
- •Iсторiя фiзiологiї рослин
- •Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •Будова і функції каротиноїдів
- •Будова I функцiї кореневої системи у рослин.
- •Будова I функцiї мембран рослин
- •Будова продихiв. Механiзми регуляцiї вiдкривання продихiв
- •Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •Будова, I функцiї хлорофiлiв
- •Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi
- •Види азотних добрив - їх вплив на рослини
- •Види фосфорних добрив - їх вплив на рослини
- •Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •Вплив зовнішніх факторів на дихання рослин
- •Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин
- •Гормональна теорiя тропiзмiв Холодного I Вента
- •Гормональна теорiя тропізмів
- •Екологiя фотосинтезу . Вплив ендо та екзогенних факторiв на рослини
- •Екологія фотосинтезу.
- •Етапи онтогенезу рослин
- •Етапи росту клітин рослин
- •Залежнiсть росту рослин вiд екзо та ендогенних факторiв
- •Зимостійкість
- •Класифікація добрив – мінеральних та органічних
- •Класифікація мінеральних добрив – особливості вплив на рослин
- •Коренева система як орган поглинання та обмiну речовин
- •Методи вивчення питань мiнерального живлення і росту клітин та рослин
- •Механiзми вiдкриття та закриття продихiв
- •Iснує 3 механiзми вiдкриття I закриття продихiв:
- •Морозостiйкiсть рослин
- •Окисне фосфорилювання
- •Органоїди рослинної клiтини - будова I функцiї
- •Особливостi структури рослинних клiтин, методи їх дослiдження
- •Особливості водного режиму рослин різних екологічних груп.
- •Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •Пластиднi пiгменти рослин
- •Посухостiйкiсть рослин
- •Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин, зокрема на Українi
- •Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •Регуляцiя росту I розвитку свiтлом. Фотоперiодизм.
- •Регуляція процесів дихання
- •Роль акад. Прянiшнiкова у розвитку фiзiологiї рослин
- •Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин.
- •Рослинна клiтина, як осмотична система
- •Рухи рослин
- •Сoлестiйкiсть рослин
- •Свiтлова стадiя фотосинтезу
- •Синтетичнi регулятори росту рослин
- •Темнова стадiя фотосинтезу
- •Транспiрацiя рослин, види, її закономiрностi
- •Транспорт електронiв при фотосинтезі Основні компоненти електронно-транспортного ланцюжка Фотосистема II
- •Фотосистема I
- •Циклічний і псевдоциклічний транспорт електрона
- •Транспорт органiчних та мiнеральних речовин по рослинi
- •Фiзiологiчна адаптацiя рослин до стресів
- •Фiзiологiчна роль ауксинів
- •Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин
- •Фiзiологiчна роль мiкроелементiв
- •Фiзiологiчна роль магнiю і фосфору
- •Фiзiологiчна роль сiрки та магнію
- •Фiзiологiчна роль фосфору і калію
- •Фiзiологiчна роль цитокiнiнiв
- •Фiзiологiчно активнi речовини рослин
- •Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчних процесiв
- •Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •Фаза поділу
- •Фаза розтягнення
- •Фаза диференціювання
- •Фізіологічна дія гіберелінів
- •Фізіологічна роль азоту
- •Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса
- •Фізіологічне значення пфц і гліоксалатного циклу
- •Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
- •Форми води в грунтi- їх значення
- •Фотодихання
- •Фотодихання
- •Фотосистеми I I II . Фотофосфорилювання.
- •Фотофосфорилювання
- •Хiмiчний склад рослинної клiтини
- •Хвороби при нестачi макро I мікроелементів
- •Холодостiйкiсть рослин
- •Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилювання
- •Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв
- •Явище спокою у рослин, його фiзiологiчна функцiя, керування спокоєм.
