2.3. Формування досвіду пошукової діяльності засобами навчальних технологій

Актуальними питаннями шкільної освіти і зокрема, географічної є розвиток особистості учня, його творчого потенціалу, активності у пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань. Тому постає питання впровадження таких форм і методів, прийомів і засобів, які б інтенсифікували навчальний процес, максимально активізували самостійну пізнавальну діяльність учнів.

Одним із шляхів стимулювання навчання є створення умов для виникнення в дітей інтересу до нього. Відомо, що інтерес супроводжується емоціями позитивного забарвлення: здивування, зацікавленості, здогадки, допитливості, радості, захоплення, піднесення. Психологічні дослідження доводять, що емоції не тільки супроводжують навчальну пізнавальну діяльність, а ще й виступають своєрідним регулятором цієї діяльності. Позитивний емоційний досвід, що створюється в умовах цікавої для дитини розумової діяльності, викликає в неї потребу частіше перебувати в подібних ситуаціях. У такий спосіб спираючись на чисельність довільно створених емоціогенних ситуацій позитивної забарвленості, педагог може викликати в учнів потребу перебувати в ситуаціях активної пошукової діяльності.

Інтерес до діяльності школярів молодшого і середнього віку тісно пов’язаний з їхніми потребами. Однією з важливих потреб дітей цього віку є потреба в грі. Відродження національної школи України активізувало створення педагогічних технологій, які, грунтуючись на засадах демократизації, здійснюючи захист прав дитини на задоволення її нагальних потреб, враховують потребу в грі для учнів 1-5 класів під час їх навчання. Підхід до гри як до одного з засобів відродження національної школи був висловлений в 1913 році у “Проекті української школи” Яковом Чепігою. Він писав: “гра – це школа досвіду, школа життя (це особливо треба врахувати тим націям що відроджуються)”.

Осмислення гри з одного боку як прояву психічного життя дитини, її потреби та з іншого – як педагогічного явища є основою її застосування в навчанні учнів молодшого і середнього віку. Результативне використання гри в живій педагогічній практиці відомими українськими освітянами має непоодинокий характер. До гри звертались О.Духнович, Б.Грінченко, І.Стешенко, С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші. Г.Ващенко в роботі “Загальні методи навчання” відносить гру до експериментальних методів дидактики. Ці методи спираються на природне прагнення дитини до своєрідного експериментування, дослідів, і ці методи мають позитивний вплив на розумовий розвиток дитини. За думкою Г.Ващенка, “між цими дослідами і дослідами вченого є велика різниця в змісті, але разом з тим і велика подібність у формі інтелектуальних процесів”. Далі він констатує: “щодо ігор, то вони посідають у школі менше місця, ніж їм слід дати відповідно їх значення для розвитку дитини”.

Дійсно, на практиці і в цей час, організація навчально-виховного процесу розглядає функції навчання дещо спрощено: набуття школярами знань, умінь і навичок. Такий підхід зумовив звуження сфери мислення школяра. Внаслідок цього пам’ять і емпіричне мислення спрямовуються до репродуктивного відтворення засвоєних знань. За межами діяльності лишаються такі важливі сфери особистості, як: мотиви, потреби, інтереси, емоції, відносини а також спілкування в колективі. У людини від природи закладено багато потенційних можливостей. Виявити їх, розвинути і виховати досить складно. По-перше, деякі з них проявляються лише у відповідній діяльності, тому їх не вдається помітити в умовах традиційного навчання. По-друге, програми навчання розраховані, як правило, на середнього за здібностями учня, а обдаровані діти та діти з посередніми здібностями не завжди можуть себе проявити. Гра – природний для дитини вид діяльності, мотив її лежить у самій сутності. В іграх школярі не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Л.Виготського “гра дитини це не простий спомин про те, що було, але творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них нової діяльності, яка відповідає запитам та інтересам самої дитини”, тобто він розглядав гру як творчу діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви.

