2. Перелік маршрутів і тем екскурсій

(Н.О. Калинович)

Екскурсія в околицях стаціонару. Цю екскурсію не­обхідно провести першою з метою ознайомлення із загаль­ними рисами рослинного покриву району проведення прак­тики і різними типами лісу.

Північні околиці стаціонару мають значні знеліснені ділянки ландшафту. Широкий краєвид дає змогу продемон­струвати рівнинний характер рельєфу.

Викладач ознайомлює студентів із природно-географічною характеристикою району проведення практики, розповідає про основні риси рослинного покриву. Детальніше ознайомлюються студенти із сосновим і березовим лісом, який є поблизу стаціонару. Рекомендовано відвідати ділянки лісу, що різняться фітоценотично: сосновий ліс зеленомохо­вий, сосновий ліс лишайниковий, сосновий ліс орляковий, сосновий ліс чорничний. Потрібно звернути увагу на різницю в умовах місцезростань, які зумовлюють різний флористич­ний склад угруповань. У флористичному складі соснових лісів основу становлять лісові бореальні види, тобто ті, що харак­терні для північних тайгових лісів. Це – Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea, Pteridium aquilinum, Lycopodium clavatum, Callu­na vulgaris.

Чисті соснові ліси, часом з домішками Betula pendula, зростають на найбідніших ґрунтах. Вони займають території з глибокими чистими пісками та місця виходу на поверхню крейди (Мякушко, 1978). В підліску трапляються Juniperus communis, види роду Chamaecytisus, іноді Quercus robur.

Чисті соснові ліси складаються із таких екологічних груп: сосняки лишайникові (сухі бори), сосняки зеленомохові (свіжі бори), сосняки-чорничники (вологі бори), сосняки довго­мохові (сирі бори), сосняки сфагнові (мокрі бори).

Сухі бори зростають на пісках із глибоким рівнем (8–12 м) ґрунтових вод. Сосняки зеленомохові – на слабопідзолистих піщаних ґрунтах із слабосформованим гумусовим горизонтом і з рівнем ґрунтових вод 2–4 м. У підліску трапляються поо­динокі особини Frangula alnus, в ярусі чагарничків – Vaccinium vitis-idaea. Сосняки-чорничники займають переважно мікро­пониження з дерново-підзолистими піщаними ґрунтами із малопотужним гумусовим горизонтом і рівнем ґрунтових вод 1–2 м. Сосняки довгомохові трапляються в місцях пониження рельєфу, іноді на окраїнах боліт на дер­ново-підзолистих оглеєних ґрунтах.

Під час екскурсії, крім звичайних рослин, варто знайти ті, які трапляються рідко: Viscum austriacum, Monotropa hypo­pitys, Lycopodium annotinum^*.

У березняку викладач повинен звернути увагу на його молодий вік і охарактеризувати як вторинне угруповання, що виникло на місці знищеного корінного лісу. Потрібно акцен­тувати увагу студентів на перехідному характері цього фіто­ценозу: трав’яний ярус збагачений світлолюбними видами, розвивається підріст сосни, яка досягла певного ярусу. А також окреслити можливі шляхи дальшого розвитку цієї ділянки лісу.

Екскурсія по території стаціонару. Екскурсія необ­хідна для ознайомлення з представниками природної флори та інтродуцентами, що ростуть на території стаціонару. Пропонується провести цю екскурсію у випадку неспри­ятливих для далеких походів погодних умов. Насамперед варто продемонструвати студентам види інтродукованих і натуралізованих деревних рослин, які ростуть на території стаціонару:

Abies sp., Acer saccharinum, Amelanchier spicata, Amorpha fruticosa, Berberis sp., Buxus semperviren, Catalpa sp., Fagus sylvatica, Forsythia europaea, Frangula alnus, Fraxinus excelsior, Нірpорhаё rhamnoides, Liriodendron tulipiferum, Lonicera xylosteum, Padus serotina, Physocarpus opulifolius, Рісеа abies, Pinus sylvestris, Pyrus communis, Robinia pseudoacacia, Rosa rugosa, Syringa vulgaris, Taxus baccata, Thuja occidentalis, Quercus robur, Quercus rubra, Tilia cordata, Tilia europaea.

