- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.
- •4. Східні слов'яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток, культура.
- •5.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку
- •6. Політичний і суспільний устрій Русі-України
- •7. Культура Київської Русі
- •8. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •9. Причини і наслідки занепаду Київської Русі
- •11. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •12. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх напади на інші українські землі (друга половина XV століття).
- •20.Виникнення та початкова історія українського козацтва.
- •21.Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі.
- •22.Виникнення і значення реєстрового козацтва.
- •23.Українське козацтво у другій половині XVI - першій половині XVII століть. Козацькі повстання: к.Косинського, г.Наливайка. Повстання 1620- 1630 років.
- •24.Культурне життя України в XVI – XVII
- •26. 3Борівський договір. Утворення козацької державності.
- •27. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •28. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення
- •29. Березневі статті 1654 р.
- •30. Дипломатична і військова діяльність б.Хмельницького у 1656 -1657рр.
- •33)Територіальне розчленування України
- •34)Україна за часів Руїни.
- •35)Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-х років XVII століття. С.Палій
- •36)Розвиток культури України в другій половині XVII
- •37.Гетьманщина на початку XVIII століття. Гетьман і.Мазепа.
- •38.Полтавська битва та її місце в історії українського народу.
- •39.Наступ царизму на автономію України. Кінець Гетьманщини та козацького політичного і соціального устрою.
- •40.П.Орлик та його Конституція 1710 р.
- •44. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині XIX століття.
- •45. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •46. Декабристський рух в Україні.
- •47. Відродження української національної свідомості у першій половині хiх ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка.
- •48. Кирило-Мефодіївське братство.
- •49. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці XVIII - першій половині XIX століття.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині XIX століття. Гурток "Руська Трійця".
- •51. Проведення реформи 1861 р. В російській Україні, її особливості і наслідки.
- •53. Український суспільно-політичний рух у другій половині XIX ст.
- •54. Українська культура в XIX - на початку XX ст.
- •55.Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •59.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної Ради.
- •62.Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •63.Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •4. Внутрішня політика Директорії.
- •64.Західна Україна в 1918 р. Утворення Західно-Української Народної Республіки (зунр). Є.Петрушевич.
- •69. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •70. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •72. Український націонал-комунізм в 1920-х роках, його прояви в політиці та на практиці.
- •73.Проведення сталінської політики воєнно-комуністичного штурму в Україні: результати і наслідки.
- •74.Причини і наслідки голоду в Україні 1923 - 1933 рр.
- •75.Сталінський терор проти українського народу в 1920 - 30-і роки.
- •76.Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920 - 30-ті роки.
- •77.Створення Організації українських націоналістів (оун).Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •78.Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни.
- •79.Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід Червоної Армії в Західну Україну.
- •82.Український національно-визвольний рух в роки Другої світової війни. Оун і упа.
- •83.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.
- •84.Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •85. Україна після Другої світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •86. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х - 50-х рр.
- •87. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Загострення політичної боротьби та братовбивчої війни.
- •88. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х - першій половині 60-х років.
- •89. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя на Україні в другій половині 50-х - на початку 60-х років та її суперечливий характер.
- •90. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •91. Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •92. Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні.
- •95. Культурне й духовне життя суспільства
59.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної Ради.
Після повалення царизму в Росії в лютому 1917 р. в країні встановилося двовладдя: поряд з офіційним Тимчасовим урядом діяли Ради робітничих і солдатських депутатів. В Україні виникли громадські ради й комітети, які були місцевими органами Тимчасового уряду. 4 березня постала Рада об'єднаних громадських організацій і відбувся 1-й Український національний конгрес, який передав політичну владу Центральній Раді. Головою Центральної Ради став М. Грушевський. Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл українського суспільства, стала законним представницьким органом української демократії.
У травні 1917 р. відбулися переговори делегації ЦР із Тимчасовим урядом і Петроградською Радою щодо офіційного визнання автономії України у складі Росії. Тимчасовий уряд не визнав Центральну Раду як виразника волі українського народу і відмовив в українській автономії. Тоді 10 червня 1917 р. ЦР оприлюднила свій І Універсал, в якому проголошувалась автономія України, а Центральна Рада - найвищим органом держави.
