18. Субарахноїдальний крововилив

Етіологія: аневзматичний, гіпертонічний, травматичний, інфекційно-токсичний, пухлинний, патогемічний, нез'ясований.

Виникає після фізичного навантаження в осіб молодого віку.

КЛІНІКА. Хвороба починається гостро, апоплектиформно, частіше без передвісників. Хоча у деякої частини хворих до крововиливу спостерігають симптоми, зумовлені наявністю аневризми:

біль в лобно-очній ділянці,

парези черепних нервів (частіше окорухового нерва).

Першими симптомами субарахноїдального крововиливу є:

1. різкий головний біль, який хворі визначають як удар або як відчуття розлиття в голові гарячої рідини. У перший момент біль має локальний характер (у ділянці чола, потилиці), потім стає більш дифузним, розлитим;

2. біль у шиї, спині, ногах;

3. майже одночасно з головним болем виникають запаморочення, блювання;

4. може бути втрата свідомості на нетривалий час (кілька хвилин, рідше годин);

5. нерідко спостерігається психомоторне збудження;

6. розвиваються порушення пам’яті, характерні для корсаківського синдрому;

7. виникають напади судом, зумовлених подразненням кіркових рухових ділянок головного мозку.

Через кілька годин або на другу добу спостерігається:

А. менінгеальний синдром:

- ригідність м’язів потилиці,

- симптом Керніга,

- симптоми Брудзинського,

- виличний феномен Бехтєрєва,

- загальна гіперестезія.

Б. відсутність грубих вогнищевих неврологічних симптомів.

У лікворі свіжі еритроцити, червоний, витікає під підвищеним тиском.

Невідкладна допомога при субарахноїдальному крововиливі повинна здійснюватися в неврологічному або реанімаційному відділенні.

1. Строгий постільний режим.

2. Нормалізація вітальних функцій.

3. У зв'язку з різким підвищенням фібринолізу цереброспінальної рідини показана епсилон-амінокапронова кислота.

4. Купірування набряку мозку і внутрішньочерепної гіпертензії.

5. Купірування гіпертермічній синдрому, судомного синдрому.

6. Для профілактики або лікування спазму внутрішньочерепних артерій, часто ускладнюють субарахноїдальний крововилив, препаратом вибору є німодипін. Даний препарат сприяє зменшенню неврологічного дефіциту, викликаного ішемією. При відсутності німодипіну рекомендується використовувати резерпін, ізадрин.

7. Купірування артеріальної гіпертензії.

8. Попередження підвищення АТ на тлі негативних психоемоційних факторів досягається седуксеном (реланіум) розчином дроперидолу.

9. При відсутності свідомості виробляється превентивне призначення антибіотиків для попередження розвитку пневмонії.

10. Контроль функції кишечника.

11. Догляд, спрямований на попередження трофічних ускладнень.

12. Симптоматична терапія.

19. Ішемічний інсульт.

- тромботичний, - емболічний, -нетромботичний (ангіоспазм).

Етіологія — пристінкові тромби, клапанні вади серця, ревматизм, інфекційний ендокардит, пухлини, абсцес легень.

Клініка: початок протягом 24 годин. В будь-який час доби, після сну вранці в похилому віці. В анамнезі ТІА, вогнищеві неврологічні симптоми переважають над мозковими. Р — аритмічний, наявна екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія, АТ — в нормі або підвищений.

При ураженні середнього мозку: геміплегія, геміанестезія, геміатонія, парез погляду, аграфія, акалькулія, алексія.

При передньої мозкової артерії: гіперлефлексія, лобна психіка (придуркуватість), хапальний феномен, моторна афазія, мовна апраксія.

При ураженні вертебробазилярного басейну: геміанестезія, гіперпатія, дисезтезія, геміатактична хода, таламічний біль, хореоатетоз, атаксія, вестибулярний синдром, мозочкові симптоми.

Невідкладна допомога при ішемічному інсульті повинна здійснюватися в неврологічному або реанімаційному відділеннях.

1. Нормалізація вітальних функцій.

2. Для поліпшення колатерального кровообігу і мікроциркуляції в зоні інфаркту і періінфарктній зоні призначається реополіглюкін, для профілактики повторних емболії показано в комплексі невідкладної допомоги в /в ввести 5-10 тисяч ОД гепарину.

3. Для нормалізації метаболічних процесів у нейронах головного мозку застосовуються антигіпоксантів. Для цієї мети препаратом вибору є церебролізін; можуть використовуватися ноотропи (ноотропіл, пірацетам, аміналон, енцефабол, пантогам, пірідітол.

4. Попередження підвищення АТ на тлі негативних психоемоційних факторів досягається використанням седуксену (реланіуму) або розчину дроперидола.

5. Для нормалізації артеріального тиску на етапі невідкладної допомоги можна використовувати внутрішньовенно дибазол, клофеліп, дроперидол.

6. Купірування набряку мозку і внутрішньочерепної гіпертензії.

7. Купірування гіпертермічній синдрому: судомного синдрому.

8. При відсутності свідомості виробляється превентивне призначення антибіотиків для попередження розвитку пневмонії.

9. Догляд, спрямований на попередження трофічних ускладнень ( Пролежні ).

10. Контроль функції кишечника.

11. Симптоматична терапія.