
- •Iсторiя фiзiологiї рослин
- •Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •Будова і функції каротиноїдів
- •Будова I функцiї кореневої системи у рослин.
- •Будова I функцiї мембран рослин
- •Будова продихiв. Механiзми регуляцiї вiдкривання продихiв
- •Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •Будова, I функцiї хлорофiлiв
- •Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi
- •Види азотних добрив - їх вплив на рослини
- •Види фосфорних добрив - їх вплив на рослини
- •Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •Вплив зовнішніх факторів на дихання рослин
- •Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин
- •Гормональна теорiя тропiзмiв Холодного I Вента
- •Гормональна теорiя тропізмів
- •Екологiя фотосинтезу . Вплив ендо та екзогенних факторiв на рослини
- •Екологія фотосинтезу.
- •Етапи онтогенезу рослин
- •Етапи росту клітин рослин
- •Залежнiсть росту рослин вiд екзо та ендогенних факторiв
- •Зимостійкість
- •Класифікація добрив – мінеральних та органічних
- •Класифікація мінеральних добрив – особливості вплив на рослин
- •Коренева система як орган поглинання та обмiну речовин
- •Методи вивчення питань мiнерального живлення і росту клітин та рослин
- •Механiзми вiдкриття та закриття продихiв
- •Iснує 3 механiзми вiдкриття I закриття продихiв:
- •Морозостiйкiсть рослин
- •Окисне фосфорилювання
- •Органоїди рослинної клiтини - будова I функцiї
- •Особливостi структури рослинних клiтин, методи їх дослiдження
- •Особливості водного режиму рослин різних екологічних груп.
- •Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •Пластиднi пiгменти рослин
- •Посухостiйкiсть рослин
- •Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин, зокрема на Українi
- •Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •Регуляцiя росту I розвитку свiтлом. Фотоперiодизм.
- •Регуляція процесів дихання
- •Роль акад. Прянiшнiкова у розвитку фiзiологiї рослин
- •Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин.
- •Рослинна клiтина, як осмотична система
- •Рухи рослин
- •Сoлестiйкiсть рослин
- •Свiтлова стадiя фотосинтезу
- •Синтетичнi регулятори росту рослин
- •Темнова стадiя фотосинтезу
- •Транспiрацiя рослин, види, її закономiрностi
- •Транспорт електронiв при фотосинтезі Основні компоненти електронно-транспортного ланцюжка Фотосистема II
- •Фотосистема I
- •Циклічний і псевдоциклічний транспорт електрона
- •Транспорт органiчних та мiнеральних речовин по рослинi
- •Фiзiологiчна адаптацiя рослин до стресів
- •Фiзiологiчна роль ауксинів
- •Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин
- •Фiзiологiчна роль мiкроелементiв
- •Фiзiологiчна роль магнiю і фосфору
- •Фiзiологiчна роль сiрки та магнію
- •Фiзiологiчна роль фосфору і калію
- •Фiзiологiчна роль цитокiнiнiв
- •Фiзiологiчно активнi речовини рослин
- •Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчних процесiв
- •Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •Фаза поділу
- •Фаза розтягнення
- •Фаза диференціювання
- •Фізіологічна дія гіберелінів
- •Фізіологічна роль азоту
- •Фізіологічне значення гліколізу і циклу Кребса
- •Фізіологічне значення пфц і гліоксалатного циклу
- •Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
- •Форми води в грунтi- їх значення
- •Фотодихання
- •Фотодихання
- •Фотосистеми I I II . Фотофосфорилювання.
- •Фотофосфорилювання
- •Хiмiчний склад рослинної клiтини
- •Хвороби при нестачi макро I мікроелементів
- •Холодостiйкiсть рослин
- •Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилювання
- •Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв
- •Явище спокою у рослин, його фiзiологiчна функцiя, керування спокоєм.
- •Явище яровизації
- •Якi сили пiднiмають воду по рослинi
Фiзiологiчна роль магнiю і фосфору
Магній Mg2+ Ф-ї в процесі ж-ті рослин: Активізує РДФ-карбоксилази, фосфокінази, АТФ-ази, ферменти циклу Кребса, ПФШ, спиртового і молочного бродіння. Активізує транспорт електронів. Підсилює синтез ефірних олій, каучуків. Ознаки прояву недостатності елемента: Порушується фосфорний, білковий і вуглеводний обміни, формування пластид, розвивається хлороз і некроз листя, з'являється строкатий колір листків, листки в''януть і обпадають.
Форсфор H2PO4- HPO42- Ф-ї в процесі ж-ті рослин: Участь в енергетичному обміні (утворення АТФ), входить до складу фітину, фосфорилювання клітинних білків, зв'язаний зі спадкоємною інформацією (входить до складу ДНК, РНК), ферментативний каталіз, проникність мембран. Прискорює початковий ріст рослин, утворення генеративних органів. Ознаки прояву недостатності елемента: Коренева система буріє, слабко розвивається, кореневі волоски відмирають, припиняється ріст рослин, листя закручується на краях з утворенням фіолетових і червоних плям. Рослини найбільш чутливі на ранніх фазах розвитку.
