
- •Дислексія.
- •Дисграфія.
- •Дисорфографія.
- •Етапи формування навички читання. Егоров
- •Етапи формування навички письма. Калягін
- •Форми дислексії за Лалаєвою.
- •Форми дисграфії за Лалаєвою.
- •Назвіть групи помилок при дисграфії.
- •Назвіть помилки фонематичного типу.
- •Причини виникнення помилок фонематичного типу.
- •Назвіть графічні та оптико-просторові типи помилок.
- •Причини виникнення графічних та оптико-просторових помилок.
- •Назвіть лексико-граматичні типи помилок.
- •Причини виникнення лексико-граматичних помилок.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей артикуляційно-акустичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії на основі порушень фонемного розпізнавання.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії внаслідок порушення мовного аналізу та синтезу.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей аграматичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дизорфографії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дислексії.
- •Причини виникнення оптичної дислексії.
- •Причини виникнення семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей мнестичної дислексії.
- •Причини виникнення мнестичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей фонематичної дислексії.
- •Опишіть умови проведення обстеження письма у молодших школярів.
- •Завдання для обстеження читання у першокласників.
- •Завдання для обстеження письма у першокласників.
- •Завдання для обстеження читання у другокласників та старших учнів.
- •Завдання для обстеження письма у другокласників та старших учнів.
- •Етапи корекції фонематичного типу помилок на письмі та при читанні.
- •Етапи формування у дітей фонематичного аналізу.
- •Напрямки роботи над реченням.
- •Напрямки роботи над морфологічним та синтаксичним аналізом і синтезом.
- •Охарактеризуйте методику поскладового формування читання (Зайцева).
- •Охарактеризуйте методику глобального формування навиків читання.
- •Охарактеризуйте методику формування читання у старших дошкільників з порушенням мовлення за Каше.
- •Завдання для розвитку словника похідних слів.
- •Завдання для формування граматичної словозміни.
- •Завдання для формування диференціацій частин мови.
- •Завдання для формування умінь правильно узгоджувати слова в реченні.
- •Завдання для поширення чи скорочення речення.
- •Завдання для формування зв’язку слів у реченні.
- •Вправи для розвитку просторової орієнтації.
- •Вправи для розвитку дрібної моторики пальців рук.
- •Вправи для розвитку кінетичної організації довільних рухів.
- •Вправи для розвитку зорово-моторної координації.
Завдання для розвитку словника похідних слів.
1)Формування вмінь та навичок використовувати і власному мовленні суфікси та префікси:
а) для іменників – суфікси, що мають розмірно-оцінне значення –ок, -ц, -оч- к, - атко; суфікси зі значенням недорослості –ен, суфікси, що позначають особу – щик, - чик, -єць, - ар; суфікси, що позначають умістище – ник, -ниц, суфікси, що позначають виробника дії – тель(учитель), -ист, іст; суфікси, що позначають місце дії – альн.
б) для прикметників – суфікси означення якості, що є у предметі- н( шкільний), -ов, -ан, ян; - ат(горбатий), -ист(болотистий), , суфікси творення оцінних прикметників- еньк, -енн, -есеньк(здоровенький, малесенький)
в) для дієслів – префікси, що позначають просторові відношення( прибігти, прибігти )
г) завершеність дії(вимив)
2) утворення складних слів з опорою на вихідні пари слів та малюнки( зорі падають)
3) формування значення морфологічних одиниць мови шляхом порівняння значення твірного та похідного слова.
Завдання для формування граматичної словозміни.
а) розвиток умінь вживати іменники в однині та множині
б)розвиток умінь вживати прийменниково-відмінникові конструкції у словоссполученнях і реченнях (з опорою на малюнки, запитання)
в) розвиток уміння узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі, у словосполученнях та реченнях
г) розвиток уміння диференцііювати дієслова , які стоять в однині та множині теперішнього часу
д) розвиток уміння диференціювати дієслова минулого часу з родами( саша намалював, Саша намалювала)
е) формування словозміни за аналогією, подаю у зразку педагога.
Завдання для формування диференціацій частин мови.
передбачає завдання такого типу:
а) розрізнення іменників, прикметників, дієслів. Логопед читає ряд слів, які означають назви предметів (ознаки предметів, дій предметів), свідомо припускаючи «помилку». Учневі необхідно знайти її та виправити ( плеснути в долоні), придумати своє слово; показати картку з відповідним завданням: Хто це? Який? Що робить?
б) перетворення слів з однієї частини мови в іншу ( сніг-сніговий, льод-льодовий, гриб-грибний; вечеря-вечеряти, сніданок-снідати, крик-кричати)
в) закріплення знань про різні частини мови. Записати слова в 3 колонки.
г) визначення граматичної категорії слова у словосполученні. Знайти головне і залежне слово, показати відповідну картку ( картки: прикметник + іменник, дієслово + іменник);
д) визначення граматичної категорії слів у реченні. Розбір речення за граматичними запитаннями; складання схеми речення.
Завдання для формування умінь правильно узгоджувати слова в реченні.
Робота проводиться на практичному рівні і одночасно охоплює відпрацювання структури і граматичного оформлення речення.
Узгодження іменника з прикметником в роді і числі ( спосіб зв’язку слів – узгодження)
а) назвати овочі чи фрукти і до кожної з назви підібрати означення ; назвати домашніх тварин, птахів і підібрати відповідні означення.
б) учителем роздається по 2 малюнки, на яких зображено 2 предмети. За завданнями учителя учні повинні порівняти предмети за кольорами,за розміром, якісю та іншими ознаками.
в) учням пропонується описати якийсь предмет
г) До слів, що позначають ознаки предметів , підбрати слова, що позначають назви предметів: яскраве…, блакитне…, зелена…, твердий…, стигле…, темна.., кругле.
Після підготовчого періоду роботу продовжують у процесі складання словосполучень і речень:
а) Скласти речення за зразком, спираючись на малюнок предмета. Підібрати слово-ознаку до слова-назви чоловічого роду ( мал.: мак; зразок: Червоний мак. Цвіте червоний мак.)
б) До слова-назви середнього роду підібрати відповідне слово-ознаку і скласти речення ( Впало яблуко)
в) Послухати словосполучення . Назви слово-підмет , постав від нього запитання до слова-ознаки. Скласти речення ( Посуд. Посуд ( який?) чистий)
г) Прослухати речення . Накреслити схему речення . ( Подули вітри. Листя облетіло).
Для закріплення знань використовувати такі завдання:
а) Дописати закінчення в словах( На столі стоїть блакит… кружка
б) Записати речення зі словами, поданими в дужках: Вітя їсть ( свіжий) яблуко
в) Доповнити речення словами : Зранку світить…сонце.
г) Скласти речення з поданих слів : зелена, росла, на, галявині, ялинка.
2) Узгодження різних частин мови у різних відмінках ( спосіб зв’язку – керування)