Висновки та пропозиції

Основним джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства є операційний прибуток, що утвориться в результаті виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, а також від здійснення інших видів діяльності, що не є фінансовою й інвестиційною діяльністю.

В операційному прибутку найбільшу питому вагу займають доходи, зв’язані з випуском продукції, що характеризує профіль і призначення підприємства. Тому підприємство повинне постійно прагнути до максимізації прибутку від основного виробництва. На формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово - господарської діяльності; сфера діяльності, галузь господарства, установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

В ході роботи було проаналізовано аналіз фінансового стану підприємства «Еклад» та отримано такі дані. Показники платоспроможності та ліквідності підприємства, починаючи з 2010 р. по 2012 р. динамічно зростають, але не всі відповідають нормативним значенням. У ТОВ «Еклад» є наявність коштів, достатніх для погашення зобов’язань, але не має для погашення термінових зобов’язань.

Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства також відповідають їхнім нормативним значенням. І доводять, що підприємство досить стабільне. Так, основні показники, такі як: коефіцієнт автономії в аналізованих періодах не змінився, і становить 0,5 або 50%. Це як раз оптимальне співвідношення власних коштів до вартості майна, що забезпечує ефективну діяльність підприємства. Співвідношення залучених і власних коштів - цей показник відповідає нормативному значенню < 1. Значення цього коефіцієнта свідчить про не залежність підприємства від кредиторів.

Загалом, проаналізувавши стійкість підприємства за 3 роки, можна стверджувати , що підприємство перебуває в нормально стійкому фінансовому стані,так як запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами. Визначили, що рентабельність підприємства досить висока і з кожним роком зростає, так як і зростає прибуток підприємства.

Оцінку ефективності формування, розподілу та використання прибутку. І дійшли такого висновку: різні напрямки основної діяльності, що пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, а також фінансової та інвестиційної діяльності дістають остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Основним узагальнюючим показником є чистий прибуток, який підприємство отримало за звітній період. Чистий прибуток – це найважливіший показник для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя та ефективності менеджменту.

Не зважаючи на те, що в 2012 році в порівнянні з 2011 роком збільшилась собівартість реалізованої продукції (зокрема збільшилась ціна на нафто сировину та заробітна плата робітників) на 817тис грн. або на 39,6%, це не вплинуло на чистий дохід підприємства, а також на валовий прибуток, який в 2011 році зменшився на 14,4 % в порівнянні з 2010 роком, а в 2012 році цей показник збільшився на 13,7%. За рахунок інших операційних доходів в 2010-2012 роках зростає операційний прибуток.

Після вирахування з доходів всіх витрат, понесених для отримання цих доходів, підприємство отримує чистий прибуток. Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення суми чистого прибутку в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 324%, та в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 23,9% .

Система розподілу прибутку на підприємстві така: першим каналом розподілу прибутку є сплата підприємства ТОВ «Еклад» майнових податків: податку на рухоме (податок з власників транспортних засобів) і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а при наявності надприбутків – рентних платежів. Тобто майнові податки та рентні платежі входять в склад собівартості реалізованої продукції та віднімаються від валового прибутку. Другим каналом є сплата ТОВ «Еклад» до бюджету податку на прибуток.

Та частина прибутку, що залишається у підприємства після сплати всіх податків, використовується підприємством на свій розсуд. Так, на підприємстві ТОВ «Еклад» чистий прибуток розподіляється на два напрямки: розподілений прибуток та нерозподілений прибуток. Тобто на 2 фонди: фонд споживання та фонд нагромадження. На підприємстві «Еклад» фонд споживання розподілений на фонд матеріального заохочення, фонд виплати власникам, фонд соціального розвитку. Фонд нагромадження (нерозподілений прибуток) він направлений на фонд страхування – резервний фонд.

Проаналізувавши розподіл прибутку за 2010 – 2012 рр. можна відмітити, що найбільшу питому вагу в розподіленні чистого прибутку займає фонд виплати власникам. Цей фонд починаючи з 2010 року постійно зростає. Другим по величині напрямком є формування фонду матеріального заохочення. Незначна частина чистого прибутку використовується для соціального розвитку та резервного фонду. В цілому можна зробити висновок, що основна частина прибутку формується за рахунок операційного прибутку, та направляється на фонд споживання.

