2.2.Організація пошукової діяльності учнів в процесі самостійної роботи.

Питання про формування в учнів самостійності та активності набуло особливого значення в наш час, коли життя з усією гостротою вимагає виховання молоді ініціативною, творчою, що вміє здобувати знання і використовувати їх на практиці.

Проблема самостійної навчальної роботи учнів у сучасній психолого-педагогічній літературі й практиці навчання розглядається в трьох головних аспектах: в психолого-педагогічному плані (розкриття питань виховання самостійності як риси характеру в процесі навчальної діяльності); в дидактичному плані (розкриття суті самостійної навчальної роботи учнів, визначення форм і видів, встановлення загальних вимог до організації самостійної роботи учнів); в методичному плані( розробка прийомів, способів організації системи самостійних робіт з того чи іншого конкретного навчального предмету, методична розробка окремих тем з застосуванням різних форм і видів самостійної роботи учнів).

Предметом нашого дослідження є дидактичний і методичний аспекти проблеми, зокрема, такі питання як встановлення загально-дидактичних вимог до організації цієї роботи в ІІ-Y класах, визначення форм і видів самостійної роботи, які сприяють пошуковій діяльності учнів при вивченні курсів "Рідний край" (2-3 кл) і "Географія рідного краю" (5 кл).

Основи навчання, що розвиває самостійність дитини, заклав Я.А.Коменський, який критикував існуючу на той час шкільну систему за те, що "школи прагнуть навчити дітей дивитися чужими очима, мислити чужим розумом". Він закликав "розкрити здатність розуміти речі, щоб саме з цієї здатності, наче з живого джерела, потекли струмочки знань…" К.Д. Ушинський вказував, що в процесі навчання треба не тільки озброювати учнів системою знань, але й вчити їх самостійно працювати, набувати знання – "вчити дітей вчитися" що є одним із найголовніших завдань будь-якого шкільного навчання. Він відзначав, що самостійність думок витікає тільки з самостійно набутих знань".

Питанням самостійної роботи, формуванню самостійності в навчанні приділяли багато уваги в своїх теоретичних дослідженнях дидакти – Х.А.Алчевська, Н.М.Буринська, П.М.Голант, М.О.Данилов, О.Я.Савченко, М.Н.Скаткін, М.О. Корф та ін., психологи – Г.С. Костюк, П.І.Зінченко, Н.А. Менчинська, О.М. Леонтьєв…, у працях що висвітлює передовий досвід вчителів М.І. Алексеєва, Г.А. Асонова, В.П.Корнеєв, М.Ф.Морозов, Т.С. Панфілова, О.С. Татенко, І.Т. Федоренко, В.Ф. Шморгун та ін.

На думку багатьох дидактів та методистів (В.К.Буряк, М.Г. Дайрі, Б.П. Єсипов, М.І. Махмутов, П.І. Підкасистий, О.В. Усова та ін.). Самостійна робота сприяє:

- розвитку активності та самостійності;

• розвитку розумових та пізнавальних здібностей;

- формуванню внутрішніх пізнавальних мотивів навчання;

- підвищенню якості знань, формуванню загально навчальних та спеціальних умінь, досвіду творчої діяльності;

- виробленню в учнів культури розумової та фізичної праці, життєво-практичних навичок, вміння долати труднощі, вихованню волі, характеру.

Впродовж багатьох років у дидактиці відбувалося уточнення вченими поняття "самостійна робота", обґрунтування її змісту, видів, форм організації, критеріїв, виявилися особливості її організації на різних ступенях навчання.

Обґрунтуванню сутності самостійної роботи присвячені фундаментальні праці В.К. Буряка, Б.П.Есипова, П.І.Підкасистого, О.Я. Савченко.

Класифікація самостійних робіт здійснювалась Ю.К.Бабанським, Б.П.Єсuповuм, Л.В. Жаровою, 0.Н.Нільсоном, І. Т. Огородніковuм, П.І Підкасистим О.Я. Савченко, Т.І. Шамовою та ін.

Форми організації самостійної роботи розглянуті Х.Лійметсом, М. О. Лозовською, Є.С. Рабунським та ін. Однак, незважаючи на ці фундаментальні дослідження, в розумінні самостійної роботи немає єдиної точки зору.