Вияв творчості у грі дозволяє учням глибше зрозуміти навколишній світ, дає їм деякий життєвий досвід, викликає потребу виразити його у своїй діяльності. Гра охоплює всі сторони особистості учня: вона потребує активної роботи думки і трудових умінь, багата емоціями та щирими почуттями. В.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять. Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань.230

В процесі навчання з використанням ігрових методів і форм відображається хід педагогічної взаємодії (навчання), який характеризується постійною зміною діяльності учителя і діяльності учня.

Під навчальною ігровою діяльністю будемо розуміти активну самостійну пізнавальну діяльність учнів, керовану вчителем, яка розгортається на основі гри і веде до реалізації дидактичних завдань. Основними компонентами ігрової діяльності, як процесу навчання є діяльність учителя (педагогічне управління) і діяльність учня (учіння). Взаємодія між ними опосередкована змістом навчального матеріалу і виражає специфіку навчання, забезпечує його цілісність і створює дидактичні відносини: учитель-учень, учень – учень, учень – навчальний матеріал та ін. Провідним серед них, системоутворюючим у навчально-ігровій діяльності є відношення педагогічного управління і учіння.

Навчальна гра, мотиви, цілі, завдання методи і засоби в їх взаємозв’язках і залежностях утворюють структуру навчально-ігрової діяльності.Основні дидактичні відносини в структурі навчально-ігрової діяльності.

Схема

КЛАСИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ІГОР В ПОШУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Навчально-ігрова модель(процес навчання)

Діяльність Діяльність

Навчальна гра (зміст навчального матеріалу й предмет діяльності

Моделювання

Мотиви

Цілі

Пізнавальна діяльність

Учень (учіння)

Педагогічне управління

Учитель (викладання)

С прямування (методи, Спрямування

прийоми,

засоби,

способи)

Завдання

Результат (засвоєння знань, умінь та навичок, розвиток і виховання особистості)

Проектування

Навчально-ігрова модель відтворює процес взаємодії діяльності вчителя і діяльності учнів на основі використання певного виду гри та відповідних методів навчання. Діяльність учителя в ігровому навчанні спрямована до педагогічного управління, яке включає моделювання, проектування та стимулювання навчального процесу.

Завдяки педагогічному моделюванню визначається ігрова форма й вид гри, відповідно до навчального матеріалу вибираються методи, прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання, тобто формують цілі, мотиви і сприяють вирішенню дидактичних завдань. При цьому учитель має змогу постійно здійснювати контроль, корекцію та оцінку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Педагогічне проектування прогнозує результат навчання, тобто рівень засвоєння передбачуваних знань, набуття вмінь та навичок, розвиток і виховання особистості.

Гра відображає зміст навчального матеріалу, що складає предмет діяльності і здійснюється за певних умов:

• Навчальний матеріал повинен бути закладений у змісті гри;

• Дидактична ціль ставиться перед учнями у вигляді ігрового завдання;

• У процес навчання вводиться елемент змагання, який перетворює ігрове завдання на дидактичне;

• Поетапне виконання поставлених завдань призводить до прогнозованого результату.

Завдання, що ставляться в процесі гри, повинні мати проблемний характер і містити суперечності. Це сприятиме пошуку оригінальних рішень винахідливості та цілеспрямованості дій учнів що створює внутрішню передумову до навчання, активізує діяльність розумових процесів.

У свою чергу діяльність учнів в навчально-ігровому процесі спрямована до пізнання, тобто завдяки ігровим методам і формам формується мотивація навчання, визначаються цілі і розв’язуються поставлені дидактичні завдання. При цьому навчання в ігровій формі спрямоване не на виклад нового матеріалу вчителем, його запам’ятовування і відтворення учнями, а на самостійне оволодіння знаннями в процесі практичної пошукової дії.