З липня 1917 р. було проголошено II Універсал Центральної Ради. В ньому йшлося про скликання Всеросійських Установчих Зборів, які мають закріпити автономію України, про невідокремлення від Росії, про поповнення складу Центральної Ради і Генерального секретаріату представниками національних меншин.
Далі погіршення соціально-економічного і військово-політичного становища в Росії призвело до жовтневого перевороту, здійсненого більшовиками на чолі з В. Ульяновим-Леніним. Тимчасовий уряд був повалений, лютнева революція зазнала поразки. Владу захопили більшовики.
60.Проголошення Української Народної Республіки.
27 жовтня 1917 р. було прийнято Звернення Генерального секретаріату «До всіх громадян України», а 7 листопада проголошено III Універсал. Так виникла Українська Народна Республіка (УНР), яка не визнавала більшовицької влади. Силою обставин Україна фактично відрізалась від Росії, і Центральній Раді залишалося тільки відповідним актом зафіксувати це. Це й зробив III Універсал. У ньому, зокрема, наголошувалося на тому, що, «не відділяючись від Російської республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська республіка стала федерацією рівних і вільних народів». Право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств скасовувалось, і земля оголошувалася власністю всього трудового народу. Для робітників установлювався восьмигодинний робочий день. Передбачалося скликання Українських Установчих Зборів.
61.Зовнішня політика УНР. Брестський договір та його наслідки.
Певні зовнішньополітичні повноваження були покладені на секретаріат міжнаціональних справ Центральної Ради.
-Проголошення УНР у листопаді 1917 р. дало змогу Україні активно включитися у міжнародну діяльність в рамках боротьби за припинення Першої світової війни.
-Формується перша дипломатична місія республіки — делегація на мирні переговори у Брест-Литовську.
-Протягом грудня 1917 р. секретаріат міжнаціональних справ трансформується у відомство міжнародних справ. До Швейцарії підряджається представник уряду УНР Ю. Гасенко для погодження умов запровадження постійного представництва України за кордоном. Англія та Франція призначають своїх представників в Україні.
-З січня 1918 р. починає діяти міністерство закордонних справ УНР. Після укладення Брестської угоди з Центральними державами Україна відправляє послів до Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини, Румунії.
- Була тут і серйозна проблема: зовнішньополітична залежність України від австро-німецького блоку гальмувала встановлення нормальних зносин з державами Антанти.
-Значну увагу уряд УНР приділяв організації консульської служби. МЗС виробило проект закону, який визначав компетенцію та структуру консульських установ України, їх планувалося запровадити в державах Центрального блоку, нейтральних європейських країнах, а також на території колишньої Російської імперії в місцях компактного проживання українців.
Ці плани, однак, урядом УНР повною мірою не були реалізовані. І все ж саме за Центральної Ради, восени 1917 р., в Києві з ініціативи професора М. Туган-Барановського постала поважна наукова громадська інституція — Українське товариство економістів. На його базі було створено Консульські курси — перший навчальний заклад, який розпочав підготовку консульських працівників. У 1918р, за активної участі академіка А. Кримського в Києві почав працювати Близькосхідний інститут, у складі якого відкрито консульський факультет.
Керівництво зовнішніми справами УНР доби Центральної Ради в якості генерального секретаря міжнародних справ, міністра закордонних справ і державного секретаря закордонних справ відповідно здійснювали О. Шульгин, В. Голубович, М. Любинський.
Берестейській мир— мирний договір між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 у Бресті (Бересті, Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-18.
За цим договором Німеччина брала на себе зобов'язання домагатись визнання незалежності УНР з боку Радянської Росії. Аналогічні вимоги Німеччина висунула перед Росією і щодо Естляндії та Ліфляндії. Це привело до припинення переговорів між Німеччиною і Росією, і у лютому військові дії на Східному фронті поновились.
Німецькі та австрійські війська зайняли Прибалтику і Україну, наблизилась до Петрограда, що змусило Леніна заради збереження радянської влади, погодитись на підписання 3 березня 1918 року мирного договору з Німеччиною, за яким Росія втрачала майже 1 мільйон квадратних кілометрів території. Вона визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини.
Результат: договору:
-Україна визнана на міжнародній арені;
-мир продовжував державо-творчі процеси на Україні;
-Німеччина і Угорщина скористались станом України для вирішення власних проблем.
Однак після Листопадової революції 1918 року у Німеччині Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір, у 1919 році завоювала Україну і Грузію.