
- •1. Функціональна анатомія та патологія нс.
- •2. Бульбарні і псевдобульбарні паралічі
- •3. Додаткові методи обстеження в неврології
- •4. Неврит, невралгія, невропатія...
- •5. Невралгія трійчастого нерва
- •6. Мононеврит лицевого нерва
- •7. Остеохондроз хребта. Вертеброгенний
- •8. Шийний остеохондроз
- •9. Гангліоніт
- •10. Первинний менінгококовий менінгіт
- •11. Вторинний серозний менінгіт
- •13. Епідемічний (летаргійний) енцефаліт
- •14. Грипозний енцефаліт
- •16. Розсіяний склероз
- •18. Субарахноїдальний крововилив
- •19. Ішемічний інсульт.
- •20. Пухлини головного мозку: загальномозкові і вогнищеві симптоми, додаткові методи діагностики, зміни в цереброспінальній рідині, лікування і догляд за пацієнтами.
- •22. Закриті черепномозкові травми: струс, забій, здавлення головного мозку. Основні симптоми.
- •23. Невідкладна допомога при травмах головного мозку. Догляд за пацієнтами. Ускладнення та їх лікування.
- •26. Міастенія та бічний аміотрофічний склероз: етіологія, патогенез, клінічні прояви, основні принципи лікування і догляду за пацієнтами.
- •27. Спадкові хвороби обміну і системні дегенерації
8. Шийний остеохондроз
Остеохондроз хребта – це хронічне захворювання, при якому відбуваються дегенеративні зміни хребців і знаходяться між ними міжхребцевих дисків. В залежності від місця ураження хребта розрізняють: остеохондроз шийного відділу, остеохондроз грудного відділу і остеохондроз поперекового відділу.
Остеохондроз шиї відрізняють наступні симптоми:
• Біль у шиї
• Патологічний напруга шийних м'язів
• Обмеження рухів у шийному відділі
• Зниження чутливості та обсягу рухів в плечовому поясі і верхніх кінцівках
• Головний біль, запаморочення
• хиткість ходи через розладів координації
• Нудота, позиви до блювоти
• Періодичні підвищення артеріального тиску
• Порушення зору - відчуття потемніння і миготіння мушок перед очима
• Іноді біль або відчуття клубка в горлі, зубний біль
• Безсоння, або навпаки, патологічна сонливість
• Емоційна лабільність - плаксивість, дратівливість.
Лікування остеохондрозу шиї проводять з використанням медикаментів і фізіотерапевтичних процедур. Також результативні масаж, лікувальна фізкультура, мануальна терапія і голковколювання. Основна група ліків - це нестероїдні протизапальні засоби. Причому відносно шийного остеохондрозу переважно місцеве використання НПЗЗ в гелях і в мазях. У цьому плані ефективні Фастум гель, Нурофен, Диклак гель, мазь Ібупрофен. Серед засобів для місцевого лікування шийного остеохондрозу показані Местнораздражающие засоби та хондропротектори. Апізартрон і Финалгон, дратуючи шкіру, підсилюють кровообіг в довколишніх ділянках і зменшують біль. А мазь Хондроксид посилює ріст хондроцитів - клітин хрящової тканини. Лікування може бути доповнено прийомом всередину імуностимуляторів і вітамінно-мінеральних комплексів.
9. Гангліоніт
Захворювання спричинене нейротропним вірусом, близьким за своїми властивостями до вірусу вітряної віспи. Вірус уражає спинномозкові вузли або аналоги їх — чутливі вузли черепних нервів і ті ділянки шкіри які вони іннервують. У чутливих вузлах розвивається запальний процес, який може поширюватись на нерви і корінці.
Починається з симптомів загальної інтоксикації і болем у зоні іннервації уражених ганглій. Біль може бути інтенсивний, приступоподібним. Через 2-3 дні в ділянці болю з'являються почервоніння на шкірі й утворюються папули, що переходять у везикули. Вміст везикул нагноюється утворюються пустули, що вкриваються кіркою, яка відпадає, через кілька днів. Уражається чутливий вузол трійчастого нерва.
Противірусні,
10. Первинний менінгококовий менінгіт
Збудник Гр- диплокок, ворота інфекції — носоглотка і оболонка зіву, шлях передачі повітряно-краплинний, контактний.
ІП — 1-2 дня.
Особливості: Сезонність: весна-осінь; Різко виражені менінгіальні симптоми; Початок гострий, блискавичний.
Характеризується: Психічними розладами;
Ураженням 3-4 спинномозкових нервів; Герпетична висипка; Гіперкінези; Атаксія; Паралічі.
Ліквор — мутний — жовто-сірого кольору, нетрофільний флеоцитоз, білок підвищений.
Хворі — підлягають негайній госпіталізації. Пацієнти перебувають на ліжковому режимі доти, доки в них утримуються явища загального токсикозу, гарячка, порушення з боку нервової системи чи патологічні зміни в спинномозковій рідині.
У терапії генералізованих форм менінгококової хвороби провідну роль відіграє етіотропне лікування. Препаратом вибору є бензилпеніцилін.
Патогенетичне лікування включає переважно дезінтоксикація й дегідратаційні засоби, глюкопротеїди. Для дегідратації застосовують осмотичні діуретики (маніт, реоглюман) і салуретики — лазикс, діакарб, спіронолактон. Із глюкокортикостероїдів призначають дексон (дексаметазон)
У разі різкого зниження АТ додатково внутрішньовенно вводять 1 мл 1 % розчину мезатону в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Обов'язково застосовують протизапальні засоби, антигістамінні препарати. У разі збудження хворого призначають нейролептики: дроперидолу, аміназину. Хворим показано введення серцевих глікозидів, п
У період реконвалесценції, призначають: а) препарати, що поліпшують мікроциркуляцію в судинах головного мозку трентал; б) препарати ноотропної дії, що нормалізують процеси тканинного метаболізму головного мозку пірацетам, аміналон.