33.Етична культура учнів як мета та результат морального виховання.

Дуже важливо виховувати у учнів чесність і правдивість, доброту, чуйність, духовно збагачувати кожну особистість.

Відомо: моральні норми формують зміст вчинків, визначають, що саме слід робити, як реалізуються у поведінці вимоги моральні. Розрізняють внутрішню і зовнішню культуру. Внутрішню культуру становлять світогляд, моральні переконання, загальний розвиток людини, її знання, інтереси, потреби.

Внутрішня культура визначає зовнішню поведінку. Моральне виховання невіддільне від духовного. Діти відчувають гостру потребу мати надійного друга. Наше завдання роз'яснити суть моральних цінностей, на яких базується справжня дружба, спрямувати її, збагачувати моральними мотивами, спонукати дітей до безкорисливих, благородних вчинків.

Розрізняють високий, середній і низький рівні моральної вихованості учнів. Слід урахувати те, що часто школярі знають правила і норми поведінки, але в житті їх не додержуються. Тому рівень вихованості, культуру поведінки слід судити не за зовнішніми виявленнями, а за результатами діяльності, ставленням до інших людей.

Етика- наука, яка вивчає основи моралі, її природу, структуру, походження і розвиток моральних норм, досліджує моральні категорії, у яких втілені моральні принципи, норми та правила поведінки.

Моральне виховання - виховна діяльність школи, сім'ї, громадськості, що мас на меті зміцнення та розвиток тієї внутрішньої першооснови, яка обмежена почуттями сумління та совісті, й розвиток якої зумовлюється формуванням нових потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння відповідних ідеалів та принципів. Воно конкретизується у таких поняттях: етика, мораль, моральні норми, моральні переживання, моральні почуття, моральний кодекс, моральний ідеал, моральна спрямованість, моральна культура особистості.

Моральна культура особистості - духовне надбання особистості, сформоване на основі прийняття нею суспільно визнаних моральних норм, принципів, моральних ідеалів, засвоєння їх як звичних форм особистої поведінки.

34.Завдання,зміст та методи естетичного виховання учнів.

Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють:

— формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;

— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві;

— формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва.

Змістом естетичного виховання є естетичне сприйняття, естетичні судження, естетичні знання, естетична культура, естетичні ідеали, естетичні почуття, естетичні переживання, естетична насолода, естетичні смаки, естетична діяльність. У комплексі ці категорії розкривають сутність естетичного виховання, розширюють його палітру, становлять його структуру.

Методи естетичного виховання-це сукупність прийомів, шляхів та засобів для найкращого і найповнішого досягнення поставленої вихованням мети.

Серед методів естетичного виховання Б.Т.Ліхачов виділяє три групи:

1)методи забезпечення естетичного сприймання (демонстрація, аналіз, повторне сприйняття);

2)методи практичного навчання (пояснення, показ, вправи);

3)методи художньо-творчої діяльності (обґрунтування задуму, виконання творчих завдань, критичний аналіз твору).