- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.
- •4. Східні слов'яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток, культура.
- •5.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку
- •6. Політичний і суспільний устрій Русі-України
- •7. Культура Київської Русі
- •8. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •9. Причини і наслідки занепаду Київської Русі
- •11. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •12. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх напади на інші українські землі (друга половина XV століття).
- •20.Виникнення та початкова історія українського козацтва.
- •21.Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі.
- •22.Виникнення і значення реєстрового козацтва.
- •23.Українське козацтво у другій половині XVI - першій половині XVII століть. Козацькі повстання: к.Косинського, г.Наливайка. Повстання 1620- 1630 років.
- •24.Культурне життя України в XVI – XVII
- •26. 3Борівський договір. Утворення козацької державності.
- •27. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •28. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення
- •29. Березневі статті 1654 р.
- •30. Дипломатична і військова діяльність б.Хмельницького у 1656 -1657рр.
- •33)Територіальне розчленування України
- •34)Україна за часів Руїни.
- •35)Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-х років XVII століття. С.Палій
- •36)Розвиток культури України в другій половині XVII
- •37.Гетьманщина на початку XVIII століття. Гетьман і.Мазепа.
- •38.Полтавська битва та її місце в історії українського народу.
- •39.Наступ царизму на автономію України. Кінець Гетьманщини та козацького політичного і соціального устрою.
- •40.П.Орлик та його Конституція 1710 р.
- •44. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині XIX століття.
- •45. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •46. Декабристський рух в Україні.
- •47. Відродження української національної свідомості у першій половині хiх ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка.
- •48. Кирило-Мефодіївське братство.
- •49. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці XVIII - першій половині XIX століття.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині XIX століття. Гурток "Руська Трійця".
- •51. Проведення реформи 1861 р. В російській Україні, її особливості і наслідки.
- •53. Український суспільно-політичний рух у другій половині XIX ст.
- •54. Українська культура в XIX - на початку XX ст.
- •55.Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •59.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної Ради.
- •62.Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •63.Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •4. Внутрішня політика Директорії.
- •64.Західна Україна в 1918 р. Утворення Західно-Української Народної Республіки (зунр). Є.Петрушевич.
- •69. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •70. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •72. Український націонал-комунізм в 1920-х роках, його прояви в політиці та на практиці.
- •73.Проведення сталінської політики воєнно-комуністичного штурму в Україні: результати і наслідки.
- •74.Причини і наслідки голоду в Україні 1923 - 1933 рр.
- •75.Сталінський терор проти українського народу в 1920 - 30-і роки.
- •76.Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920 - 30-ті роки.
- •77.Створення Організації українських націоналістів (оун).Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •78.Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни.
- •79.Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід Червоної Армії в Західну Україну.
- •82.Український національно-визвольний рух в роки Другої світової війни. Оун і упа.
- •83.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.
- •84.Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •85. Україна після Другої світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •86. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х - 50-х рр.
- •87. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Загострення політичної боротьби та братовбивчої війни.
- •88. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х - першій половині 60-х років.
- •89. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя на Україні в другій половині 50-х - на початку 60-х років та її суперечливий характер.
- •90. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •91. Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •92. Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні.
- •95. Культурне й духовне життя суспільства
86. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х - 50-х рр.
Радикальні аграрні реформи в Західній Україні здійснювались без урахування місцевої специфіки, політичної ситуації в областях. Державні органи широко використовували звичні та перевірені раніше заходи проти тих, хто не бажав ставати членом колгоспів – здійснювалося так зване розкуркулювання – виселення у віддалені райони СРСР заможних селян із сім’ями, а також тих, хто їх підтримував. Примусову колективізацію було здійснено в основному протягом 1948-1949 рр. До середини 1950 р. 7190 колгоспів об’єднали 98% селянських господарств. Факти свідчать про те, що протягом 1945-1950 рр. з політичних міркувань було репресовано, здебільшого депортовано без суду і слідства й навіть без письмового, 300-500 тис. західних українців. Це викликало обурення і опір. Дехто втікав в ліси й приєднувався до загонів УПА, вступав до підпільних організацій ОУН, які вели боротьбу проти радянської влади.
Цю боротьбу крім ОУН – УПА очолювала також греко–католицька церква. .Тому вона була ліквідована більшовиками в 1946 р. Боротьба ж проти ОУН – УПА виявилася надзвичайно кровопролитною і тривала до сер. 50-х рр.
Розгорнулася нещадна боротьба з “українським націоналізмом”, безперервно мінялися й зазнавали утисків керівні кадри, серед яких було чимало колишніх партизанів і воїнів, що відзначилися на фронтах. Так, у 1949-1952 рр. за звинуваченнями в українському націоналізмі з КП(б)У було виключено понад 22 тис. членів партії, або 3% загальної чисельності.
Слід відзначити, що ця боротьба розгорталася в умовах ідеологічної кампанії по “наведенню порядку” в галузі науки, культури, літератури і мистецтва, розпочатої в 1946-1947 рр. під керівництвом секретаря ЦК ВКП(б) А. Жданова.
Розгорнулася нищівна критика інститутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури – письменників М. Рильського, В. Сосюри, Ю. Яновського, композиторів В. Данькевича, кінорежисера О. Довженка та інших, яких звинувачували в “ідеологічних помилках” і “українському буржуазному націоналізмі”.
Після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна в Україні почалися “чистки” серед науковців. Тих, хто не поділяв поглядів академіка Т. Лисенка, було звільнено з кафедр вузів, установ АН УРСР. Серед них академік АН УРСР М. Гришко, професори С. Гершензон, І. Поляков, Л. Делоне та ін.
У 1948 р. розгорнулась кампанія боротьби з “низькопоклонством перед Заходом”, а згодом – з “космополітизмом”. Наприкінці 40-х – на початку 50-х років розпочалися репресії проти єврейських літераторів, митців, учених, діяльність яких була пов’язана з Україною. Часто сфабриковані справи, судові процеси закінчувались для звинувачених не лише тривалими ув’язненнями, а й розстрілами
Вороже ставлення до діячів науки, освіти, літератури, музичного мистецтва було характерною ознакою того часу. Переважну більшість митців було офіційно реабілітовано лише в 1990 р. під час горбачовської перебудови.