Так, під самостійною роботою розуміють:

- метод навчання ( М.0. Бантова, Г.В.Бельтюкова, М.І. Моро, А.М.Пuшкало);

- метод навчальної роботи учнів ( М.Г. Казанськuй, Т. С. Назарова, Н. Г. Намрошвілі ),

- вид пізнавальних, або навчальних завдань ( М.І. Дідора, Н. С. Коваль, П.І.Підкасuстuй Т.К. Чекмарьова);

- форму виявлення діяльності ( Т К Чекмарьова).

Спробу дати визначення поняття пошукова самостійна робота ми знаходимо у Р. Б. Сроди ( 1956) . Під самостійною роботою учнів він розуміє “таку їх діяльність, яку вони виконують, проявляючи максимум активності, творчості, самостійного судження та ініціативи".

Таке визначення не можна віднести до всіх форм і видів самостійної роботи, а тільки до робіт, в яких учні проявляють вищий ступінь самостійності, творчості — це пошукова самостійна робота.

Ми частково дотримуємося визначення самостійної роботи, яке запропонував Б.П. Єсипов, через те, що там є наголос на більш повну пошукову діяльність учнів і розкриваються її зовнішні і внутрішні ознаки. На думку вченого, самостійна робота, що включена в процес навчання, це “така робота, яка виконується за умови відсутності безпосередньої участі вчителя, при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої меті, виявляючи свої зусилля та виражаючи в тій чи іншій формі результати своїх розумових чи фізичних [2, с.15]. Це визначення характеризує самостійну роботу як вид пізнавальної пошукової діяльності учнів.

Оскільки самостійна робота є видом пізнавальної пошукової діяльності, то як і до будь-якої іншої діяльності, до неї можна віднести такі характеристики:

• змістовну (пізнавальні завдання як мета, стимул діяльності);

• процесуальну (здійснення роботи в різних умовах);

• особистісну (прагнення та вміння самостійно вчитися).

Ці характеристики знаходять своє відображення при класифікації самостійних робіт за різними підставами (табл. І). Узагальнена класифікація самостійних робіт відбиває її зовнішні ознаки (керівництво з боку вчителя, умови організації, виконання, спрямованість) та внутрішні ознаки (рівень активності та самостійності, етапи процесу засвоєння).

П.І.Підкасuстий відзначає, що самостійну роботу треба розглядати і як спосіб навчання, і як форму навчально-наукового пізнання [198, с. 149]. Оскільки пізнання – це діяльність, то самостійна робота — це форма самостійної діяльності, що узгоджується з визначенням самостійної роботи Б.П.Єсuповuм.

Таким чином, самостійна пошукова діяльність включає у себе самостійну роботу, але не зводиться до неї. Критеріями самостійної пошукової роботи є: зміст діяльності, який став безпосередньо метою пізнавальних дій; співвідношення цього змісту з мотивом здійснюваної діяльності .

Згідно з визначенням П.І.Підкасuстого, самостійна робота є засобом залучення учнів до самостійної пошукової діяльності . А пізнавально – пошукова самостійність (Половнікова Н.А.) - це готовність, здібність та прагнення учнів до пізнання нового без сторонньої допомоги. Таке ж значення надають цьому поняттю І. Я. Лернер, М. І. Махмумов, Т І. Шамова.

Пізнавальна пошукова самостійність учнів формується в процесі пошукової діяльності. Оскільки самостійність не тільки формується, але й виявляється у діяльності, то ця діяльність стає більш самостійною, що в свою чергу сприяє зростанню пошукової самостійності. Оскільки самостійна робота - це форма самостійної пошукової діяльності, то пізнавальна пошукова самостійність формується і в процесі виконання самостійних робіт, що підтверджують дослідження О.Я. Савченко, І. Т Федоренко.

Таким чином, можна розрізнити поняття “самостійна пошукова робота”, самостійна пошукова діяльність” та “пізнавально-пошукова самостійність” та визначити їх відповідно як форму виявлення діяльності, вид діяльності та риси особистості.

На підставі викладеного можна говорити про те, що:

- самостійні пошукові роботи сприяють освіті, вихованню та розвитку учнів 2-5 класів;

- самостійна пошукова робота - це об’єкт пошукової діяльності та одночасно і форма й виконання; тому основними характеристиками самостійної пошукової роботи є: змістовність, процесуальність, особuстісність;

- існуючі класифікації самостійних робіт відбивають зовнішні та внутрішні ознаки пошукової діяльності;

- самостійні пошукові роботи є формою виявлення самостійної пошукової діяльності та сприяють формуванню пізнавальної пошукової самостійності.

