1)Реєстраційний:

- порядковий- створення коду із чисел натурального ряду

- серійно-порядковий- створення коду із чисел натурального ряду із закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками.

2)Класифікаційний

- послідовний- створення коду класифікайного групування з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, отриманих за ієрархічним методом класифікації

-паралельний- створення коду класифікаційного групування з використанням кодів незалежних групувань, отриманих за фасетним методом класифікації.

Як основна платформа побудови систем управління інформаційними ресурсами підприємства найпоширенішим є програмний комплекс IBM Tivoli. Платформа Tivoli призначена для створення інтегрованої системи управління інформаційними ресурсами незалежно ні від масштабу підприємства, ні від використовуваних платформ і додатків.

Система управління інформаційними ресурсами підприємства на базі IBM Tivoli дозволяє IT-департаменту максимально ефективно реагувати на актуальні запити бізнесу підприємства в питаннях інформаційного забезпечення й забезпечити роботу ІТ-інфраструктури підприємства відповідно до конкретних бізнес-правил.ф

Основними складовими в побудові системи управління ІТ-ресурсами підприємства є: передова методологія організації управління процесами експлуатації ІТ (ISO 900х, ITIL); програмні засоби IBM, що дозволяють автоматизувати процеси управління (IBM Tivoli, WebSphere, DB2 й ін.); передова методологія розробки й впровадження.

Технологія-це сукупність методів обробки виготовлення змінення стану властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрик здійснених у процесі виробництва.

Інформаційна технологія- сукупність методів і способів збору, передачі, накопичування, зберігання, подання і використання інформації.

Технологічна операція- окрема частина технологічного процесу, сукупність робочих дій (прийомів), що характеризується однорідністю технологічного змісту і єдністю предмету праці, застосовуваного інструмента (устаткування) і робочих пристосувань.

Класифікація іт

За участю людини		Традиц Автоматиз-і Автоматичні		За участю людей, людей і техніки, техніки
За призначенням		Забезпеч-ні Функціон		Використ-я:у різних преді областях; для нової задачі функції
За типом опрацьов-ї інформ-ї		Обробки: Данних/тексту Графіки /знань		СУБД алгоритмові мови, табл. Процес, текстові процесори, експертні проц., засоби мульмедіа
За типом користувацького інтерфейсу	Пакетні Діалогові		Користувач: не взаємодіє з IT і отримує тільки рез-ти Взаємодіє з IT на індивід ПК
За ступенем автоматизації функцій людини	Електронного опрацювання данних Автоматичних функцій управління Підтримки прийняття рішень Експертної		Розв’язання Задач обробки данних Оптимізованих задач Неформалізованих або частково формаліз-х задач Експертних задач

Клієнт-сервер – обчислювальна або мережева архітектура, в якій завдання або мережеве навантаження розподілені між постачальниками послуг (сервісів), званими серверами, і замовниками послуг, званими клієнтами. Нерідко клієнти і сервери взаємодіють через комп'ютерну мережу і можуть бути як різними фізичними пристроями, так і програмним забезпеченням.

Багаторівнева архітектура клієнт-сервер – різновид архітектури клієнт-сервер, в якій функція обробки даних винесена на один або декілька окремих серверів. Це дозволяє розділити функції зберігання, обробки і представлення даних для більш ефективного використання можливостей серверів і клієнтів.

Переваги

• Робить можливим, в більшості випадків, розподіл функцій обчислювальної системи між декількома незалежними комп'ютерами в мережі. Це дозволяє спростити обслуговування обчислювальної системи. Зокрема, заміна, ремонт, модернізація та переміщення сервера не зачіпають клієнтів.

• Всі дані зберігаються на сервері, який, як правило, приховується набагато краще за більшість клієнтів. На сервері простіше забезпечити контроль повноважень, щоб дозволяти доступ до даних тільки клієнтам з відповідними правами доступу.

