11. Вторинний серозний менінгіт

Серозний менінгіт - це захворювання, при якому виникають серозні запальні зміни в оболонках головного мозку. По етіології виділяють такі різновиди серозного менінгіту: грибкові, вірусні та бактеріальні (сифілітичний, туберкульозний) менінгіти. Крім того розрізняють первинні та вторинні форми. Первинний менінгіт виникає внаслідок первинного ураження мозкових оболонок, якому не передують будь-які інфекційні агенти. Вторинне ураження мозкових оболонок виникає після перенесеної інфекції, як ускладнення.

Існує два джерела інфекції. Це людина, яка вже хворіє серозним менінгітом і той, хто здоровий, але є носієм даного вірусу.

Початок захворювання характеризується найчастіше гострим перебігом. Температура тіла підвищується до 38-40 градусів. Хворого турбують постійні головні болі, болі в м'язах. Нерідко все це супроводжується блювотою і проносом. Часті прояви серозного менінгіту - загальне занепокоєння, болі в животі аж до марення і судом. Але вже через 4-7 днів відбувається зниження температури тіла до норми, і до 7 дня зникають всі менінгіальні симптоми. Однак, потрібно бути уважними і спостерігати за станом хворого, так як через деякий час часто відбувається рецидив захворювання. Крім того, можуть з'являтися ознаки, які вказують на патологічні зміни в центральній і периферичної нервової системи. Вірусологічні та серологічні методи дослідження допомагають точно встановити збудника захворювання.

Ліквор — безбарвний, прозорий, витікає під тиском,

Лікування: ізоляція в інфекційний стаціонар; Етіотропне — пеніциліни; пеніциліни + аміноглікозиди; напівсинтетичні пеніциліни + аміноглікозиди; пеніциліни + цефалоспорини.

Патогенетичне: гепарин, антиагреганти (курантил);

Симптоматичне: протизапальні, жарознижуючі; протисудомні; серцеві глікозиди.

12. Арахноїдит — серозне запалення павутинної і частково м'якої оболонок мозку.

В залежності від характеру патологічного процесу: - кістозний; - адгезивний; - злуковий.

Причини: запальні процеси в органах, травматичне ушкодження головного мозку.

Основні симптоми загально мозкові, вогнищеві ураження черепних нервів, джексанівська епілепсія, гіпертензивний синдром, головний біль, застій нервів.

Діагностика: КТ, МРТ, люмбальна пункція.

В лікворі запальні зміни: підвищений білок, нейтрофільний лейкоцитоз.

Лікування: кістозний — оперативне.

Ізоляція в інфекційний стаціонар; Етіотропне — пеніциліни; пеніциліни + аміноглікозиди; напівсинтетичні пеніциліни + аміноглікозиди; пеніциліни + цефалоспорини.

Патогенетичне: гепарин, антиагреганти (курантил);

Симптоматичне: протизапальні, жарознижуючі; протисудомні; серцеві глікозиди.

13. Епідемічний (летаргійний) енцефаліт

- виникає первинно — вірус Економо — проникає через ВДШ від хворого чи вірусоносія через 2-10-14 днів вірус проникає у речовину мозку.

ІП — 7-14днів.

Сезонність зима-весна.

Спочатку уражається сіра речовина ГМ — середній мозок — її потовщення — ретикулярна формація — підкіркові ганглії — кора ГМ.

В клінічній картині розрізняють гостру і хронічну форму.

Гостра форма — гарячка, окорухові розлади, порушення сну, сонливість, вегетативні розлади, гіперсалівація, зміна АТ, Р, забарвлення шкіри. Хворі збуджені, галюцинації, порушення психіки. Уражається вестибулярний апарат через 4-6 тижнів хворі видужують або переходять у хронічну стадію — характеризується пластична ригідність м'язів, тремор.

Лікування — у гострій стадії — противірусні, імуностимулятори. Дезінтоксикація, дегідратація, гормони, ноотропи. Протизапальні, жарознижуючі.

Хронічна (Хворо́ба Па́ркінсона (описав Джеймс Паркінсон) — це повільно прогресуюче рухове порушення, яке супроводжується порушенням мови, скутістю, підвищенням тонусу м'язів, тремором та ригідністю м'язів, сповільненням рухів - це пов'язано з тим, що концентрацію білка дофаміну при пошкодженні щільної частини у чорній субстанції середнього мозку зменшено.)

Лікується як синдром Паркінсонізму. Препарати дофамін, наком.