3 метою перевірки теоретичних висновків про те, що організація самостійної пошукової діяльності учнів сприяє підвищенню якості знань, формуванню в учнів умінь навчальної роботи, прийомів розумової діяльності, пізнавального інтересу, самостійності: було проведено педагогічний експеримент.

Основним завданням експерименту було виявлення ефективності різних способів організації самостійної роботи при вивченні курсів " Рідний край” (2-5 класи).

Для експерименту було обрано учнів других, третіх, четвертих і п’ятих класів загальноосвітніх шкіл Вінницької області і м. Вінниці. Вибір зумовлений тим, що:

• у другому класі учні вже призвичилися до шкільного режиму, до вимог, які до них вчитель, школа; головним мотивом в них є позитивне ставлення до навчання ( внутрішні мотиви навчання);

Таб. Класифікації самостійних робіт, які використовуються в пошуковій пізнавальній діяльності учнів.

	КРИТЕРІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ
	За дидактичною метою	За рівнем розумової активності учнів	За способом виконання завдань	За способом організації	За джерелами знань
В И Д И Р О Б І Т	Самостійні роботи спрямовані на: 1) підготовку до сприйняття нового; 2) сприйняття, осмислення, закріплення розширення та удосконалення знань; 3) вироблення, закріплення вмінь та навичок; 4) повторення і перевірку знань та вмінь.	1)Самостійні роботи за зразком (репродуктивного типу); 2)Реконструктивно–варіативні; 3)Евристичні; 4)творчі;	1)усні; 2)письмові; 3)мануальні; 4)комбіновані	1)фронтальні; 2)групові; 3)індивідуальні.	1)Робота з підручником; 2)Спостереження за природними об’єктами; 3)робота з довідковою літературою; 4)Робота з картами;
А В Т О Р И	Г.С.Асонова Н.М.Бібік Б.П.Єсипов М.Г.Казанський Н.С.Коваль А.К.Нарочна М.О.Лозовська А.М.Пишкало О.Я.Савченко О.В.Усова	В.П.Корнєєв Л.І.Круглік М.І.Моро О.А.Нільсон В.А. Оніщук М.П.Откаленко П.І.Підкасистий Н.О.Половнікова Є.Й. Шипович М.К.Ковалевська	О.А.Нільсон Г.Е.Рудзітіс	М.Г.Казанський М.О.Лозовська Т.С.Назарова О.А.Нільсон О.А.Огородніков	В.П.Стрекозін І.Е.Унт М.К.Ковалевська

• у третьому класі завдяки лінійно-концентричній будові програм для початкової_школи вже є ряд тем, з якими учні можуть частково чи повністю знайомитися самостійно.

• у п’ятому класі учні можуть працювати самостійно.

Для експериментальної апробації різних способів використання пошукових пізнавальних завдань з метою організації пошукової самостійної роботи молодших школярів (2-4 класи) на уроках з предмету "Рідний край” та учнів ( 5 кл. ) на уроках з курсу “Географія рідного краю” ми обрали загальноосвітні школи N 8, 21,29,30,32 . м. Вінниці і № 5 м. Козятина Вінницької області. При організації та проведенні експерименту ми враховували такі моменти:

• усі класи працювали за однаковими програмами та підручниками

• на початковому етапі експерименту всі класи мали приблизно однаковий рівень знань, умінь, інтересу, самостійності.

3 метою одержання первісних даних та фіксації динаміки в рівнях знань, умінь, самостійності, інтересу був проведений констатуючий експеримент, під час якого використовувалися такі методи:

1. Система діагностичних самостійних робіт з метою:

- визначення рівня сформованості прийомів розумової діяльності, вмінь навчальної роботи.

2. Анкетування з метою вивчення:

• прагнення учнів самостійно вивчати новий матеріал, застосовуючи пошукові творчі методи;

• мотивації до пошукової діяльності;

• ставлення учнів до різних способів проведення самостійної роботи.

3. Бесіди.

4. Спостереження з метою вивчення:

- стану організації пошукової діяльності в початковій і середній школі; активності та самостійності учнів;

- інтересу до самостійної роботи пошукового типу;

- причин низької успішності учнів.

5. Аналіз шкільної документації з метою вивчення стану успішності учнів з курсів "Рідний край” ( 2-5 кл.).