Раціональне поєднання ігрових форм і методів навчання сприяє перетворенню зовнішніх дій з предметами на внутрішні, тобто інтеріоризацію. Завдяки географічним іграм учні вчаться оперувати образами предметів і явищ, яких у певний момент немає в їхньому полі сприймання, подумки переміщатися в просторі, в минуле, майбутнє. При інтеріоризації зовнішні фактори поведінки учня перетворюються на позитивні усталені внутрішні переконання особистості. Саме у грі відбувається формування школяра як суб’єкта діяльності на основі імітації дійсності.

В нашому дослідженні ми використовували дидактичні ігри, як спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі ігрової моделі.

Дидактична гра належить одночасно до двох сфер людської діяльності – гри й навчання. Вона включає в себе продуктивний компонент – навчання і служить засобом для розв’язання його завдань. Оскільки виділення та усвідомлення системи ігрових і навчальних задач можливе лише за наявності фіксованих правил гри, то дидактична гра належить до класу ігор з правилами. За функціями у здійсненні гри ігрові правила можна поділити на три групи. Першу групу складають операційні правила, вони обмежують виконувані учасниками в процесі гри дії й операції. Друга група представлена процесуальними правилами, які задають логічні й часові характеристики в навчально-ігровій діяльності та визначають спосіб зміни ігрових циклів. До третьої групи належать організаційно-управлінські правила. Вони визначають організаційну структуру гри, задають спосіб взаємодії учасників навчально-ігрової діяльності.

Залежно від того яка група правил має в дидактичній грі визначальне значення, можна вказати домінуюче джерело невизначеності ігрового процесу і віднести гру до певного типу. Ігри, де провідну роль відіграють операційні правила, джерелом невизначеності є різноманітність можливих комбінацій і партій, що робить практично непередбаченим результат кожної партії називають комбінаторними. В нашому експерименті учням 2-5 класів на уроках “Рідного краю” пропонувались різноманітні комбінаторні ігри, а саме настільні: лото, ребуси, кросворди, чайнворди, криптограми, анаграми та інші. Ці ігри за характером навчально-пізнавальної діяльності відносяться до класу репродуктивних. Процес пізнання відбувається на основі певного зразка, інструкції, відповідно до якої діє учень. При застосуванні репродуктивних ігор пізнавальна діяльність учнів набуває відтворювального, виконавського характеру, але це можливо тільки при наявності у школярів певної суми знань. Практичне використання комбінаторних ігор полягає в тому, що вони дають можливість за порівняно незначний час закріпити знання, виробити необхідні уміння та навички. Однак якщо репродуктивна діяльність змушує учня добирати матеріал і використовувати його у певній послідовності, застосовувати знання в різних ситуаціях, ми маємо справу з іншим класом ігор – частково-пошуковими іграми. Ці ігри відносяться до другого типу дидактичних ігор – ймовірносні (хід і наслідки яких невизначені через випадкові причини). Основними тут є процесуальні правила, а організаційно-управлінські та операційні правила в таких іграх відходять на другий план. В нашому експерименті це різноманітні змагальні ігри: аукціони, вікторини.

Дещо іншу особливість мають пошукові ігри, які спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів. Завдяки таким іграм школярі розв’язують навчальні завдання шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків. До класу пошукових ігор належать рольові ігри, які можна проводити на уроках з формування нових знань, умінь і навичок, а також для повторення, узагальнення знань і вмінь, їх перевірки і контролю. Ці ігри збуджують уяву, створюють можливість для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення. До цього класу належать рольові ігри: казка, композиція, концерт, мандрівка, екскурсія, конференція, експедиція, суд. Дидактичне значення пошукових ігор полягає в тому, що засвоєння навчального матеріалу, відбувається у процесі розв’язання навчально-ігрових завдань на основі імітації. Рольові ігри пошукового напряму дають можливість отримати знання нетрадиційним способом, сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здібностей учнів, вчать самостійності прийняття рішень у різних ситуаціях, сприяють кращому засвоєнню знань їх систематизації та узагальненню. Крім того, завдяки широкому й різнобічному відображенню певної ділянки дійсності та різноманітності ролей рольова гра забезпечує посилення зв’язку знань учнів з життям, з практичною діяльністю, формує цілісне уявлення про світ, виховує широкі соціальні мотиви навчання.

