7. Остеохондроз хребта. Вертеброгенний

попереково-крижовий радикуліт

Остеохондроз хребта – це хронічне захворювання, при якому відбуваються дегенеративні зміни хребців і знаходяться між ними міжхребцевих дисків. В залежності від місця ураження хребта розрізняють: остеохондроз шийного відділу, остеохондроз грудного відділу і остеохондроз поперекового відділу.

Головним симптомом остеохондрозу хребта є біль. Біль може бути гострою з високою інтенсивністю, вона посилюється при найменшому русі в ураженому сегменті і тому змушує пацієнта приймати Вимушене положення. Так при остеохондрозі шийного відділу хребта пацієнт тримає голову в найменш болючою позі і не може її повернуть, при остеохондрозі грудного відділу біль посилюється навіть при глибокому диханні, а при остеохондрозі поперекового відділу пацієнтові складно сідає, вставати і ходити. Такий больовий синдром характерний для стиснення корінця спинномозкового нерва.

Всі симптоми остеохондрозу, які виявляються тільки в районі хребетного стовпа, відносяться до вертебрального синдрому. Всі зміни, що локалізуються поза хребта, формують екстравертебральний синдром. Це можуть бути болі по ходу периферичних нервів при здавлені їх корінців на виході з спинного мозку. Наприклад, Люмбоішалгія – болі по ходу сідничного нерва при остеохондрозі поперекового відділу хребта. При остеохондрозі шийного відділу хребта це судинні порушення в вертебробазилярна басейні головного мозку, викликані здавленням хребетної артерії.

У гострому періоді показаний спокій в ураженому хребетно-руховому сегменті. З Цією метою при остеохондрозі шийного відділу хребта застосовують фіксацію за допомогою коміра Шанца, при остеохондрозі поперекового відділу – постільний режим. Фіксація необхідна і при остеохондрозі шийного відділу з нестабільністю хребетного сегмента.

У медикаментозній терапії остеохондрозу застосовують нестероїдні протизапальні препарати: диклофенак, німесулід, кеторалак. При інтенсивно больовому синдромі показані анальгетики, наприклад, анальгетик центральної дії катадолон. Для зняття м'язового напруження використовують міорелаксанти – мідокалм, сирдалуд. У Деяких випадках доцільно призначення протисудомних препаратів – карбамазепін, антидепресантів, середовища яких перевагу віддають інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (Стимулотон, паксил).

При виникненні корінцевого синдрому пацієнту показано Стаціонарне лікування. Можливо локальне введення глюкокортикоїдів, протинабрякова терапія, застосування витягнення.

У лікуванні остеохондрозу широко використовується фізіотерапія, рефлексотерапія, масаж, лікувальна фізкультура. Застосування мануальної терапії вимагає чіткого дотримання техніки її виконання та особливої обережності при лікуванні остеохондрозу шийного відділу хребта.

Радикуліт — це ураження корінців нервів спинного мозку внаслідок ушкодження міжхребцевих дисків, це один із наслідків остеохондрозу, який спричиняє страждання мільйонам людей. Грудна форма супроводжується міжреберною невралгією.