На основі робіт Ю. К. Бабанського, Е. О. Красновського, Т. Л. Коган, І. Я. Лернера, І. Т. Огородникова, В. А. Оніщука, П. І. Підкасuстого, Н. 0. Половникової, 0. Я. Савченко, М. М. Скаткіна, Т. І. Шамової, Г. І. Щукіної та ін. про ефективність навчання нами були виділені такі критерії ефективності самостійної роботи під час виконання пошукових завдань:

• якість знань;

• прийоми розумової діяльності

• практичні вміння і навички;

• пізнавальний інтерес;

• самостійність.

Кожний з названих критеріїв розглядався нами з урахуванням рівня сформованості. Так, якість знань вивчалась за трьома рівнями ( за Лернером І.Я. ).

1. Репродуктивний рівень.

Для нього є характерним усвідомлене сприйняття та запам’ятовування інформації про об’єкт засвоєння, що виявляється у безпосередньому усвідомленні сприйнятого об’єкта або відтворенні знань про нього.

2. Частково-пошуковий рівень.

Характеризується засвоєнням способів застосування знань за зразком, включаючи й варіації цього зразка, що легко розпізнаються.

3. Творчий рівень.

Відрізняється готовністю учня творчо застосувати засвоєну інформацію у новій, незнайомій йому ситуації.

У ході експерименту ми визначали якість засвоєння знань на кожному рівні: повністю, частково, не засвоєні.

Сформованість прийомів розумової діяльності та вмінь навчальної роботи ми визначали на основі рівнів та критеріїв, виділених у працях Ю.К.Бабанського.

1. Низький рівень: завдання виконано неправильно повністю, або неправильно, більш ніж наполовину, не виконано зовсім.

2. Середній рівень: завдання виконано правильно більш ніж на половину самостійно.

3. Високий рівень: завдання виконано цілком вірно, самостійно, швидко. Пізнавальний інтерес розглядався нами як мотив пошукової діяльності, що виражає позитивне ставлення до самостійної роботи. У своєму дослідженні ми опиралися на рівні та критерії інтересу, які називає Щукіна Г.І.

Результати констатуючого експерименту привели нас до необхідності виділення чотирьох рівнів пізнавального інтересу в пошуковій діяльності учнів:

Низький — характеризується пізнавальною інертністю, епізодичним інтересом, повною бездіяльністю при труднощах, уявною самостійністю дій (списування з дошки).

Середній — характеризується пізнавальною активністю, яка потребує систематичних спонукань з боку вчителя; інтересом до накопичення інформації (факти, описи); подоланням перешкод тільки за допомогою, епізодичними заняттями предметом інтересу.

Рівень вищий за середній - характеризується пізнавальною активністю, яка потребує незначної допомоги з боку вчителя; розумінням сутності явищ при невеликих підказках, звертанням за допомогою тільки після кількох спроб самостійно розібратися в суті справи; процес самостійної роботи залежить від зацікавленості учня, характерні часті заняття у вільний час предметом інтересу.

Високий рівень - відрізняється високою інтегральною активністю, інтересом до сутності та процесів, до їх взаємозв’язків; прагненням розібратися у складних питан­нях; інтенсивним виконанням самостійної роботи, яка викликає захоплення, прагнення самостійно долати труднощі.

В нашому експерименті використовувались всі види самостійних робіт, але у зв’язку з поширенням ідей розвиваючого навчання посилився інтерес педагогів до дія­льності учнів під час самостійних робіт, тому основою для аналізу пошукової діяльності учнів ми обрали класифікацію самостійних робіт професора П.І.Підкасистого (1980), який на основі якісного аналізу структурних елементів діяльності учнів запропонував чотири види самостійних робіт за рівнем розумової активності учнів: самостійні роботи за зразком, реконструктивно — варіативні, евристичні і творчі самостійні роботи. Перераховані види самостійних робіт тісно пов’язані і взаємообумовлені.

В експериментальних класах роботи за зразком виконувались учнями на основі прочитаного тексту, розповіді вчителя, розгляду будь-якого об’єкта, власного досвіду, зразка або індивідуального інструктажу. Пізнавальне завдання в цьому випадку вима­гало від учня: знайти в тексті відповідь на поставлене запитання; розповісти про об’єкт за поданим планом, визначити істотні ознаки предмета; накреслити схему на основі прочитаного, виконати практичні завдання, дати відповіді на загадки. Наприклад, в другому класі після вивчення теми “Повітря навколо нас. Термометр” учням пропонувалось завдання на закріплення практичних вмінь з теми: 1) Познач умовними знаками погоду: Температура повітря становить 18° тепла, небо безхмарне, дме легенький вітер. 2) Запиши знаками і цифрами: п’ять градусів нижче нуля; двадцять три градуси тепла; десять градусів морозу; три градуси вище нуля та ін.