• Дозволяє об'єднати різні клієнти. Використовувати ресурси одного сервера часто можуть клієнти з різними апаратними платформами, операційними системами і т.п.

Недоліки

• Непрацездатність сервера може зробити непрацездатною всю обчислювальну мережу.

• Підтримка роботи даної системи вимагає окремого фахівця – системного адміністратора.

• Висока вартість обладнання.

Інтранет-системи – проміжна ланка між локальною мережею та корпоративними системами високого рівня – CRM і ERP рішеннями. Тобто, це внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні.

OLAP - технологія обробки даних, яка полягає у підготовці сумарної (агрегованої) інформації на основі великих масивів даних, структурованих за багатовимірним принципом. Реалізації технології OLAP є компонентами програмних рішень класу Business Intelligence.

Причина використання OLAP для обробки запитів - це швидкість. Реляційні БД зберігають сутності в окремих таблицях, які зазвичай добре нормалізовані.

OLAP-структура, створена з робочих даних, називається OLAP-куб. OLAP-куб містить в собі базові дані та інформацію про вимірювання (агрегати). Куб потенційно містить всю інформацію, яка може знадобитися для відповідей на будь-які запити.

Разом з базовою концепцією існують три типи OLAP - OLAP з багатьма вимірами (MOLAP), реляційний OLAP (ROLAP) і гібридний OLAP (HOLAP). MOLAP - це класична форма OLAP, використовує підсумовуючу БД, спеціальний варіант процесора просторових БД і створює необхідну просторову схему даних зі збереженням як базових даних, так і агрегатів.

Складність у застосуванні OLAP полягає у створенні запитів, виборі базових даних і розробці схеми, базові дані повинні бути повними і не суперечити одна одній.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів опрацювання даних, що забезпечують кінцевому користувачеві автоматизацію управлінських функцій у конкретній предметній області.

АРМ як інструмент для раціоналізації й інтенсифікації управлінської діяльності створюється для забезпечення виконання певної групи функцій. Найпростішою функцією АРМ є інформаційно-довідкове обслуговування.

АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну кдметну область.

Створення АРМ на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

• простоту, зручність і «дружність» стосовно користувача;

• простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

• компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

• високу надійність і живучість;

• порівняно просту організацію технічного обслуговування.

САSЕ-технології. САSЕ являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки і супроводження складних програмних систем, підтриману комплексом взаємопов'язаних засобів автоматизації. САSЕ — це інструментарій для системних аналітиків, розробників і програмістів, що замінює їм папір і олівець комп'ютером для автоматизації процесу проектування і розробки програмного забезпечення.

Основна мета САSЕ полягає в тому, щоб відокремити початкові етапи (аналіз і проектування) від подальших етапів розробки, не обтяжувати розробників усіма деталями середовища розробки і функціонування системи.

САSЕ мають такі основні переваги:

1) поліпшують якість системи, що створюється, за допомогою засобів автоматичного контролю (передусім контролю проекту);

2). дозволяють за короткий час створювати прототип майбутньої системи, що дає змогу на ранніх етапах оцінити очікуваний результат;

3)прискорюють процес проектування і розробки;

4. звільняють розробника від рутинної роботи, дозволяючи йому цілком зосередитися на творчій частині розробки;

5. підтримують розвиток і супровід розробки;

6. підтримують технології повторного використання компонентів розробки.

Основні функціональні можливості САSЕ-засобів.

1) Спільна графічна мова. САSЕ забезпечує всіх учасників проекту (в тому числі й замовників) спільною мовою, наочною, строгою та інтуїтивно зрозумілою.

2. Загальна БД проекту. Основа САSЕ — це використання БД-проекту (репозитарію) для зберігання всієї інформації про проект, яка може розподілятися між розробниками відповідно до їхніх прав доступу.

3. Інтеграція засобів. На основі репозитарію здійснюються інтеграція САSЕ-засобів і розподіл системної інформації між розробниками.