ФОСФОР
Поступає в окисленiй формi ( анiони ортофосфату Н2РО4- або НРО4 i в такому виглядi включається в органiчнi молекули переходить з одної в iншу сполуку, без нiяких перетворень. Поступлення неорганiчного фосфору пов'язано з рIвнем нуклеотидiв у активно функцiонуючих клiтинах коренiв. первинна метаболiзацiя фосфору пов'язана з швидким включенням у синтез нуклеотидiв, а саме з фосфорилюванням у мiтохондрiях, та з утворенням глюкозофосфата в процесi глiколiзу у цитоплазмi. При бiльших експозицiях фосфор був знайдений у складi нуклеїнових кислот.I тiльки при насиченнi метаболiчного фонду акцепторiв фосфору вiн може поступати у вакуоль у неорганiчнiй формi.
Фосфор приймає участь у двох типах реакцiй - фосфорилюваннi органiчних сполук та переносi залишка ортофосфорної кислоти вiд одної молекули до iншої. Фосфор постiйно циркулює мiж органiчним та мiнеральним пулами, включаючись i виключаючись, наприклад у АДФ та АТФ.
Унiкальною ФУНКЦІЄЮ ФОСФОРУ є участь у фосфорилюваннi бiлку за допомогою протеїнкiназ, якє викликає змiни заряду, ензиматичних або транспортних функцiй.
Фосфор обумовлює гiдрофiльнiсть фосфолiпiдiв, тодi як iнша частина молекули лiпофiльна. В мембранах фосфолiпiди орiєнтуються полярно: залашки фосфорної кислоти знаходяться ззовнi, а лiпофiльна частина утримується у лiпiдному бiшарi.
Фiзiологiчна роль сiрки та магнію
Магній Mg2+ Ф-ї в процесі ж-ті рослин: Активізує РДФ-карбоксилази, фосфокінази, АТФ-ази, ферменти циклу Кребса, ПФШ, спиртового і молочного бродіння. Активізує транспорт електронів. Підсилює синтез ефірних олій, каучуків. Ознаки прояву недостатності елемента: Порушується фосфорний, білковий і вуглеводний обміни, формування пластид, розвивається хлороз і некроз листя, з'являється строкатий колір листків, листки в''януть і обпадають.
Сульфур SO42- Ф-ї в процесі ж-ті рослин: Входить до складу ряду амінокислот. Стабілізує тривимірну структуру білків, підтримує певний рівень окислювально-відновного потенціалу в клітині, є компонентом коензиму А і вітамінів, що грають роль при диханні і ліпідному обміні.
Ознаки прояву недостатності елемента: Пригнічується синтез амінокислот, білків, формування хлоропластів, затримується ріст стебел. На відміну від недостачі нітрогену, дефіцит сульфуру викликає пожовтіння спочатку молодих листків.
При надлишку сірки: інгібується відновлення сульфатів до сульфгідрильного рівня, синтез цистеїну і особливо метіоніну, але різко активується гідроліз білку з вивільненням вільних амінокислот. Зміщується рівновага системи SH та SS-груп в сторону накопичення дисульфідів, як наслідок затримка ростових процесів у рослин. Також затримується поглинання кальцію і активується поглинання натрію, що збільшує токсичну дію на рослини. Порушується нормальний хід циклу Кребса.
СІРКА
Поступає у рослини у виглядi сульфату- SO4, а менш окисленi або вiдновленi сполуки, тобто SO2 або H2S є токсичними для рослин. Поглинений неорганiчний сульфат перед включенням в реакцiї обмiну повинен спочатку вiдновитись - це так звана асимiляторна реакцiя сiрки, подiбна до вiдновлення нітратів.
Сульфат активується шляхом взаємодiї з АТФ, з утворенням аденозин-5-фосфосульфату (АФС) та 3-фосфоаденiн-5-фосфосульфату (ФАФС), за допомогою сульфурилази. Фермент в коренях має активнiсть нижчу, нiж в листках, opt PH- 7,5-9, активується молiбденом, нiтратом, селенатом. Сульфiтна група АФС та ФАФС переноситься на iншi сполуки за допомогою сульфотрансферази - вiдновлюючим агентом є глютатiон, з оптимумом РН 8,5-9, фермент пригнiчується фосфатом.
Сульфiт або прямо вiдновляється до сульфiду ( треба 6е та NADPH) або реагує з серином або О-ацетилсерином з утворенням цистеїну, другим шляхом є вiдновлення через тiосульфат з подальшим перетворенням у цистеїн через S-сульфоцистеїн..