електронів є вода. Окислення води здійснює ФС2, а відновлення НАДФ – ФС1. Для виділення одної молекули кисню потрібно 8 квантів світла.

• Це відбувається у так званій Z-схемі фотосинтезу, яку розробили Хілл, Бендалл(1960) і підтвердив Дюйзенс. У ФС2 пігмент Р680 поглинувши квант переходит у збуджений синглетний стан і віддає 2 електрони феофітину. Від ФФ електрони втрачаючи енергію послідовно передаються на пластохінони Qa Qb , на пул ліпідорозчинного пластохінона Pg, на залізосірчаний білок Риске FeSr, на цитохром F цитохромного комплекса B6-F і далі відновлює Си-вмісний пластоціанін.

• Вакантні місця(дірки) в Р680 заповнюються електронами з переносника Z, який в свою чергу відновлюється системою S. Цей окислений комплекс S зв*язує воду і відновлюється за рахунок її електронів.

• Цей ланцюг переносу різко сповільнюється, якщо не збуджується ФС1, так як при цьому весь пластоціанін переходить у відновлений стан. ФС 1 захоплює 2 кванти світла, передає 2 електрони на хлорофіл А1, далі на Аz Ab,фередоксину і фередоксин NADP-оксидоредуктазі, яка відновлює NADP.

• При цьому електрнні дірки у Р700 заповнюються електронами від пластоціаніну і нециклічний ланцюг переносу електронів замикається.

• Енергія яка вивільнюється при русі електронів від Р680 до Р700 використовується для синтезу АТФ. Приймає участь лише ФС1 і комплекс цитохромів В6-f.

• При збудженні Р700 електрон передається через А1, Аz, Аb фередоксин,Pg, цитохроми, Fesr, цитохром f, пластоціанін і повертається на Р700.

• Енергія яка вивільнюється прицьому іде на синтез АТФ

78. Явище спокою у рослин, його фiзiологiчна функцiя, керування спокоєм.

СПОКІЙ – тимчасове припинення росту. = фізіол стан рослин, при якому різко знижуються швидкість росту та інтенсивність обміну речовин, для переживання несприятливих умов .

З настанням внутр спокою, рослина готується до перезимівлі= дозрівання пагона. Листопад є пізній прояв настання спокою. Ознак настання спокою = формування верхівкової бруньки на кінці пагона.

В стані спокою рослини більш стійкі до морозів і посух.

При переході в стан спокою відбув глибокі біохімічні зміни = збагачення ліпідами, вуглеводами, зневоднення, зміна співвідношення між інгібіторами і стимуляторами.

Є глибокий і вимушений спокій. (можуть співпадати = відсутність видимого росту ). Глибокий = співвідношення внутр факторів та їх взаємодія з середовищем, вимушений — різкі зміни зовн факторів порівняно до нормальних умов.Органічний спокій = зміни в нуклеїновому, білковому обмінах. Тимчасова зупинка ростових процесів характерна для тропічних рослин. Перехід в стан спокою = втрата (опадання) органів або пагонів.

Підготовка до зими = нагромадження розчинних цукрів (підвищ зимостійкість) та інгібіторів росту.

Вихідним матеріалом для олігоцукрів є крохмаль. Є два крохмальні максимуми – осінній і весняний.

Спокій контролюється співвідношенням природних ендогенних інгібіторів і стимуляторів росту. Фенольні сполуки (кумарин, скополетин, нарингенін, хлорогенова, кумаринова кислота) інгібують проростання насіння, зумовлюють настання спокою бруньок. Нагромадж в процесі старіння, виділяються у ґрунт, спричин гальмування росту рослин (алелопатичний вплив). Регулятори росту негормональної природи. Міцне блокування ДНК в ядрах меристематичних клітин бруньок ( репресія генів, які регулюють ріст).

Спокій може бути дуже довгим. Для проростання потрібна вода, кисень, а деяким - світло.

Тривалість періоду спокою визначається генетичними особливостями рослини. залежить від умов зовн середов. холодне, дощове літо подовжує спокій, а спекотне, сухе вкорочує. залежно від температури

Спокій це не лише захисна реакція організму. Без спокою рослина знижує темпи росту. При нормальному проходженні спокою ріст посилюється.

Повне переродження точок зростання (гамма опромінення) = пропадає здатність до проростання.

Залежність від будови насіння. Чим щільніша оболонка тим довший спокій У бульб картоплі в спокої знаходяться тільки меристематичні тканини - вічка. Запасаючі тканини володіють високою стійкістю до фітопатогенних мікроорганізмів.

Фактори впливу на стан спокою

1Вологість 2 умови аерації - Концентрації О₂ нижче 5% і вище 21% пригнічують ріст, подовжуючи вхід в стан спокою 3Температура Діапазон температур залежить від географічного походження. Є min i max t, нижче і вище яких насіння не може проростати, і оптимальна t. Баланс інгібіторів-стимуляторів росту Екзогенні чинники – радіація, хімічні інгібітори росту

Умови росту рослин і дозрівання насіння Анабіоз і спокій нижчі рослини здатні висихати до повітряно-сухого стану, не втрачаючи життєздатності.

Сигнал до переходу у стан спокою В стан спокою дерева і кущі впадають рано – липні-серпні.

Всі умови сприятливі, а ріст затримується і йде перехід у стан спокою.

Сигналом до переходу до спокою є скорочення довжини дня, яке сприймається листками, бруньками.

Посилюється синтез АБК (інгібує активність гідролітичних ферментів). З листків АБК транспортується у бруньки і присипляє. Знижується вміст вільних ГК.

Фізико-хімічні основи спокою

При переході в стан спокою 1. Знижується оводненість цитоплазми, вітрифікація (остекління).

Влітку заморожені рослини гинуть = лід в міжклітинниках тисне на цитоплазму і пошкоджує її.

При переході в глибокий спокій плазмодесми втягуються всередину клітини, і цитоплазма відокремлюється.

2. Знижується проникність мембран і оболонки. 3. Збільшується к-сть ліпідів і вуглеводів (кріопротектори) 4. Знижується активність ферментів. 5.зміна балансу фітогормонів – збільш інгібіторів і зменш стимуляторів.

Вихід із стану спокою -перехід до росту Гідрофільність збільшується Посилюється активність гідролітичних і окисних ферментів Збільшення вологи посилює дихання. Зниження вмісту білків. Новоутворення фітогормонів .

Прийоми введення у стан спокою Радіоактивне опромінення Хім вплив ^– 2,4-Д і 2М-4Х Мішки (судини) з селективними мембранами / Для захисту плодових дерев від весняних заморозків наприкінці літа їх обприскують розчином ІОК = затримка росту бруньок і розпускання квіток до настання стабільних t.

Прийоми виведення із стану спокою Скарифікація – механічне або хімічне ушкодження щільної оболонки/ Стратифікація – витримування на холоді у вологому стані певний час/ Замочування в гарячій воді, або проморожування. Еферизація – обробка гілок чи кущів парами ефіру Теплі ванни або сухий прогрів насіння Вплив стимуляторів