4) Підтримка колективної розробки й управління проектом. САSЕ підтримує групову роботу над проектом за допомогою засобів роботи в мережі, експорту-імпорту будь-яких фрагментів проекту для розвитку і/або модифікації, а також планування, контролю, управління, взаємодії, тобто функцій, необхідних для розробки і супроводження проектів.

5) Прототипування. САSЕ дозволяє будувати швидкі прототипи системи, що дає змогу на ранніх етапах розробки оцінити, наскільки майбутня система влаштовує замовника і наскільки «дружня» вона майбутньому користувачеві.

6) Генерація документації. Вся документація з проекту генерується автоматично на базі репозитарію (як правило, на базівимог відповідних стандартів), документація завжди відповідає поточномустану справ.

7) Верифікація проекту. САSЕ забезпечує автоматичну верифікацію і контроль проекту на повноту і спроможність на ранніх етапах розробки, що впливає на успіх розробки в цілому.

8) Автоматична кодогенерація. Кодогенерація здійснюється на основі репозитарію і дозволяє автоматично побудувати близько 80—90% об'єктних кодів або текстів програм мовами високого рівня.

Програмні агенти – це автономні програми, котрі автоматично виконують конкретні задачі з моніторингу комп’ютерних систем і збору інформації в мережах. Сучасні програмні агенти ведуть спостереження і виконують різні вимірювання, вирішують задачі управління мережами; можуть застосовуватися для пошуку в базах даних потрібної для користувача інформації, для її аналізу з метою виявлення тенденцій або моделей, які ОПР міг пропустити або не помітити.

Існує багато типів програмних агентів (стаціонарні і мобільні, послужливі та інші).

• Функції. Агент виконує ряд задач за дорученнями користувача (або іншого агента).

• Можливості обміну інформацією. Агент повинен мати можливість обмінюватися інформацією з користувачем (а іноді й з іншими агентами), щоб отримувати від нього інструкції, повідомляти йому про хід і завершення виконання задачі і подавати здобуті результати.

• Автономність. Агент працює без прямого втручання користувача.

• Моніторинг. Щоб мати змогу виконувати свої задачі в автономному режимі, агент повинен мати здатність контролювати середовище, в якому він діє.

• Активація. Щоб працювати в автономному режимі, агент має бути здатним впливати на своє робоче середовище за допомогою механізму активації.

• «Розумність». Агент повинен бути здатний інтерпретувати події, що контролюються ним, щоб ухвалювати належні рішення.

Крім перелічених характеристик, деякі агенти можуть мати ще й такі:

• Безперервність роботи. Багато агентів повинні бути безперервно діючими процесами.

• «Індивідуальність». Деякі агенти можуть мати добре виражений індивідуальний «характер» і «емоційні стани».

• Адаптивність. Деякі агенти, ґрунтуючись на нагромадженому досвіді, автоматично пристосовуються до звичок і переваг своїх користувачів і можуть автоматично пристосовуватися до змін середовища.

• Мобільність. Деякі агенти мають допускати можливість перенесення їх на інші комп’ютери, у тому числі й на системи іншої архітектури та інші платформи.

Інформаційна база ІБ- це сукупність упорядкованої інформації, яка використовується при функціонуванні ІС.

Створення ІБ – це складний, трудомісткий процес, який визначається особливостями створення та роботи.

Позамашинна ІБ- це частина ІБ системи, яка являє собою сукупність сигналів, повідомлень і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Машинна інформаційна база — це частина інформаційної бази системи, що являє собою сукупність інформаційних масивів, сформованих на основі даних позамашинної інформаційної бази, які зберігаються на машинних (магнітних та ін.) носіях та в пам’яті ЕОМ.

При розробці ІБ слід керуватись такими принципами:

• Використання єдиної методики ідентифікації об’єктів і подій;

• Застосування типової схеми обміну даних між системою і людьми( формування масивів, внесення до них змін і видачу даних)

• Застосування єдиної схеми зберігання даних , необхідних для роз’язування задач управління.