Крім фонових рослин, на території стаціонару можна знайти відносно рідкісні Epipactis helleborine, Iris sibirica, Pyrola minor, Orthilia secunda, Sarothamnus scoparius, Viscum austriacum.

Екскурсія в мішаний ліс. Екскурсію проводять, щоб ознайомити студентів із флористичним та фітоценотичним різноманіттям мішаних лісів.

Широколистяні ліси поширені тільки на найбагатших ґрунтах у пониженнях рельєфу. В північних околицях стаціо­нару можна відвідати евтрофний ліс, де росте дуб, ясен, липа та представники родини Ericaceae в ярусі чагарничків і ча­гарників, серед яких можна натрапити на рідкісний Rhodo­dendron luteum. На відносно сухих ґрунтах трапляються сoсново-дубово-грабові ліси. Однак поширення дуба і граба на території парку є обмеженим, але не кліматичними фак­торами, а бідністю ґрунтів.

Як домішки трапляються Betula pendula, Tilia cordata, Acer platanoides, Populus tremula. Звернути увагу на ярусність рослинного покриву лісу. У ярусі підліска домінує Corylus avellana. Трапляються Frangula alnus, Euonymus verruccosa, E. europaea, Sorbus aucuparia, Padus avium. У трав’яному ярусі домінують Carex pilosa, Galium odoratum, Asarum europaeum, Majanthemum bifolium, Trientalis europaea. Трапляються Dryopteris filix-mas, D. carthusiana, Molinia caerulea, Melica nutans, Mercurialis perennis, Rubus saxatilis, Pulmonaria obscura, Stellaria holostea та інші неморальні, тобто характерні широколистяним лісам види. Однак у всіх цих типах лісу наявна група бореальних видів, які характерні для хвойних лісів північних широт. До неї входять види з родини вересових, грушанкових.

Екскурсія на озеро Луки. Під час екскурсії студенти ознайомлюються з процесом заростання водойми шляхом утворення донного рослинного покриву, а також з верховим лісовим болотом з оліготрофним рослинним угрупованням.

Водойми не залишаються незмінними протягом часу свого існування. Вони поступово заростають рослинами. Відмираючи, рослини утворюють торфові відклади, які згодом стають субстратом для розвитку нових рослин. Поки торфова товща насичена водою озера або контактує з ґрунтовими водами і насичується ними, вона є багатою на принесені мінеральні речовини. На такому субстраті селяться евтрофні види.

Характер угруповань водних рослин змінюється від берега до середини озера по-різному – залежно від форми озерної западини, хімічного складу води, відкладів дна, температури води тощо. Найближче до берега ростуть угру­повання болотного різнотрав’я, за якими зростає Phragmites australis, спочатку високої зімкнутості з домішками осок, потім (на більшій глибині) – рідший, з участю Typha latifolia та Stratiotes aloides. Із збільшенням ролі занурених водних рослин (Potamogeton sp., Myriophyllum sp.) і з плаваючими листками (Nymphaea candida, Nuphar lutea) густота очерету знижується, його змінює Scirpus lacustris (Schoenoplectus lacustris).

На озері Луки можна побачити комахоїдну рослину Aldrovanda vesiculosa*. Щоб не знищувати цю рідкісну рослину, деталі її будови можна розглянути в польових умовах. Для цього на екскурсію потрібно взяти декілька чашок Петрі і ручні лупи із збільшенням в 10 разів. Вийнявши рослину з води і помістивши її на чашку Петрі, можна побачити видозмінені частки листка, перетворені на ловильні камери, в які потраплють водні безхребетні тварини.

У північно-східних околицях озера Луки знаходиться верхове лісове болото. В його рослинному покриві домінують сфагнові мохи. Торф, який утворився із напіврозкладених рослинних решток, поступово наростає вгору, в певний момент перестає контактувати з ґрунтовими водами і на­сичується вологою, в основному за рахунок опадів. Такий субстрат є бідним на мінеральні речовини. Це спричиняє формування оліготрофного угруповання. Представники роди­ни Ericaceae є типовими представниками такого угруповання, наприклад Oxycoccus palustris, Andromeda polifolia, Ledum palustre, Vaccinium vitis-idaea. Акцентувати увагу на габітусі рослин, зокрема на формі і величині листків Andromeda polifolia, яка зростає в затінених умовах.

