18. Метод червоних горизонталей.

Суть: на топогеодезичних зйомках наносять креслення, де суміщені план і профіль. Проектні горизонталі проводяться таким чином, щоб дотримати: всі точки, що лежать на горизонталі, мають однакову висоту; перевищення проектних горизонталей(крок) складає 10 20 рідко 50 см.

Проектні горизонталі на території з однаковим ухилом є паралельні.

На основі схеми вертикального планування і генерального плану методом проектних горизонталей розробляють вертикальне планування окремих елементів і ділянок міста, вулиць, площ, мікрорайонів, парків та ін Цей метод поєднує на одному кресленні план і профілі і дає повне уявлення про перерізи проектованого рельєфу в будь-яких напрямках і деталях його зовнішньої форми. Оскільки проектні горизонталі, позначки характерних точок будівель і споруд та план суміщені, що в підсумку становить проект їх розташованої прив'язки, з'являється можливість комплексного рішення горизонтального і вертикального проектів планування і благоустрою. Метод проектних горизонталей вигідно відрізняється від методу профілів більшою наочністю. Він дозволяє досить просто визначити взаємне висотне положення вулиць, площ, будівель, споруд та ін Вертикальне планування, розроблена для складних умов рельєфу методом проектних (червоних) горизонталей, дає наочне уявлення про проектований рельєфі і розташування в плані і в висотному відношенні проїздів, пандусів , укосів, підпірних стінок, сходів і т. д. Тому метод проектних горизонталей отримав широке поширення при проектуванні вертикального планування, як невеликих ділянок, так і великих за площею територій.  Розташування горизонталей існуючого рельєфу і проектних щодо один одного дає уявлення про характер зміни рельєфу в результаті проведення вертикального планування. Коли проектна горизонталь розташовується нижче однойменної чорної горизонталі у бік падіння ухилу, потрібно підсипка території, вище - зрізання грунту. Накреслення чорних і червоних горизонталей дозволяє визначити лінію нульові робіт, тобто кордон ділянок зрізання і підсипки грунту, яка проходить через точки перетину горизонталей, що мають однакові позначки.  Основними величинами, що визначають розташування проектних горизонталей, є: ухил, перевищення одній горизонталі над іншою (крок горизонталей) і відстань між ними. При проектуванні вертикального планування в червоних горизонталях визначають відстань між ними, яке буде однаковим на ділянці території з постійним ухилом.  Для визначення проектних горизонталей використовують такі формули:   ; - Величина зсуву проектної горизонталі від осі до лотка   ; - Стрибок горизонталі за рахунок висоти бордюру   ; - Величина зсуву горизонталі у червоної лінії   ; - Відстань між горизонталями   - Прийнята величина кроку горизонталі 

19.Шо означає градування прямої.

20.Побудова червоних горизонталей по вулиці.

Крок проектних горизонталей приймають:

Δ h = 0,10; 0,20; 0,50.

Градуювання лiнiї постiйного ухилу виконується в такiй послiдовностi:

1. визначaємо ухил лінії

=0,008;

2. визначaємо вiдстань (в планi) до першої значущої горизонталi (яка кратна, в нашому випадку, 0,20)

У прикладi перша значуща горизонталь в точці Н₁ = 104.80

Н_Б = 104.66.

Пiдставивши її числове значения, отримаємо:

- 45 ­

- 45 ­

3) розраховуємо крок горизонталей в планi, якщо перерiз горизонталей h:

4) знаходимо відстань в планi від останньої значущої горизон­талi до кiнцевої точки А. Ця операцiя є перевiркою градуювання:

У нaшому прикладi остання значуща горизонталь, кратна 0,20, перед точкою НА дорiвнює Нn - 106.20.

Отже, в даному випадку

Можна виконати градуювання прямої й в інший спосіб:

1) знажодимо числовi позначки значущих горизонталей на початку i в кiнцi прямої, вираховуємо їx рiзницю

H_п-H_i – 106,20 – 104,80 – 1,40

2) Перевищення 1.40 м дорiвнює 7 вiдрiзкам мiж горизонталями (1,40 : 0,20-7).

