Завдання № 7

1. Визначення сутності та організація обліку власного капіталу.

1.1.Формування капіталу на підприємствах з різними формами власності.

1.2. Здійснення обліку формування складових власного капіталу на бухгалтерських проведеннях.

ІІ. Задача. За даними таблиці визначити фактори, що впливають на обсяг виробництва продукції, розрахувати їх вплив. Визначити внутрішні резерви росту продуктивності праці.

ІІІ. Спеціальне розслідування нещасних випадків та випадків, за якими несвоєчасно повідомили роботодавця або втрата працездатності наступила не одразу.

В: Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи:

акт спеціального розслідування за формою Н-5;

карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування);

акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо;

також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком. НС про який своєчасно не повідомилося роботодавцю або втрата працездатності настала не відразу розслідування відповідно до порядку протягом 1-го місяця на підставі отриманих заяв від постраждалого.

Завдання № 8

1. Визначення порядку обліку зобов”язань відповідно П(С)БО 11 „Зобов”язання”.

1.1. Визначення та класифікація зобов”язань згідно П(С)БО 11 „Зобов”язання”.

1.2. Організація обліку поточних зобов”язань з постачальниками та підрядниками, з бюджетом за податками.

В: У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а також у П(С)БО 1 та П(С)БО 2) надається визначення зобов'язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Це визначення є дуже важливим, оскільки визначає ті характеристики зобов'язань, які впливають на визнання цієї позиції як такої. Залежно від варіювання цих характеристик заборгованість може бути визнана і відображена як зобов'язання або ні, можуть змінюватись оцінка та характеристика зобов'язань на момент здійснення бухгалтерських записів і складання фінансової звітності, та у майбутньому. З іншого боку, правила обліку зобов'язань є дуже тісно пов'язаними з іншими положеннями бухгалтерського обліку.

Тому уникнути проблем з обліком зобов'язань неможливо не побудувавши відповідним чином інші елементи облікової системи, такі як, наприклад, облік доходів та витрат, облік активів тощо.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Порядок класифікації зобов'язань визначено П(С)БО 2 "Баланс" та П(С)БО 11 "Зобов'язання". Залежно від критеріїв класифікації можуть бути виділені різні види зобов'язань:

- за тривалістю терміну погашення заборгованості виділяють поточні та довгострокові зобов'язання;

- залежно від визначеності терміну та оцінки зобов'язань:

o зобов'язання з повністю визначеними умовами,

o забезпечення,

o непередбачені зобов'язання;

- за платністю:

o із виплатою відсотків позичальнику - відсоткові, фінансові зобов'язання,

o безвідсоткові;

- за видами господарської діяльності - пов'язані та непов'язані з комерційною діяльністю підприємства зобов'язання;

- за видами кредиторів:

o зовнішні та внутрішні зобов'язання,

o заборгованість перед банками та інша (небанківська),

o заборгованість перед пов'язаними та непов'язаними сторонами;

- за умовами виникнення:

o у зв'язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані),

o у зв'язку з нарахуванням витрат,

o у зв'язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);

- за виконанням умов погашення:

o прострочені зобов'язання,

o непрострочені зобов'язання,

o відстрочені зобов'язання.

ІІ. Задача. За даними таблиці зробити розрахунки та виконати аналіз вплив у окремих факторів на собівартість 1 т вугілля.

ІІІ. Виробнича ситуація та гігієна праці на виробництві. Освітлення, опалення та вентиляція виробничих приміщень.

В: Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров'я на робочому місті й заходи, які сприяють цьому.

Основні завдання гігієни праці:

1. Вивчати вплив на людину метеорологічних умов і розробляє засоби і способи забезпечення комфортних умов праці.

2. Вивчати вплив на організм людини небезпечних і токсичних речовин, що виділяються в навколишнє середовище, і розробляє засоби захисту.

3. Вивчати вплив шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розробляє засоби захисту від цих чинників.

4. Займатися питаннями освітлення робочих місць.

5. Давати обґрунтування санітарним нормам.

6. Займатися створенням індивідуальних засобів захисту.

7. Розробляти засоби і методи контролю умов праці.

8. Організовувати санітарно-побутове забезпечення.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє - через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.