
- •Дислексія.
- •Дисграфія.
- •Дисорфографія.
- •Етапи формування навички читання. Егоров
- •Етапи формування навички письма. Калягін
- •Форми дислексії за Лалаєвою.
- •Форми дисграфії за Лалаєвою.
- •Назвіть групи помилок при дисграфії.
- •Назвіть помилки фонематичного типу.
- •Причини виникнення помилок фонематичного типу.
- •Назвіть графічні та оптико-просторові типи помилок.
- •Причини виникнення графічних та оптико-просторових помилок.
- •Назвіть лексико-граматичні типи помилок.
- •Причини виникнення лексико-граматичних помилок.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей артикуляційно-акустичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії на основі порушень фонемного розпізнавання.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дисграфії внаслідок порушення мовного аналізу та синтезу.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей аграматичної дисграфії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей дизорфографії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей оптичної дислексії.
- •Причини виникнення оптичної дислексії.
- •Причини виникнення семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей семантичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей мнестичної дислексії.
- •Причини виникнення мнестичної дислексії.
- •Назвіть симптоми, які вказують на наявність у дітей фонематичної дислексії.
- •Опишіть умови проведення обстеження письма у молодших школярів.
- •Завдання для обстеження читання у першокласників.
- •Завдання для обстеження письма у першокласників.
- •Завдання для обстеження читання у другокласників та старших учнів.
- •Завдання для обстеження письма у другокласників та старших учнів.
- •Етапи корекції фонематичного типу помилок на письмі та при читанні.
- •Етапи формування у дітей фонематичного аналізу.
- •Напрямки роботи над реченням.
- •Напрямки роботи над морфологічним та синтаксичним аналізом і синтезом.
- •Охарактеризуйте методику поскладового формування читання (Зайцева).
- •Охарактеризуйте методику глобального формування навиків читання.
- •Охарактеризуйте методику формування читання у старших дошкільників з порушенням мовлення за Каше.
- •Завдання для розвитку словника похідних слів.
- •Завдання для формування граматичної словозміни.
- •Завдання для формування диференціацій частин мови.
- •Завдання для формування умінь правильно узгоджувати слова в реченні.
- •Завдання для поширення чи скорочення речення.
- •Завдання для формування зв’язку слів у реченні.
- •Вправи для розвитку просторової орієнтації.
- •Вправи для розвитку дрібної моторики пальців рук.
- •Вправи для розвитку кінетичної організації довільних рухів.
- •Вправи для розвитку зорово-моторної координації.
Охарактеризуйте методику глобального формування навиків читання.
Методика глобального читання рекомендована для дітей з помірною і тяжкою РВ, та для дітей з вадами слуху і сенсорними алаліками та РДА і за синдромом Дауна. Етапи:
1. Впізнавання слів;
2. Впізнавання фраз;
3. Впізнавання речень.
Вивчають теми соціально значимі для освоєння дитини в соціальному середовищі (використовують фото: члена сім ї, йдуть надписи і в ручну). Дітям показують слово написане в ручну і на карточці і зачитують його і поєднують слово з фото. В середньому над певною лексичною темою працюють 1 тиждень (за 1 т. дитина може освоїи 15 слів по певній темі). Потім вчать читати фрази: іменник+дієслово; ім..+прикм. Одне слово при цьому залишається однакове. Можна знаходити малюнки до заданої назви. До речення дають сюжетний мал..(придумати речення за мал.; логопед чит. складне речення, а дитина співвідносить з мал., або: склади речення зі слів за схемою відповідно до предметного мал. Не всі діти переходять на цей рівень).
Охарактеризуйте методику формування читання у старших дошкільників з порушенням мовлення за Каше.
Для дітей з ЗНМ 3-4 рівнів, дітей з ФФНМ.
Поетапність роботи:
1. Вивчення голосних букв і звуків.
Вивчають звуки- а, о, у, е, і, и не вивчаєься.
- розвиток уміння виділяти звук на початку слова.
