
- •2. Установчі документи створення туристичної фірми.
- •3. Ліцензування туристичних підприємств.
- •4. Поняття сертифікації. Види сертифікації.
- •5. Зовнішнє середовище туристичної фірми. Статичні фактори.
- •6. Зовнішнє середовище туристичної фірми. Динамічні фактори.
- •7. Властивості зовнішнього середовища.
- •9. Внутрішнє середовище фірми.
- •10. Туроператорська діяльність фірми.
- •11. Турагентська діяльність фірми.
- •12. Організаційна структура туристичної фірми. Вимоги до формування сучасної організаційної структури туристичного підприємства.
- •13. Функціональні обов’язки посадових осіб.
- •14.Принципи та методи управління туристичним підприємством.
7. Властивості зовнішнього середовища.
Зовнішнє середовище характеризується такими властивостями: взаємопов'язаністю факторів, складністю, рухомістю, невизначеністю.
Взаємопов'язаність факторів зовнішнього середовища — це рівень впливу змін одного фактора на інші. Наприклад, збільшення темпів зростання виробництва зумовлює утворення нових робочих місць і підвищення рівня оплати праці. В результаті збільшення доходів у населення з'являється можливість витрачати все більше коштів на відпочинок і туризм. Таким чином, зміни економічного фактора зовнішнього середовища впливають на інший фактор, змінюючи внутрішнє середовище організації.
Складність зовнішнього середовища розуміють як кількість факторів, на які організація має реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складність оцінюється залежно від масштабів організації. Для невеликої туристичної агенції їх кількість може бути не більше п'яти (місцеве законодавство, рівень життя населення у певній місцевості, рівень конкурентності ринку, соціальна активність мешканців регіону, рівень їх мобільності), а для великого туристичного холдингу — понад 30 (політична й економічна ситуація, демографічний склад населення, політичний режим, релігійний і національний аспекти, курс валют, рівні бідності, доходів, політична стабільність, рівень міграції, стан історичних і культурних пам'яток, клімат та ін.).
Рухомість зовнішнього середовища визначається швидкістю, з якою відбуваються зміни у середовищі організації. Багато дослідників зазначають, що середовище сучасних організацій змінюється з прискореною швидкістю. За такої загальної тенденції варто зважати на те, що зовнішнє середовище деяких організацій особливо рухоме. Крім того, рухомість зовнішнього середовища може бути вищою для окремих підрозділів організації. За таких умов мають прийматися рішення щодо внутрішніх змінних організацій на основі різноманітнішої інформації. Це робить процес прийняття рішень складнішим.
Невизначеність зовнішнього середовища зумовлюється обсягом інформації, який має організація щодо конкретного фактора, а також ступенем впевненості у достовірності цієї інформації.
8. Мікросередовище туристичної фірми. http://pidruchniki.ws/13340203/turizm/mikroseredovische_turistichnoyi_organizatsiyi
Мікросередовище туристичної організації (середовище прямого впливу) — це система матеріальних, фінансових та інформаційних зв'язків, яка має складну структуру. Середовище прямого впливу також називають безпосереднім діловим (бізнес) оточенням організації, оскільки його формують такі суб'єкти середовища, які прямо впливають на її діяльність: постачальники ресурсів, обладнання, енергії, капіталу та робочої сили; державні органи та органи законотворення; споживачі-туристи; конкуренти, трудові ресурси та інші фактори, що безпосередньо впливають на операції організації і самі відчувають прямий вплив операцій, які нею проводяться.
9. Внутрішнє середовище фірми.
Внутрішнє середовище фірми являє собою сукупність чинників, що створюються і контролюються фірмою. Складові внутрішнього середовища фірми безпосередньо впливають на її ефективність: стратегії, цілі, завдання, структура, технологія, персонал, організаційна культура. Внутрішнє середовище підприємства формується залежно від його місії і мети, яка багато в чому визначається зовнішнім середовищем. Внутрішнє середовище підприємства складається з людей, техніки, технології, інформації, організації виробництва і управління тощо і з таких основних підсистем:
o соціальної;
o технологічної;
o виробничо-технічної;
o економічної;
o інформаційної;
o організаційної;
o фінансової;
o маркетингової, комерційної;
o науково-інноваційної тощо.