Сверление

— вид механической обработки материалов резанием, при котором с помощью специального вращающегося режущего инструмента (сверла) получают отверстия различного диаметра и глубины, или многогранные отверстия различного сечения и глубины.

Виды сверления

Сверление цилиндрических отверстий. Сверление многогранных и овальных отверстий.

Рассверливание цилиндрических отверстий (увеличение диаметра).

Центровка: высверливание небольшого количества материала для позиционирования другого сверла (например, при глубоком сверлении) или для фиксирования детали задним центром.

Глубокое сверление: Сверление на глубину 5 и более диаметров отверстия. Часто требует специальных технических решений.

Сверление - необходимая операция для получения отверстий в различных материалах при их обработке, целью которой является: Изготовление отверстий под нарезание резьбы, зенкерование, развёртывание или растачивание. Изготовление отверстий (технологических) для размещения в них электрических кабелей, анкерных болтов, крепёжных элементов и др. Отделение (отрезка) заготовок из листов материала.

Ослабление разрушаемых конструкций. Закладка заряда взрывчатого вещества при добыче природного камня.

Операции сверления производятся на следующих станках:

Вертикально-сверлильные станки: Сверление — основная операция.

Горизонтально-сверлильные станки: Сверление — основная операция.

Вертикально-расточные станки: Сверление — вспомогательная операция.

Горизонтально-расточные станки: Сверление — вспомогательная операция.

Вертикально-фрезерные станки: Сверление — вспомогательная операция.

Горизонтально-фрезерные станки: Сверление — вспомогательная операция.

Универсально-фрезерные станки: Сверление — вспомогательная операция.

Токарные станки: Сверло неподвижно, а обрабатываемая заготовка вращается.

Токарно-затыловочные станки: Сверление — вспомогательная операция. Сверло неподвижно.

Агрегатном станке.

Токарно-револьверные станки: Сверление — вспомогательная операция. Сверло может быть неподвижно (статический блок) или вращаться (приводной блок)

Для облегчения процессов резания материалов применяют следующие меры: Охлаждение: Смазочно-охлаждающие жидкости и газы(вода, эмульсии, олеиновая кислота, углекислый газ, графит и др.)

Ультразвук: Ультразвуковые вибрации сверла увеличивают производительность и дробление стружки.

Подогрев: Подогревом ослабляют твёрдость труднообрабатываемых материалов.

Удар: При ударно-поворотном сверлении (бурении) камня, бетона.

Електрохімічне оброблення

спосіб механічного оброблення електропровідних матеріалів, що полягає у зміні форми, розмірів і (або) шорсткості поверхні заготовки внаслідок анодного розчинення її матеріалу в електроліті під впливом електричного струму.

Фізико-хімічна сутність методу Електрохімічне оброблення (ЕХО) базується на явищі локального анодного розчинення металу при електролізі. Один з електродів (заготовка) приєднаний до позитивного полюса джерела живлення і є анодом, а другий (інструмент) — до негативного; останній є катодом. Особливостями електролізу є просторове окислення (розчинення) анода і відновлення (осадження) металу на поверхні катода.

Утворені продукти розчинення (шлам) у вигляді солей або гідроксидів металів віддаляються з поверхні анода (заготовки) або гідравлічним потоком електроліту, або механічним шляхом. При електрохімічному обробленні застосовують такі електроліти, катіони яких не осаджуються при електролізі на поверхні катода

Класифікація Основними різновидами електрохімічного оброблення є.

За метою обробки: електрохімічне поверхневе оброблення (електрохімічні: шліфування, полірування, доведення тощо); електрохімічне розмірне оброблення (електрохімічні: об'ємне копіювання, прошивання, калібрування, точіння, видалення задирок, маркування тощо).

За принципом реалізації: анодно-механічне оброблення — вид електрохімічного оброблення у рідкому середовищі, при якому відбувається розчинення матеріалу заготовки під дією електричного струму з утворенням на поверхні обробки окисних плівок та їх видалення механічною дією; катодне оброблення (катодне відновлення металу) — електрохімічний спосіб одержання металевого покриття на металі, який використовується як катод.

Переваги та недоліки методу При використанні електрохімічних методів силовий вплив інструмента на матеріал оброблюваної заготовки практично відсутній, тому механічні властивості матеріалу істотного впливу на процес обробки не роблять.Найефективніше обробляти електрохімічними методами високолеговані жароміцні і нержавкі сталі, тверді сплави, титанові та магнієві сплави, напівпровідникові та інші важкооброблювані матеріали.

Процеси електрохімічної обробки застосовуються в основному для формозміни складних поверхонь кувальних штампів, прес-форм, лопаток турбін та компресорів; для обробки і прошивання отворів та порожнин довільної форми, для відрізання заготовок електродом-диском і для інших операцій.

Однією з переваг електрохімічної обробки є можливість її поєднання з іншими процесами та створення на цій основі суміщених (комбінованих) методів обробки. Найбільшого поширення з цих методів отримала анодно-механічне і електроабразивне оброблення, коли видалення продуктів анодного розчинення забезпечується головним чином механічним впливом електрода-інструменту. Це поєднання дозволяє збільшувати продуктивність обробки до 20 разів, не знижуючи якості обробки. До недоліків електрохімічних процесів слід віднести порівняно низьку точність обробки і необхідність надійного антикорозійного захисту елементів електрохімічних верстатів. Крім того, всі електрохімічні процеси відрізняються високою енергоємністю в порівнянні з обробкою різанням на металорізальних верстатах.