- •Явище яровизації
- •Якi сили пiднiмають воду по рослинi
Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса
Гліколіз створює умови для перетворення глюкози в піровиноградну кислоту, виступаючи порміжною ланкою перед ЦТК та завершальним етапом дихання – окисленням Н2 в дихальному ланцюгу мітохондрій, в ході якого запасається більша частина вільної енергії вихідних продуктів.Гліколітичний розпад глюкози забезпечує клітину енергією ( 2 молекули АТФ та 2 НАД*Н2) а також пластичними проміжними сполуками для синтезу клітинних компонентів, наприклад ЖК, фосфоенолпіруват – для біосинтезу фенолів, лігніну. Гліколіз – це спільна фаза для аеробного та анаеробного дихання – є годовним джерелом АТФ в клітині за цих умов. Це спостерігається в умовах гіпоксії, ущільнені грунту. Функціонування даного процесу в хлоропластах забезпечує незалежний НаДФ * Н синтез АТФ, а також створює умови для розпаду крохмалю до тріоз з наступним їхнім експортом із хлоропласта через човниковий механізм.
Цикл трикарбонових кислот являє собою кінцевий загальний шлях окислення дихального субстрату – амінокислот, жирних кислот та вуглеводів. В ході циклу Кребса відбувається перетворення двох – і трьох вуглецевих сполук, що утворюються як проміжні продукти в живих організмів при розпаді вуглеводів, жирів і білків до вуглекислого газу. При цьому звільнений водень водень прямує в ланцюг тканинного дихання, де надалі окислюється до води, беручи безпосередньо участи в синтезі універсального джерела енергії – АТФ. В ході ЦТК при окисненні однієї молекули пірувату синтезується 15 молекул АТФ. Оскільки вихідна молекула глюкози розпадається в процесі гліколізу на дві молекули пірувату, то окиснення двох залишків дає 30 молекул АТФ. Також функціонування циклу три карбонових кислот є зв*язуючою ланкою обміну білків, жирів, вуглеводів.
Фізіологічне значення пфц і гліоксалатного циклу
Пентозофосфатний цикл
Здійснюється в цитоплазмі, пропластидах і хлоропластах.
Першим етапом є відщеплення СО2 від молекули глюкози, апотомічне окиснення. В пентозофосфатному циклі АТФ не утворюється, синтезується НАДФН+ . Апотомічне окиснення глюкози (пентозофосфатний цикл) характерне для зрілих та старіючих клітин, дихотомічне (гліколіз) – для молодих.
Гліоксилатний цикл як модифікація циклу Кребса.
Гліоксилатний шлях (глюконеогенез) характерний лише для рослин, виявлений у проростаючого насіння олійних культур, при цьому запасні жири перетворюються у вуглеводи. Гліоксилатний шлях окиснення субстратів дихання відбувається в гліоксисомах.
Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
Основні фітогормони:ауксини,гібереліни,цитокініни,АБК,етилен, брасиностероїди , фузикокцин ,жасмонова кислота,фенольні сполуки -Саліцилова кислота,ауксини Індоліл-3-оцтова кислота
Фізіологічні функції ауксину: Розтяг клітин;Коренеутворення;Апікальне домінування;Плодоутворення;Регулювання ростових рухів у рослин;Утворення відокремлюючого шару при опаданні листків.
Фізіологічні функції гіберелінів: Розтяг клітин;Стимуляція росту надземної частини рослин ;Порушення спокою;Стимулювання цвітіння
Фізіологічні ефекти цитокінінів: Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання;Розвиток бічних бруньок; Затримка процесів старіння;Відкриття продихів;Транспортуються швидко з ксилемним потоком
Фізіологічні ефекти абсцизової кислоти – гормону стресу:Загальне пригнічення росту,Закриття продихів,Антагоніст гібереліну.
Фізіологічні ефекти етилену:Дозрівання та опадання плодів,Впливає на транспортування ауксину,Газоподібна форма,Швидко дифундує ,Впливає на сусідні особини .