В початкових класах дуже часто використовують пізнавальні завдання на сортування і класифікацію навчального матеріалу за завданнями вчителя. Наприклад, в темі “Жива і нежива природа” (2 клас) учням пропонується завдання: названі нижче предмети розподілити на 3 групи - предмети неживої природи, предмети живої природи та предмети, створені руками людини : автобус, дуб, сонце, будинок, дим, мороз, телевізор, заєць, дощ, калина та ін.

В третьому класі після вивчення тем “Масштаб “, “План і карта" дається пізнавальне завдання на порівняння у формі зіставлення і протиставлення, в якому необхідно виділити спільні і відмінні ознаки плану і карти: “Чим схожі і чим відрізняються план і карта? Вибери в дві колонки характерні ознаки плану і карти і простав їх цифрами:

ПЛАН	КАРТА
(2,4...)	(1,3...)

(приклад відповіді)

1) масштаб дрібний;

2) масштаб великий;

З) напрям на північ показано стрілкою;

4) напрями на північ, південь, захід, схід показані великими лініями, які проведені через певну відстань;

5) міста зображено кружечками;

6) можна визначити ширину річки, лісу тощо;

7) креслення невеликої ділянки земної поверхні;

8) різними кольорами показані гори, рівнини.

Для відтворення знань в початкових і середніх класах можливе застосування завдань - загадок. Загадки можна підібрати до всіх розділів і тем курсів “Рідний край”. Вони містять у собі великі потенціали для розвитку уваги, уяви, кмітливості, дають можливості учням виділяти і уподібнювати істотні ознаки об’єктів чи явищ природи. Використання загадок на уроці посилює його емоційну насиченість, підвищує активність учнів, їх зацікавленість до навколишнього середовища. Наприклад:

“Географія рідного краю”. 5 клас.

Тема: “Джерела знань про рідний край”.

“Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листочками, не людина, а говорить” ( книга); “Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води” (карта).

Учні з великим задоволенням виконують такі завдання, але творчості при цьому не виявляють. До таких прикладів можна віднести і роботу з різними літературними джерелами — підбір загадок, прикмет погоди з різних тем курсу, описи і малюнки – як узагальнення спостережень після екскурсій в природу, виконання практичних робіт на місцевості ( вимірювання довжини тіні від гномона, збір роздаткового природного матеріалу для предметних уроків у 2-3 класах та його оформлення, робота з компасом та ін. ). Такі види роботи при їх виконанні допомагають учням запам’ятати навчальний матеріал, істотні ознаки предметів, дізнаватись про нову інформацію, осмислювати поняття тощо. Діяльність учнів носить суто репродуктивний характер, але самостійні роботи цього типу створюють необхідні умови для переходу учнів до виконання пізнавальних завдань на більш високому рівні.

До реконструктивно-варіативних самостійних робіт відносяться такі роботи, при виконанні яких учні переробляють, реконструюють, перебудовують пропоновані вчителем завдання для самостійної діяльності, використовуючи раніше набуті знання, вирішують нескладні задачі. При виконанні самостійних робіт реконструктивного плану не вимагається від учнів особливої продуктивної діяльності, вони лише реконструюють раніше вивчений матеріал, точніше те, що знали з попередніх тем. Виконання таких завдань залишається на рівні репродуктивного відтворення, але вже з елементами творчості, що підводить учнів до більш поглибленої пізнавальної активності, самостійності. Саме на цьому етапі народжується пізнавальний інтерес до пошукової діяльності. До самостійних робіт цього виду належать роботи по складанню характеристики географічних об’єктів:

рівнин, гір, мінералів, гірських порід, природних угруповань (лісу, саду); оформлення спостережень за сезонними змінами в житті рослин, тварин, описи своєї місцевості та ін.

Самостійні роботи варіативного виду відтворюють не тільки окремі знання, але і їх структуру в цілому . Так, в темі ”Рослини — частина живої природи” (2 клас) вчитель таке питання: - пояснити, чому жовтіє і опадає листя на деревах?”. Учням потрібно пригадати зміни, які відбуваються в неживій природі з переходом від літа до осені, знайти причини цих змін, а потім пояснити явище листопада.

