- •Дислексія.
- •Дисграфія.
- •Дисорфографія.
- •Етапи формування навички читання. Егоров
- •Етапи формування навички письма. Калягін
- •Форми дислексії за Лалаєвою.
- •Форми дисграфії за Лалаєвою.
- •Назвіть групи помилок при дисграфії.
- •Назвіть помилки фонематичного типу.
- •Причини виникнення помилок фонематичного типу.
- •Назвіть графічні та оптико-просторові типи помилок.
- •Причини виникнення графічних та оптико-просторових помилок.
- •Назвіть лексико-граматичні типи помилок.
- •Причини виникнення лексико-граматичних помилок.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей артикуляційно-акустичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії на основі порушень фонемного розпізнавання.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії внаслідок порушення мовного аналізу та синтезу.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей аграматичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дизорфографії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дислексії.
- •Причини виникнення оптичної дислексії.
- •Причини виникнення семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей мнестичної дислексії.
- •Причини виникнення мнестичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей фонематичної дислексії.
- •Опишіть умови проведення обстеження письма у молодших школярів.
- •Завдання для обстеження читання у першокласників.
- •Завдання для обстеження письма у першокласників.
- •Завдання для обстеження читання у другокласників та старших учнів.
- •Завдання для обстеження письма у другокласників та старших учнів.
- •Етапи корекції фонематичного типу помилок на письмі та при читанні.
- •Етапи формування у дітей фонематичного аналізу.
- •Напрямки роботи над реченням.
- •Напрямки роботи над морфологічним та синтаксичним аналізом і синтезом.
- •Охарактеризуйте методику поскладового формування читання (Зайцева).
- •Охарактеризуйте методику глобального формування навиків читання.
- •Охарактеризуйте методику формування читання у старших дошкільників з порушенням мовлення за Каше.
- •Завдання для розвитку словника похідних слів.
- •Завдання для формування граматичної словозміни.
- •Завдання для формування диференціацій частин мови.
- •Завдання для формування умінь правильно узгоджувати слова в реченні.
- •Завдання для поширення чи скорочення речення.
- •Завдання для формування зв’язку слів у реченні.
- •Вправи для розвитку просторової орієнтації.
- •Вправи для розвитку дрібної моторики пальців рук.
- •Вправи для розвитку кінетичної організації довільних рухів.
- •Вправи для розвитку зорово-моторної координації.
Завдання для поширення чи скорочення речення.
Поширення речень з опорою на наочність та без неї. Ці вправи сприяють збагаченню словникового запасу учнів, усвідомленню причинно- наслідкових зв”язків між словами в реченні, розвитку мовлення. Робота проводиться в такій послідовності:
а) поширеня речень за запитаннями без зміни порядку слів ( селяни косили – Що? Де?)
б) Поширення речень за запитаннями зі зміною порядку слів ( стояв туман – Де? Коли? Який?)
в) Поширення речень без запитань ( Лід блищить. Листя опадає)
г) скорочення поширених речень шляхом відкидання деяких слів.
д) перетворення поширених речень у непоширені ( На заході сонце горить променисто)
Завдання для формування зв’язку слів у реченні.
Учні мають засвоїти, що між словами в реченні існує смисловий і граматичний зв’язок. Усвідомити його допоможуть вправи на конструювання речень.:
Логопед записує на дошці 2 ряди слів:
а) трава, парти, співати.
б) трава, клумба, рости.
Потім пропонує прочитати слова кожного рядка і подумати, чи можна об’єднати їх у речення . Вчитель має допомогти учням зрозуміти, що зі слів першого рядка скласти реченя не можна , бо між слова відсутній смисловий зв’язок. Аналізуючи другий рядок, діти переконуються, що слова легко об’єднати в речення, бо ними можна висловити думку. Вчитель, змінюючи форму слів, допомагає дітям скласти кілька речень. Клумба зросла травою. Травою клумба зросла. На клумбі росте трава. Трава виросла на клумбі.
Серед поданих слів виберіть ті, які можна об’єднати за смислом, і складіть з ними речення.
а)У, сонцем, пісні, дощу, зацвіли, сказав, проліски.
б) Настала, слово, весела, яскрава, весна.
3) До кожного рядка слів доберіть за смислом ще по одному слову і складіть речення:
а) зібрали, урожай, колгоспники.
б) ми, рідну, землю, нашу.
4) З поданих слів скласти 2 речення: є, ми , багато. Будемо, цікавих, їх, книжок, читати, і, розуму, набиратись.
5) За допомогою питань встановіть зв’язки між словами речення:
Оленка вишиває рушничок
Встановлюємо зв’язок між головною парою: Оленка ( що робить) вишиває; Вишиває (хто?) Оленка. І односторонній зв’язок між головними і залежними словами: Вишиває (що?) рушничок.
Вправи для розвитку просторової орієнтації.
Робота над розвитком просторової орієнтації полягає у визначенні всіх просторових напрямків та просторового розташування предметів стосовно дитини, формуванні розуміння нею просторових співвідношень між предметами.
- витягни в бік праву руку та перерахуй предмети, що розташовані праворуч (аналогічно з лівою рукою).
- перерахуй предмети спереду, позаду.
- виконання рухів в одному напрямку за інструкцією логопеда.
- уточнення взаємного розташування двох (трьох) предметів: покласти зошит біля правої руки, книжку біля лівої, визначити що де знаходиться.
- визначення просторових співвідношень між двома предметами: поклади олівець праворуч від підручника, поклади м’яч під стіл.
- розташування за інструкцією логопеда відповідних малюнків праворуч чи ліворуч від малюнка наклеєного в зошиті.
- написання букв праворуч чи ліворуч від проведеної лінії.
- робота з рядом малюнків (букв, геометричних фігур): називання малюнків за інструкцією логопеда.
- графічні диктанти – малювання орнаментів чи букв.
- розкладання геометричних фігур, малюнків чи букв на аркуші у заданому напрямку.