33. Завдання для обстеження читання у першокласників.

Матеріали для обстеження читання в 1-му класі: (завдання придумати по цій умові)

1. комплекси слів які вкл букви уже вивчені дітьми до кінця півріччя не більше 6 букв у слові, але слова мають містити різні типи складів.

2. якщо труднощі зі словами, то дітям пропонують склади. Такі склади мають бути систематизовані і ще подані в різнобій.

3. підбір букв. (пропонують назвати букви які знає).

34. Завдання для обстеження письма у першокласників.

Для обстеження письма використовують в 1-му класі всередині півріччя словниковий диктант(обсяг букв у слові не більше 6). Підбирають слова та звукосполучення для списування. Проводять буквений диктант. Можна також запропонувати дитині серію друкованих букв, а діти мають записати їх графічно, рукописно. (завдання придумати по цій умові)

35. Завдання для обстеження читання у другокласників та старших учнів.

.Для обстеження читання обирають невеличкі тексти, відповідно до змісту програми(7-8 букв, обсяг речень 7-8 слів). Дітям пропонують прочитати текст і переказати його. Якщо труднощі із текстом то пропонують прочитати речення і підібрати відповідний малюнок. Якщо є труднощі ще, то пропонують читати як на 1-му етапі. Для обстеження обирають тексти: 4-5 речень по 8-12 слів, слова складні артикуляційно, великі за обсягом. Якщо дитина не справляється із цим матеріалом, то пропонують матеріали менших класів. (завдання придумати по цій умові)

36. Завдання для обстеження письма у другокласників та старших учнів.

Для письма обирають невеличке речення, піддиктовка 5-6 слів середній обсяг 6 букв. Слова мають бути з збігом приголосних. Якщо дитина зливає слова в речення не бачить кінця, то їй дають словниковий диктант. Якщо слова написані з помилками, то дають слова для списування. Для письма підбирають тексти на піддиктовку: складні слова, великі за обсягом. Якщо дитина не справляється, то дають слова для списування, склади, букви. (завдання придумати відповідно до цих умов).

37. Етапи корекції фонематичного типу помилок на письмі та при читанні.

Корекція вкл. такі етапи:

1. Уміння розрізнювати кожен зі змішуваних звуків окремо.

2. Слухова та вимовна диференціація.

Робота проводиться у такій послідовності:

1. уточнення артикуляції та звучання звука з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання та кін естетичні відчуття.

2. виділення та впізнавання звука на фоні інших звуків, складу, слів.

3. визначення спільного звука у словах.

4. формування уміння визначати наявність та місце звука в слові.

5. визначення місця звука в слові по відношенню до інших звуків.

6. придумування слів на даний звук.

7. виділення слів з даним звуком з речення, з тексту.

8. виконання письмових вправ: вставити пропущену букву; доповнити речення словом із заданим словом.

38. Етапи формування у дітей фонематичного аналізу.

Гальперін П. запропонував послідовність етапів роботи над формуванням фонематичного аналізу:

1. усвідомлення завдання: за допомогою підкресленої вимови окремих звуків дитина має можливість познайомитися зі звуковою структурою слова.

2. засвоєння дій з предметами: звукова структура слова подається у вигляді фішок, схем.

3. засвоєння дії в плані голосного мовлення: послідовне приговорювання звуків, не моделюючи при цьому схему слова.

4. перенесення дії в розумовий план і кінцеве становлення дії: виконання операції звукового аналізу в розумовому плані, за уявленням.

39. Напрямки роботи по подоланню порушень оптико-просторових уявлень.

Напрямки роботи:

1. розвиток зорово-просторового сприймання та уявлення(орієнтація в власному тілі; орієнтація в навколишньому просторі);

2. зорового та буквеного гнозису;

3. зорово-моторної координації;

4. зорової пам яті та уваги(формування стійкості, концентрації, розподілу);

5. зорового аналізу та синтезу(уточнення уявлень про сенсорні еталони);

6. розвиток моторних функцій.

40. Напрямки роботи по формуванню дрібної моторики пальців рук та зорово-моторної координації.

Напрямки роботи: кінестетична організація довільних рухів; динамічна організаціяя довільних рухів пальців і кистей рук; оптико-кінестетична;

41. Напрямки корекції та розвитку граматичної будови мовлення.

Напрямки корекці:

1. розвиток системи словозміни;

2. розвиток системи словотворення;

3. диференціація частин мови(іменники, прикметники, дієслів);

4. диференціація граматичних значень та уточнення зв язків з формальними ознаками;

5. розвиток уміння визначати спорідненні слова та виконувати морфологічний аналіз слів.

42. Напрямки роботи над збагаченням словникового запасу.

1. розвиток обсягу та якості номінативного словника: за лексичними темами; на основі виділення спільних та відмінних ознак у серії малюнків; узагальнення за одним поняттям;

2. розвиток розуміння називати дії за поданим предметом або його зображенням; явищем природи.

3. розвиток уміння підбирати якісні ознаки до слів, що означають предмети; підбір відносних та присвійних прикметників.

4. розвиток уміння підбирати слова-антоніми.

5. розвиток уміння підбирати слова-синоніми.

6. робота над багатозначними словами: їх пояснення, підбір антонімів та синонімів.

7. розвиток уміння підбирати за описом слова та пояснювати їхнє значення.

8. розвиток уміння виділяти та пояснювати переносне значення слів, прислів’їв та приказок.