В 5 класі після вивчення теми “Різноманітність вод Вінницької області” вчитель пропонує відповісти на запитання: на рівнинній річці Південний Буг утворюються пороги?”. Для відповіді на це запитання учні повинні пригадати форми поверхні області, класифікацію гірських порід, найбільш поширену гірську магматичну породу області і пов’язати це з характером течії річки на ділянці від Вінниці до виходу Південного Бугу за межі області.

Виконуючи такі операції, учні поглиблюють свої знання, розширюють їх, одержують нову інформацію, це формує позитивний інтерес до знань, пробуджує учнів до виявлення причинно-наслідкових зв’язків.

В ході виконання самостійних робіт евристичного типу діяльність учнів

на вирішення проблемної ситуації, яку організує вчитель при проведенні уроку. Учні при цьому вирішують не всю проблему, а окремі підпроблеми, одержують необхідну інформацію, а потім аналізують незнайому їм проблемну ситуацію. Виконуючи таку роботу, учні набувають досвіду пошукової діяльності, оволодівають елементами творчості, але повністю ще не можуть вирішувати пошуково-практичні завдання. Проілюструємо це таким завданням для учнів 2 класу: “Мати приготувала молоко до кип’ятіння. Чому вона налила неповну каструлю?”

Запитання вимагає в учнів перегрупування знань про властивість рідин, установлення причинно-наслідкових зв’язків, використання набутого досвіду, виділення ознак та їх співвідношення, формулювання узагальнення.

Серед самостійних робіт евристичного типу розглянемо завдання на використання аналогії як засобу перенесення способу дії. За допомогою аналогії учні визначають напрям пошукової діяльності під час якої виникають здогадки, що стимулюють їх пізнавальну діяльність. В основі міркувань за аналогією лежать операції аналізу і синтезу, а також похідні від них, які діалектично взаємопов'язані: порівняння, узагальнення і абстрагування.

За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативну, алгоритмічну, евристичну. Всі три види аналогії використовуються в початковій і середній школі ( 2-5 класи ) при викладанні курсів “Рідний край”.

Так, за допомогою завдань на основі алгоритмічної аналогії учні, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про властивості предмета чи явища, що розглядається. Приклади пошукових завдань на основі алгоритмічної аналогії:

2 клас. Пригадай, за якими ознаками рослини відносять до живої природи. А тепер поміркуй за якими ознаками тварини відрізняються від рослин? Чим вони схожі?

5 клас. Розглянь зразки в колекції корисних копалин. Опиши відомі тобі з 3 класу осадові корисні копалини - торф, кам’яне вугілля. Користуючись планом опису, таблицями, текстом підручника , опиши властивості магматичних гірських порід на прикладі граніту.

Завдання на евристичну аналогію розвивають пізнавальну пошукову самостійність учнів. Суть такої аналогії полягає в тому, що на основі подібності явищ або об’єктів, які, здавалося б, не можна порівнювати, виникають здогадки про спосіб розв’язування проблеми або про ознаки об’єкта чи явища, що потрібно відшукати.

Наприклад:

5 клас Тема : “Рослинний і тваринний світ краю”.

В чому причина відмінностей рослин лісів, луків, водойм нашого краю?

Творчі дослідницькі самостійні роботи в нашому експерименті використовувались з метою залучення учнів 2-5 класів до активної пошукової діяльності. В процесі виконання творчих завдань учні навчаються розкривати особливості явищ, об’єктів, висловлювати власні міркування, формулювати нові проблеми, висувати гіпотези їх вирішення. Наприклад, учням 5 класу пропонується таке пізнавальне завдання: “Як ви гадаєте, чи зміниться погода нашої місцевості, якщо поверхня її буде гористою?”. Наведений приклад свідчить про наявність в роботі проблемної ситуації, яка спрямовує учнів на творчі пошуки. У нашому дослідженні така система пошукових самостійних робіт визначалась специфікою змісту курсів що вивчають рідний край (2-5 класи) та особливостями дітей такого віку, коли вони особливо прагнуть пізнання.