Далi знаходимо вiдстань тiльки мiж значущими горизонталями:

 l = L – a – b ;  l = 193 – 17,5 – 0,5 = 175 м

3. Цю відстань потрібно поділити на кількість відрізків між горизонталями, тоді:

,

Після градуювання ми визначили позначки на oci проїжджої частини вулицi. Тепер потрiбно знайти нахил горизонталей в планi, який залежить вiд поздовжнього ухилу, а також вiд по­перечного ухилу iпоn (найчастiше 0,02). Перевищення oci вулицi над лотком за рахунок поперечного ухилу визначaється як:

h₁= a х i_поп,

Де: а - половина ширини проїжджої частини, iпоn - прийнятий поперечний ухил.

Проектна горизонталь на проїжджiй частинi буде зсуватися вiд осі до лоткa на значення l₁, яке залежить d_iд повздовжнього ухилу

l₁= h₁/ i

Величина l₁ показує нахил горизонталей на проїжджiй частинi вулицi. Достатньо знайти нахил однiєi з горизонталей, решта ­- паралельнi їй. Із змiною поперечних i повздовжнiх ухилiв змiню­ються кути нахилу горизонталей. Bci горизонталi гострим кутом спрямованi в бiк падiння ухилу.

21.Як прив’язати будинок до рельєфу і найти нульову позначку . 22.Привязати будинок на ділянці , шо розташована више прилеглої вулиці. 23.Привязати будинок на ділянці,шо розташований нижче прилеглої вулиці (21,22,23 разом розбирайтесь)

Умови прив’язки будинків до рельєфу.

Знаходження вертикального положення архітектурних об’єктів на ділянці визначається поняттям «прив’язки» їх до рельєфу. Рельєф на топографічному зніманні позначається горизонталями і точками між ними, значення яких виражається в абсолютних позначках (наприклад 315.50, 315.84).

Вертикальні позначки поверхів, або рівнів будинку показуються відносними позначками, які відраховують від нульової позначки – рівня підлоги першого поверху(± 0.00). Значення відносних позначок поверхів (рівнів), що лежать над нульовою позначкою, або під нею, позначаються відповідно із знаком «+» (наприклад + 3.00, + 6.50), або «-» (наприклад, рівень підвалу, цокольного поверху -2.10, -2.45).

Посадка будинків на рельєф означає визначення рівня підлоги 1-го основного поверху, яка позначається відносною (.±0.00) і абсолютною позначками, та знаходження позначок кутів будинку (точок перетину стін будинку з поверхнею землі).

При незначних ухилах ділянки – від 1 до 5% – рівень підлоги 1-го поверху повинен підніматися над поверхнею землі на висоту цоколя, не менше 0,5м. Цоколем називається частина стіни будинку від поверхні землі до рівня підлоги 1-го поверху. Висота цоколя впливає на розташування входу в будинок і на кількість сходинок.

Якщо ухили по ділянці від 5 до 10%, то треба використовувати перепади рельєфу шляхом зміщення поверхів будинку, переважно на половину сходового маршу. При такому вирішенні дещо ускладнюється планування будинку з появою перепадів рівнів. Перепади рельєфу використовуються і для розміщення допоміжних або господарських приміщень в найнижчих точках ділянки.

При складному рельєфі (ухил від 10-12% і вище) доцільно проектувати будинки терасованого типу.

На прив’язку будинку до рельєфу впливає також положення ділянки будівництва відносно вулиці. Слід проектувати так, щоб уникнути поверхневого стоку води в сторону будинку.

Оптимальне рішення висотного положення будинків на територіях може бути досягнуто тільки в результаті комплексного планування горизонтального і вертикального планування та благоустрою цих територій.

Несприятливі для забудови ділянки можуть бути використані під озеленення.