В третьому розділі роботи проаналізовано можливі шляхи збільшення прибутку і до уваги треба брати безліч факторів впливу на нього – це можуть бути як зовнішні (інфляція), так і внутрішні фактори (якість продукції). Вплив факторів (факторний аналіз прибутку), визначення порогу рентабельності та запасу фінансової міцності дозволить підприємству знайти шляхи підвищення прибутку, а особливо при різних ринкових ситуаціях – зміні попиту на продукцію.

Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції показав, що найбільший вплив на відхилення прибутку зробили цінові фактори. За рахунок росту обсягу продажів отримано додаткового прибутку 61,7%, тоді як структурні зрушення у витратах на виробництво дозволили одержати економію ресурсів і додатковий прибуток 92 тис. грн., що становить 172,6% загального відхилення по прибутку.

Аналіз управління прибутком при збільшенні попиту на продукцію показав, що процес реалізації продукції підприємства вимагає обліку різного роду факторів, що виникають на ринку. Облік цих факторів є основою для керування виторгом від реалізації і прибутком, для прогнозування і планування динаміки виторгу, а також постійних і перемінних витрат і прибутку в її складі. При підвищенні попиту на продукцію підприємства останнє може відреагувати або у формі збільшення випуску і реалізації натуральних обсягів, або, при колишніх натуральних обсягах підвищити ціни. Однак вибір форми залежить не від бажання підприємства, а від характеру підвищення попиту. Якщо збільшується натуральний обсяг реалізації, разом з ним пропорційно ростуть перемінні витрати; постійні витрати не міняються, і за рахунок цього збільшується прибуток. Якщо ростуть тільки ціни, то змінні і постійні витрати залишаються на колишньому рівні, а вся цінова різниця складає приріст прибутку. При зниженні попиту на продукцію підприємства — прямо протилежна ситуація.

Проаналізувавши деякі варіанти реагування підприємства на зміну попиту, дійшли висновку, що для отримання додаткового прибутку підприємству вигіднішим буде підняти ціни на продукцію, залишаючи натуральний обсяг реалізації продукції незмінним, або ж підвищити ціни, зменшуючи при цьому натуральний обсяг реалізації, бо за рахунок зменшення обсягу реалізації відбувається економія витрат. Треба також брати до уваги те, що збільшення цін може і знизити попит. Тому підприємству при збільшенні ціни доцільно підняти і якість продукції. Збільшення ціни дасть підприємству отримати додатковий прибуток, а збільшення якості продукції може призвести ще й до збільшення попиту на продукцію.

Підприємство функціонує за рахунок власних та залучених коштів. Їх співвідношення на підприємстві є оптимальним, але розрахований коефіцієнт чистої виручки на підприємстві говорить про те, що потреба в коштах перевищує їх реальні надходження. Тобто основною проблемою на підприємстві є не покриття абсолютними ліквідними активами (грошові кошти, ПФІ) термінових пасивів (кредиторська заборгованість).

Для подальшого зростання прибутку можна зробити ряд заходів для його підвищення в наступні роки:

• реалізувати частину незавершеного виробництва, яке на підприємстві не використовується досить ефективно, тим самим і підвищити накопичення фондів;

• більше уваги приділяти тривалості операційного циклу і нормуванню власних оборотних коштів, аби забезпечити сталу величину робочого капіталу й реальну можливість вчасно розраховуватися за зобов’язанням;

• цільове використання додатково внесених пайовиками коштів сприятиме технічному переоснащенню підприємств, підвищенню їхньої конкурентоспроможності, збільшенню робочого капіталу, забезпеченню плато- і кредитоспроможності, а й відповідно і підвищенню прибутку

• скласти інвестиційну програму, зосередивши головну увагу на інноваціях;

• зменшення витрат оборотного капіталу можна досягти шляхом поліпшення управління готівкою. Це стосується управління ліквідними активами так, щоб отримати максимально можливий доход. Зокрема, дають процентний доход такі ліквідні активи, як короткострокові державні страховки, сертифікати, депозити і одноденна позичка;

• розширювати ринки збуту, проводити ефективну маркетингову діяльність.