Самостійні пошукові роботи учнів включали не тільки екскурсії і практичні роботи, передбачені навчальною програмою, але і роботи з підручником, додатковою літературою, з ілюстративним матеріалом, з картами атласу, календарем погоди; підготовку доповідей, виконання дослідів, тощо, складання казок, оповідань, віршів, описів географічних об’єктів своєї місцевості, підбір фотоматеріалів та ін. Наприклад, при вивченні теми “Річки своєї місцевості” (5 клас), учні, користуючись картами атласу, схемами підручника, текстом, на основі знань, умінь і навичок, отриманих у 2-3 класах, складають оповідання про річку Південний Буг. Така пошукова робота є умовою розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів учнів, допомагає формуванню нових, а також удосконаленню набутих знань, умінь та навичок.

В самостійній пошуковій діяльності відтворюючі (репродуктивні) і творчі (дослідницькі) процеси виступають як єдине ціле. Відтворююча самостійна діяльність передбачає набуття, закріплення і застосування учнями знань та вмінь на основі спеціальних роз’яснень і вказівок учителя чи підручника. Таким чином, діяльність проходить за логікою заданого зразка (мислення детермінується зовнішніми факторами, самостійний пошук знань відсутній). Але така діяльність покликана здійснювати кількісне накопичення знань та умінь для майбутньої творчої діяльності.

Творчо ж учень діє тоді, коли він на основі набутих знань і вмінь створює за завданнями вчителя щось нове, оригінальне, у чому проявляються його судження, вміння і здібності. В такій діяльності учень продуктивно мислить, акумулює знання, знаходить відповіді на проблемні питання, сам ставить і вирішує проблему, при цьому конструює нові способи дій. Між обома елементами самостійної пошукової діяльності існує певний взаємозв’язок: відтворююча : (виконавча) самостійна робота передує творчій; елементи творчості часто зустрічаються у виконавчій роботі, а кожна творча пошукова робота має елементи відтворення.

Тому важливо застосування всіх типів самостійних робіт: і відтворюючого характеру (за зразком, реконструктивно-варіативні) і творчого характеру (евристичні і творчі), щоб вирішити головне завдання освіти.

Результати дослідження та передовий педагогічний досвід вчителів дозволяє вважати пошукову організацію навчання одним із ефективніших засобів активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів.

Застосування пізнавальних задач та завдань на початку експерименту мало епізо­дичний характер. Логіка аналізу отриманих даних полягала в наступному: творчий потенціал учня має прояв не інакше, як в постановці та рішенні проблемно-пізнавальних завдань.

Таблиця

Результати проведення контрольних опитувань в експериментальних класах

Експериментальні класи	Кількість учнів	РІВНІ ЗАСВОЄННЯ (%)
		Перший (низький)		Другий (середній)		Третій (високий)
		К.Е	Ф.Е	К.Е	Ф.Е	К.Е	Ф.Е
2	298	26	11	38	22	36	67
3	298	20	7,6	49	32,4	31	60
5	296	37	16	31	20	32	64

Результати проведення контрольних опитувань в контрольних класах

Контрольні класи	Кількість учнів	РІВНІ ЗАСВОЄННЯ (%)
		Перший (низький)		Другий (середній)		Третій (високий)
		К.Е	Ф.Е	К.Е	Ф.Е	К.Е	Ф.Е
2	289	29	25	36	34	35	41
3	288	40	37	38,4	38	21,6	25
5	290	43	38	46	47	11	15

За висновками контрольних робіт до першого рівня були віднесені учні, які мали незадовільні знання, до другого – задовільні, і до третього – добрі і відмінні.

У сучасній практиці навчання система таких пізнавальних завдань з географії рідного краю відсутня, зустрічаються поодинокі випадки їх застосування в молодших класах. Дані таблиці наочно демонструють переваги учнів експериментальних класів в набутті знань, умінь та навичок в навчанні після введення методики систематичних проблемно-пошукових завдань. Учні практично всіх експериментальних класів вірно визначають поняття основних тем, уміють проводити такі розумові дії, як порівняння, аналіз, класифікація.

Результати експериментальної роботи по застосуванню пізнавальних завдань пошукового характеру у процес навчання учнів 2-5 класів з курсів "Рідний край" демонструють наступне: майже в два рази збільшилась кількість учнів других класів, які навчаються ноа третьму рівні пізнавальної активності, в контрольних класах ідезворотний процес, або зміни зовсім не суттєві.

У констатуючому експерименті, наприклад, на високому рівні успішності займались 35% учнів, у формуючому – 41% проти експериментальної групи – 36 та 67%.