• Забезпечення одноразовості і незалежності вводу даних від часу роз’язування та кількості задач.

• Забезпечення поетапного і безперервного нарощування ємності ІБ.

• Використання програмного апарату, який забезпечує ефективну роботу з даними

• Забезпеченя інформаційної взаємодії з іншими ІС.

Під час розробки ІБ слід ураховувати низку вимог:

• Повнота

• Своєчасність і регулярність надходження й обробки інформації

• Достовірність і точність останньої.

Машинна ІБ має два способи організації, такі як:

- сукупність не пов’язаних між собою локальних файлів;

- база даних інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів, якими управляє система керування базами даних (СКБД).

Сучасні машинні ІБ реалізуються за концепцією автоматизованих банків даних та баз даних

Перевагами використання баз даних та автоматизованого банка даних (АБД) порівняно з системами незалежних файлів є:

• - багаторазовість використання даних;

• - економія витрат на створення та ведення інформаційного забезпечення;

• - зменшення надлишковості даних;

• - швидкість оброблення непередбачених запитів до системи;

• - простота та зручність введення змін;

• - логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм.

Носій даних — це матеріальний об’єкт, який містить відомості, доступні або лише людині, або лише ЕОМ, або одночасно і людині і ЕОМ.

Залежно від способу фіксування та обробки носії інформації можна умовно поділити на три групи: 1) не придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 2) придатні для автоматичного вводу до ЕОМ; 3) результатної інформації. До 1-ї групи належать різноманітні первинні документи (облікові, планові, статистичні тощо). Носії 2-ї групи, у свою чергу, поділяються на дві підгрупи: перфораційні і носії з магнітним записом.

Створення уніфікованих форм документів являє собою комплексну проблему, що грунтується на таких принципах:

• скороченні кількості форм первинних документів з метою побудови раціонального документообігу і спрощення їх обробки на ЕОМ;

• застосуванні єдиних форм документів на різних рівнях управління: міністерство, об’єднання, підприємство (наприклад, касові ордери, авансовий звіт, вимога тощо);

• використанні мінімальної кількості даних, які вводяться для розв’язування функціональних задач, а також виключення із документів розрахункових показників, які можна дістати при машинній обробці, і даних, які є в системі (наприклад, норми витрат часу, тарифні ставки, посадові оклади тощо);

• одноразовому вводі даних до ЕОМ і багаторазовому їх використанні;

• єдиній термінології для всієї системи первинної документації, яка забезпечує простоту і зручність при роботі користувача з документами.

База даних – пойменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під керуванням СКБД

Система керування базою даних(СКБД) – комплекс програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримування її в актуальному стані, маніпулювання даними та організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології оброблення даних

Словник даних містить відомості про джерело інформації, формати та взаємозв’язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування та осіб, відповідальних за це.

СКБД може підтримувати одну з трьох наведених моделей даних:

• ієрархічну;

• сітьову;

• реляційну.

Модель даних – це сукупність взаємопов’язаних структур даних та операцій над ціми структурами

В ієрархічних моделях любий об’єкт (запис, сегмент) може підпорядковуватися тільки одному об’єкту вище розташованого рівня.

В сітьових моделях любий об’єкт (запис, файл) може бути підпорядкований кільком об’єктам.

В реляційних моделях в якості об’єктів моделі виступають прості двомірні таблиці. Реляційна модель даних являє собою сукупність взаємопов’язаних простих двомірних таблиць – відношень.

Зв’язки між двома логічно пов’язаними таблицями в реляційній моделі установлюються по збігу значень однакових атрибутів таблиць – відношень.

РеляціЙна БД- це набір взаємопов'язаних відношень. Кожне відношення (таблиця) в ЕОМ подасться як файл. Відношення можна поділити на два класи: об'єктні І зв'язкові.