- співвідношення звука і букви.
- придумування слів, де звук, буква стоїть на початку слова.
2. Вивчення приголосних звуків і букв.
Вивчають у такій послідовності: на початку, в кінці, в середині слова.
- вивчаються спочатку тільки ті звуки які вимовляються правильно (артикуляційноі акустично близькі звуки, подовжені звуки, проривні, складні за артикуляцією звуки).
3. Вивчення голосних звуків і букв, формування пропозицій ПГ, ПГП.
- вивчається голосний И.
- формування вміння виділяти другий голосний звук.
- складання з розрізної азбуки склади, слова.
- друкування букв,
- написання елементів букв, рукописних букв.
4. Звуко-буквенний аналіз слів, які включають тверді приголосні
Обсяг слова не більше 6 букв.
- слова типу ПГПГ
- слова зі збігом приголосних
- складання слів з розрізної азбуки.
5. Вивчення букв які позначають мякі звуки, (й) і проводиться звукобуквенний аналіз.
- формування читати тверді і мякі букви.
- проводиться звуко-буквенний аналіз слів, які мають пом’якшені чи мякі звуки.
- вивчення букв я, ю, є, ї, слова де ці звуки знаходяться у різних позиціях у слові.
6. Вивчення щ, ьо, йо.
Має бути сформована навичка хоча б поскладового читання.
Назвіть поетапність роботи спрямовану на подолання семантичного типу труднощів при читанні.
Роботу над покращенням розуміння змісту речення проводять у кілька етапів:
– розвивати розуміння змісту простого речення з прямим порядком слів,
- розвивати розуміння змісту простого речення з непрямим порядком слів.
- розвиток розуміння семантики часових конструкцій
- розвиток розуміння семантики порівняльних конструкцій
Завдання для розвитку фонематичного сприймання у дітей.
- повторення складів з певним звуком.
- повторення складових рядків з опозиційними звуками (па-ба).
- повторення слів з опозиційними звуками (пити-бити, шити-жити)
- виправлення допущених помилок логопедом
Завдання для розвитку зорово-просторового сприймання.
- розміщення малюнків на аркуші паперу за інструкцією логопеда.
- підбір необхідної букви за звуковим образом.
- виділення елементів букви.
- визначення букв, які складаються з подібних елементів.
Завдання для розвитку фонематичного уявлення.
- розрізнення малюнків, назви яких містять опозиційні звуки (коза-коса).
- придумати слова на заданий звук.
- визначення спільного звука у складах, у назвах малюнків.
Завдання для розвитку фонематичного аналізу.
- визначення місця звука у словах (на початку, в кінці, в середині)
- назвати кількість звуків, складів у слові.
- назвати наголошений склад, де він знаходиться.
- назвати лише голосні (приголосні) звуки у слові.
Завдання для розвитку фонематичного синтезу.
- утворення складу з двох звуків.
- утворення слова з окремих звуків або складів.
- до звука чи складу додати потрібний звук чи склад і назвати слово, яке утворилося (на початку, в кінці, в середині слова).
- додати до слова такий звук, щоб утворилось нове слово. (син-сини)
- до даного складу додати інший склад, щоб утворилось слово. (рі-чка, рі-пка)
Завдання для розвитку морфологічного аналізу.
а) визначити зайве слово: лиса, лисячий, лисий, лисенятко,; їжак, їжачок, їжа
б) відбір споріднених слів з групи слів ; з вірша
в) підбір споріднених слів з опорою на запитання ( слова: зелень, сіль, колір, лінощі; запитання Що робити? Що? Який?
г) підбір споріднених слів з опорою на лексичне значення заданих словоформ( слова: риба, море, м’ясо та картка зі зразком виконання завдання: Слово-предмет, Слово-ознака предмета, Слово, що означає професію.
д) підбір споріднених слів до певного слова
е) знаходження в словах спільного кореня, суфікса, префікса, закінчення. Прослухати слова та визначити в них спільну частину
ж) морфологічний розбір слова з використанням «пам’ятки»