Екскурсія на болото Уничі. Екскурсію проводять з метою ознайомлення із флористичним складом евтрофних болотних угруповань і болотних вільшняків.

У рослинному покриві болотного типу Шацького національного парку домінують низинні, тобто евтрофні, бо­лота. Прикладом такого уруповання є болото Уничі. Однак деякі його ділянки знаходяться в стадії переходу в оліго­трофний стан. Отже, Уничі часом називають мезотрофним болотом.

Зазвичай низинні болота розміщені в місцях виходу на поверхню ґрунтових вод, в долинах річок, по берегах водойм. Для них характерний багатий рослинний покрив. У рослин­ному покриві низинних боліт домінують трави, зокрема осоки. Лісові болота цього типу трапляються рідше і представлені в основному чорновільшняками (Лисс, Астахова, 1982).

Крім різноманітних представників родин Poaceae та Cyperaceae, на Уничах можна побачити такі цікаві представ­ники флори:

Andromeda polifolia, Betula humilis*, Comarum palustre, Dactylorhiza majalis*, Dactylorhiza incarnata*, Drosera anglica*, Drosera rotundifolia, Iris pseudacorus, Menianthes trifoliata, Pinquicula vulgaris*, Ranunculus linqua, Salix lapponum, Salix myrtilloides*, Salix rosmarinifolia, Sparganium minimum, Utricularia vulgaris, Utricularia minor.

Потрібно звернути увагу студентів на те, що Drosera anglica*, Drosera rotundifolia, Andromeda polifolia зростають на локальних підвищеннях у вигляді сфагнової подушки, для яких характерні оліготрофні умови.

Акцентувати увагу студентів на формі і величині листків рослин Andromeda polifolia, які зростають в умовах надмірного освітлення.

На краю болота в багатих на мінеральні речовини вологих місцезростаннях, у пониженнях рельєфу сформу­валися вільхові ліси. На границі між трав’яною і лісовою ділянкою болота поширені Hottonia palustris, Ranunculus linqua, Iris pseudacorus, Rumex aquaticus.

Екскурсія на озеро Мошне. Під час екскурсії студенти ознайомлюються із процесом заростання водойми шляхом утворення сплавини.

Сплавина – це острівок рослинного покриву на водно­му плесі, який відірваний від берега і вільно плаває на поверхні водойми або ж примикає до берега. На початку утворення сплавина має незначну товщину. З часом за рахунок відмирання рослин вона потовщується і може витри­мувати вагу людини, хоча довгий час залишається рухливою.

Східний берег озера Мошне заростає як шляхом утворення донного рослинного покриву, так і шляхом утво­рення сплавин.

Екскурсія довкола озера Пісочне. Екскурсію прово­дять з метою збору і вивчення гідрофітів.

Обійшовши озеро по береговій лінії, можна зібрати різноманітні водні рослини, які зазвичай є прикріпленими до дна, але інколи відриваються, і їх викидають хвилі на берег: Potamogeton crispus, P. lucens, P. perfoliatus, Myriophyllum verticillatum, M. spicatum, Ceratophyllum demersum, Elodea canadensis. На невеликій глибині можна знайти ростучі Potamogeton natans, P. pectinatus, Stratiotes aloides.

Екскурсія на меліоративні канали. Екскурсію прово­дять з метою збору і вивчення гідро- та гігрофітів, які складно знайти або їх немає на озері Пісочному: Lemna minor, L. trisulca, Spirodela polyrrhiza, Hydrocharis morsus-ranae, Spa­rganium emersum, S. erectum, Butomus umbellatus, Rumex hydrolapathum.

Під час цієї екскурсії відвідують близько розміщені популяції Cephalanthera rubra* та Ophioglossum vulgatum.