67. Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса

Гліколіз створює умови для перетворення глюкози в піровиноградну кислоту, виступаючи порміжною ланкою перед ЦТК та завершальним етапом дихання – окисленням Н2 в дихальному ланцюгу мітохондрій, в ході якого запасається більша частина вільної енергії вихідних продуктів.Гліколітичний розпад глюкози забезпечує клітину енергією ( 2 молекули АТФ та 2 НАД*Н2) а також пластичними проміжними сполуками для синтезу клітинних компонентів, наприклад ЖК, фосфоенолпіруват – для біосинтезу фенолів, лігніну. Гліколіз – це спільна фаза для аеробного та анаеробного дихання – є годовним джерелом АТФ в клітині за цих умов. Це спостерігається в умовах гіпоксії, ущільнені грунту. Функціонування даного процесу в хлоропластах забезпечує незалежний НаДФ * Н синтез АТФ, а також створює умови для розпаду крохмалю до тріоз з наступним їхнім експортом із хлоропласта через човниковий механізм.

Цикл трикарбонових кислот являє собою кінцевий загальний шлях окислення дихального субстрату – амінокислот, жирних кислот та вуглеводів. В ході циклу Кребса відбувається перетворення двох – і трьох вуглецевих сполук, що утворюються як проміжні продукти в живих організмів при розпаді вуглеводів, жирів і білків до вуглекислого газу. При цьому звільнений водень водень прямує в ланцюг тканинного дихання, де надалі окислюється до води, беручи безпосередньо участи в синтезі універсального джерела енергії – АТФ. В ході ЦТК при окисненні однієї молекули пірувату синтезується 15 молекул АТФ. Оскільки вихідна молекула глюкози розпадається в процесі гліколізу на дві молекули пірувату, то окиснення двох залишків дає 30 молекул АТФ. Також функціонування циклу три карбонових кислот є зв*язуючою ланкою обміну білків, жирів, вуглеводів.

68. Фізіологічне значення пфц і гліоксалатного циклу

Пентозофосфатний цикл

Здійснюється в цитоплазмі, пропластидах і хлоропластах.

Першим етапом є відщеплення СО2 від молекули глюкози, апотомічне окиснення. В пентозофосфатному циклі АТФ не утворюється, синтезується НАДФН+ . Апотомічне окиснення глюкози (пентозофосфатний цикл) характерне для зрілих та старіючих клітин, дихотомічне (гліколіз) – для молодих.

Гліоксилатний цикл як модифікація циклу Кребса.

Гліоксилатний шлях (глюконеогенез) характерний лише для рослин, виявлений у проростаючого насіння олійних культур, при цьому запасні жири перетворюються у вуглеводи. Гліоксилатний шлях окиснення субстратів дихання відбувається в гліоксисомах.

69. Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.

Основні фітогормони:ауксини,гібереліни,цитокініни,АБК,етилен, брасиностероїди , фузикокцин ,жасмонова кислота,фенольні сполуки -Саліцилова кислота,ауксини Індоліл-3-оцтова кислота

Фізіологічні функції ауксину: Розтяг клітин;Коренеутворення;Апікальне домінування;Плодоутворення;Регулювання ростових рухів у рослин;Утворення відокремлюючого шару при опаданні листків.

Фізіологічні функції гіберелінів: Розтяг клітин;Стимуляція росту надземної частини рослин ;Порушення спокою;Стимулювання цвітіння

Фізіологічні ефекти цитокінінів: Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання;Розвиток бічних бруньок; Затримка процесів старіння;Відкриття продихів;Транспортуються швидко з ксилемним потоком

Фізіологічні ефекти абсцизової кислоти – гормону стресу:Загальне пригнічення росту,Закриття продихів,Антагоніст гібереліну.

Фізіологічні ефекти етилену:Дозрівання та опадання плодів,Впливає на транспортування ауксину,Газоподібна форма,Швидко дифундує ,Впливає на сусідні особини .