Така ж картина спостерігається і з учнями, які навчаються на 1 і 2 рівнях успішності: в експериментальній групі кількість учнів які мали незадовільні знання з предмету зменшилась на 15%, проти 4% - у контрольних класах, учні 2 рівня успішності складали у експериментальній групі формуючого експеримента 22% проти 38% у констатуючому. В контрольних класах ця різниця складає лише 2%.

Висновки:

1. Попередній експеримент свідчить про позитивний вплив різних форм і методів пошукової діяльності на приведення знань в систему. При цьому учні більш чітко розуміють основні поняття тем і використовують зв’язки між окремими частинами теоретичного матеріалу, зростає повнота, глибина і оперативність їх знань.

2. Анкетування вчителів і опитування учнів продемонстрували, що застосування прийомів і методів самостійної пошукової діяльності сприяє більш інтенсивному і кращому осмисленню нового матеріалу, розумінню зв’язків між окремими темами. Це є непрямим підтвердженням правильності обраної методики щодо формування систематизованих знань і умінь учнів.

3. У процесі формуючого експерименту розв’язувались наступні завдання:

• перевірка ефективності регулярного використання самостійних робіт пошукового напряму для систематизації знань учнів 2-5 класів з курсу “Рідний край”;

• з’ясування доцільності спеціальної підготовки учнів до роботи з різними пізнавальними завданнями і запитаннями.

4. Аналіз даних експериментального навчання дає можливість сформулювати такі узагальнення:

• у школярів експериментальних класів знання з географії як за рівнем систематизації, так і за іншими показниками якості знань виявились кращими, ніж в учнів контрольних класів;

• якість засвоєння учнями програмного матеріалу підвищується при наявності спеціального навчання основним прийомам самостійної пошукової роботи;

• в учнів експериментальної групи краще сформульовані уміння самостійно опрацьовувати новий матеріал і використовувати його в різних навчальних ситуаціях.

5. Розроблені методичні рекомендації щодо застосування різних прийомів і методів самостійної пошукової діяльності дозволяють інтенсифікувати і удосконалити процес навчання.

Організація самостійної діяльності учнів при вивченні географії рідного краю (5 клас)

№ п/п	Теми уроків	Види самостійних робіт	Приклади завдань і запитань
1.	Що вивчається в курсі „Рідний край”	репродуктивний	Що означає слово „географія”? Як ти розумієш поняття „Рідний край” Впиши в схему, що вивчає кожна із складових частин географії (роб. зошит с.2) Ознайомся із підручником географії рідного краю (дай відповіді на питання) (роб. зошит с.3)
2.	Поняття про природні тіла та процеси	репродуктивний репродуктивно- варіативний евристичний	На які групи можна розділити природні тіла? (приведіть приклади) (роб. зошит с.4) Назвіть ознаки живої і неживої природи. (роб. зошит с.4) Навести приклади природних процесів та пояснити, з якими змінами в середовищі вони пов’язані (роб. зошит с.5) Д/з охарактеризувати предмети, що знаходяться навколо тебе і заповнити таблицю (роб. зошит с.5). (тіло – речовина – стан речовини)
3.	Екскурсія. Спостереження за природою	репродуктивний творчий репродуктивний творчий евристичний	Що таке горизонт? Виділіть основні та проміжні сторони горизонту. Підпиши іх у схемі. (роб. зошит с.6). Орієнтуючись за комплексом, визнач і запиши, ві якій стороні горизонту від місця спостереження знаходиться найважливіші об’єкти місцевості. (роб. зошит с.6 завд.3). Які показники погоди характеризують її стан в даний час? (календар погоди – П.-3.с.59; підручник с.11) Визнач і запиши показники елементів погоди на даний час?(роб. зошит с.6. завд 4). Запиши фенологічні зміни які відбуваються у природі восени (вкажи зв’язок: причина-наслідок) Д/з запиши місцеві ознаки, за якими можна визначити сторони горизонту. (роб. зошит с.7).
4.	Джерела знань про рідний край	репродуктивний евристичний творчий	Які ви знаєте джерела знань про рідний край? (підр.с.14, завд. 1) Знайдіть з газети замітку про природу чи господарську діяльність людей на Вінниччині. Підготуйте доповідь. (підр.с.14.завд 2). Використовуючи різні джерела інформації, складіть короткий опис свого населеного пункту. (підр.с.14.завд.3)