37. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.( в разі невиконання вимог щодо несумісності).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17.11.92 р. народний депутат не має права:

1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;

5) залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю;

6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 5 цього Закону у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду. За дорученням Голови Верховної Ради України до суду з питання дострокового припинення повноважень народного депутата також може звернутися Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 226 Регламенту у разі невиконання народним депутатом вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у 10-денний строк звертається до суду про дострокове припинення повноважень цього народного депутата або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.

У разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає їх і в разі незгоди з ними вносить до Верховної Ради пропозицію про розгляд цього питання на пленарному засіданні.

За рішенням Верховної Ради, прийнятим відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Рішення Верховної Ради оформляється постановою.

Рішення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимог закону щодо несумісності депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним і не потребує затвердження постановою Верховної Ради.

Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України. На нашу думку(Угиновська/Кравчук), не ці особи, а саме Верховна Рада України є позивачем у справі. Вони лише діють від її імені.

Право на звернення з позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України на підставі невиконання ним вимог щодо несумісності має Голова Верховної Ради України. Однак за рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися з таким позовом до суду (частина друга статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України"). Таким чином, позивачем у цій справі є Голова Верховної Ради України.(ЦППР)

Відповідачем є народний депутат, який порушує вимоги щодо несумісності. Обов'язок доказування факту порушення вимог щодо несумісності покладається на позивача, оскільки він в цих правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень.

Згідно з частиною другою коментованої статті, суд повинен розглянути справу щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України протягом семи днів після відкриття провадження. Хоча строк розгляду і вирішення адміністративної справи є процесуальним строком, який встановлений законом (стаття 101 КАСУ), однак порушення цього строку не потребує його поновлення судом, а тому процесуальні дії, вчинені поза межами цього строку, мають таке саме юридичне значення, що й дії, вчинені в межах строку.

Порушення судом строку розгляду і вирішення справи не тягне за собою скасування судового рішення у справі, але може бути підставою для постановлення судами вищої інстанції окремої ухвали, а також для дисциплінарної відповідальності судді у випадку невиправданого зволікання розгляду і вирішення справи (при цьому належить оцінити "розумність" строку для конкретної справи, а не лише порушення максимального строку, встановленого законом).

Постанова суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісності виконується негайно, тобто до набрання нею законної сили (пункт четвертий частини першої статті 256 КАСУ). Повноваження народного депутата вважаються припиненими з моменту проголошення постанови.