Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экз.стр.укр..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
746.5 Кб
Скачать

45. Колоніальна політика царизму щодо України.

Колоніальна політика — діяльність держави, економічно та політично більш розвиненої, спрямована на включення до кола свого впливу та остаточне підкорення іншої держави, менш сильної, або ж народів, що знаходяться на нижчому щаблі розвитку і, часто, ще не завершили державного оформлення, а також утримання держави чи народу у своїх руках. Один із найважливіших показників розкладу феодально-кріпосницької системи і формування індустріального суспільства у першій пол. XIX ст. — дальший розвиток промисловості. Відбувався початковий етап промислового перевороту. Засновували машинобудівні заводи, що постачали промисловості та сільському господарству машини, робочі механізми, вдосконалені знаряддя, а також парові двигуни. Поширеними галузями промисловості дореформеного періоду були горілчана, цукрова, суконна. Розвивалася металургійна і кам'яновугільна промисловість. Особливо гострого характеру набув селянський анти-поміщицький рух першої третини XIX ст. на Поділлі, що охопив і деякі повіти Волині та Київщини під проводом Устима Кармелюка, ім'я якого ще за життя стало легендарним. Повстанці нападали на поміщицькі маєтки, захоплювали там майно і худобу і роздавали бідноті.На першу пол. XIX ст. припадає ряд робітничих виступів. Найвідомішими були виступи робітників-кріпаків Писарівської суконної мануфактури на Харківщині в 1817 р., робітників казенного Луганського заводу в 1818 і 1820 рр., робітників-кріпаків Машинської суконної мануфактури на Чернігівщині в 1823 р. Значним розмахом і гостротою характеризувалося т.зв. холерне повстання в червні 1830 р. у Севастополі. Протягом 1817—1835 рр. рішуче боролися проти утисків царської адміністрації приписні селяни і робітники Луганського ливарного заводу.Всі ці виступи робітників разом із селянським рухом, що рік у рік зростав, завдавали відчутних ударів феодально-кріпосницькому ладові, розхитували його основи, прискорювали неминуче падіння кріпосного права.Колонізаторська політика російського царату не змогла вбити національну свідомість українського народу. Українство з жалем згадувало козацьку славу, державність, нарікало на скасування колишніх прав і свобод. Деякі сміливці шукали шляхів виходу з такого підневільного становища.

46. Декабристський рух в Україні.

Декабристський рух в Україні — це діяльність таємних організацій декабристів в Україні: Союзу благоденства,Південного товариства і Товариства об'єднаних слов'ян та події, пов'язані з повстанням Чернігівського полку. Перші опозиційні російському самодержавству організації виникли в Росії у 20-і pp. XIX століття. Вони складалися, в основному, з армійських офіцерів. У 1821 р. частина таких організацій реформувалася в «Північне товариство» з центром у Петербурзі та «Південне товариство» з центром у Тульчині в Україні, де діяли 4 «управи» (підрозділи) «Південного товариства» – в Тульчині, Кам'янці на Черкащині, Василькові, Новограді-Волинському. Метою організації було повалення самодержавства, запровадження конституційного представницького правління, скасування кріпацтва шляхом військового перевороту, що планувався на весну 1826 року.

Центром повстання мала стати Україна, оскільки саме сюди повинен був приїхати на огляд військ цар Олександр І. Лідерами організації були М. Муравйов (Петербург) та П. Пестель (Тульчин). В програмних документах організації були деякі розбіжності – так, Муравйов у своїй «Конституції» пропонував зробити Росію конституційною монархією, а в Україні створити дві автономні держави: Українську – зі столицею в Харкові та Чорноморську – зі столицею в Києві. Пестель на сторінках «Руської правди» пропонував перетворити Росію на республіку, а саму Росію він бачив єдиною централізованою державою.

У зв'язку з раптовою смертю царя Олександра І «Північне товариство» 14 грудня 1825 р. в Петербурзі намагалося здійснити збройний переворот, який, однак, був придушений. З 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. тривало повстання Чернігівського полку в Україні під керівництвом полковника С. Муравйова-Апостола. Повсталі захопили Васильків, але рушити на Київ не наважилися і були розгромлені біля сіл Устинівка та Ковалівка Васильківського повіту. П'ятьох організаторів повстання декабристів повісили (троє з них були членами «Південного товариства» – Муравйов-Апостол, Пестель, Бестужев-Рюмін), учасників повстання Чернігівського полку заслали на каторгу до Сибіру або в діючу армію на Кавказ. Повстання декабристів стало першою спробою повалення самодержавства в Росії.