Класифікація навчальних ігор в пошуковій діяльності учнів.

ТИПИ

КЛАСИ

ВИДИ

Настільні

Репродуктивні

Лото,доміно, ребус, кросворд, чайнворд, головоломка, анаграма, криптограма.

Змагальні

Частково -пошукові

Турнір, КВК, “аукціон”, вікторина ( “Поле чудес,” “Що? Де? Коли?”, “Брейн ринг”, “Щасливий випадок”).

Рольові

Пошукові (творчі)

“Казка”, “композиція”, “концерт”, “експедиція”, “екскурсія”, “суд”, “мандрівка”, “круглий стіл”, “конференція”.

Розглядаючи дидактичні ігри як умову активізації процесу пошукової діяльності можна зробити висновок:

• Навчально-ігрова діяльність – це динамічна багатокомпонентна цілісна система;

• Провідним, системоутворюючим у діяльності є відношення педагогічного управління та учіння;

• Ігрові методи і форми навчання зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності;

• Пошукова діяльність, що розгортається на основі гри, має свій предмет і спрямована на конкретні цілі та уявлення про результат;

• Спосіб досягнення цілей і розвиток особистості учнів відбувається завдяки особістісно – мотиваційній діяльності;

• Результат ігрового навчання досягається в процесі поетапного вирішення системи пошукових завдань;

• Завдяки ігровій діяльності формуються комунікативні дії учнів між собою та вчителем, підвищується рівень естетико-етичної сторони навчання, зростає інтерес до вивчення предмета.

На краєзнавчих уроках в 4-5 класах вчитель може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

• Через проблемне викладання знань;

• Через організацію частково-пошукової діяльності;

• Через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.

Створення проблемних ситуацій на уроках курсу „Природознавство” розділу „Рідний край” для організації самостійної пошукової діяльності.

Тема уроку	Етап уроку	Проблемне питання або завдання	Засоби навчання та етапи вирішення
Рельєф	Сприйняття нового матеріалу	Евристична бесіда	Аналіз карт: Яка поверхня території області? Яка найбільша висота Подільської та Придніпровської височини? Яке значення має поверхня для господарства області?
Погода краю	Сприйняття нового матеріалу	Організація дослідженої роботи „презентація пір року краю”	Створення проектів використовуючи різні засоби навчання (групова робота)
Річки краю	Актуалізація опорних знань Сприйняття нового матеріалу	За малюнком „кругообіг води в природі” пояснити куди дівається вода, що випадає на земну поверхню у вигляді дощу та снігу. Чому річка Південний Буг тече повільно, а Дністер бурхливо?	Підручник с. вода-унікальне природне утворення, яка має 3 стани: а)частина води просочується в грунт; б)частина збирається рослинами; в ) стікає в річки і озера г) випаровується Атлас Вінницької області, фізична карта поверхня на рівнинах менш похила ніж в горах; у гірських річок русло пряміше ніж у рівнинних.
Різноманітність вод нашого краю	Сприйняття нового матеріалу	Чому деякі озера нашої області перетворюються в болота? Які є на те причини?	Аналіз атласу с. (фізична карта області)Підручник А) вода не рухається (стояча); Б) немає підтоку(не впадають і не витікають річки); В) Розмноження рослини (велика волога) (рослини заростають) Г) утворення торфу на дні озера

РОЗДІЛ ІІІ

Підсумки дослідно-експериментальної роботи з питаннь організації пошукової діяльності учнів у процесі вивчення "Рідного краю"