- •5. Захист приладів і навколишнього серидовища
- •5.1. Захист від кліматичних впливів
- •5.1.1. Кліматичні зони та райони
- •5.1. Кліматичні зони
- •5.1.2. Класи виконання, експлуатації та випробувань, зберігання та
- •5.3. Категорія установки
- •5.5 Кліматичні навантаження при транспортуванні ( див. Табл 5.1.2, е - тиск водяної пари) і
- •5.8. Ступені навантаження типу в для установок I—II категорій
- •1 Вибір консерванта або змащувального матеріалу проводиться згідно стандартів
- •5.11 Захисні шари
- •5.1.5. Правила конструювання
- •5.12. Переваги і недоліки приладів різної конструкції в залежності від ступеню герметизації
- •5.2.3. Класифікація і використання ступенів захисту
- •5.16 Класи застосування ступенів захисту
5.1. Кліматичні зони
5.2. Кліматичні райони |
||
Кліматичний район |
Позначення |
Кліматичні зони |
Нормальний |
N |
n, nf |
Холодний |
F |
n, nf, f, ff |
Жаркий сухий |
ТА |
ta, taa |
Жаркий вологий |
ТН |
th, tha, thh |
Тропічний |
Т |
n, ta, th, tha |
Чергуючий |
FT |
f, nf, n, ta, tha, th |
Універсальний |
U |
Всі кліматичні зони на суші |
Морський |
М |
Морська зона |
5.1.2. Класи виконання, експлуатації та випробувань, зберігання та
транспортування
Класи виконання характеризують умови експуатації виробу. Позначення класу виконання включає в себе позначення відповідного кліматичного району та категорії установки (табл. 5.3.); він показує умови експлуатації (наприклад прилад N11 призначений для використання в нормальному та помірно холодному кліматі в закритих приміщеннях). Класифікація по виконанню проводиться, якщо вироби призначені для роботи переважно в макрокліматичних умовах. Характеристики очікуваних макрокліматичних умов можна знайти в стандартах.
Перевірку придатності до роботи виробів, класифікованих по виконанню, здійснюють під час прийомних випробувань за програмами, передбаченими стандартами та технічними умовами. Відповідний клас підтверджують документацією на виріб і наносять у вигляді короткого позначення в таблицю з указанням технічних характеристик виробу.
Класи експлуатації. За допомогою технічних заходів макрокліматичні впливи на роботу приладів можна частково послабити або повністю усунути, в результаті чого класифікація приладів за класами виконання може втратити зміст. Якщо прилади експлуатують в приміщеннях, умови в яких сильно відрізняються від макрокліматичних ( наприклад, при роботі електронних систем обробки даних в кліматизованих приміщеннях), то необхідна класифікація цих приладів за класами експлуатації. Такий клас характеризує граничні значення, при яких забезпечена роботоздатність приладу. Для визначення допустимого навантаження використовують такі параметри, як найвища та найнижча температура навколишнього серидовища, відносна вологість повітря, вміст пилу, крапель води, забруднень повітря, плісняви, наявність механічних коливань, ударних навантажень.
Класи експлуатації позначають рядом чисел, відділених одна від одної косими рисками та відповідним граничним значенням кліматичних умов, і кодів, що розташовані за подвійною косою рискою та відповідють іншим параметрам (рис.5.2). Якщо вказівка яких- небудь значень та кодів неможлива чи неважлива, то замість них ставиться риска. За умов аж до граничних виріб повинен працювати короткочасно без обмежень виконання його основної функції та без погіршення властивостей. Перевірка роботоздатності у більшості випадків проводиться в межах прийомних випробувань за програмами, що вказані в конструкторській документації. Клас експлуатації вказується у паспорті виробу.
Класи випробувань. Клас випробувань вказується в технічній документації та визначає впливи, яким має бути підданий виріб в процесі випробування. Вироби, що відносяться до певного класу, повинні відповідати вимогам програм випробувань, вказаним в конструкторській документації на виріб, або вимогам відповідних стандартів та інструкцій.
