- •10.Поняття , види та значення правочинів . Умови недійсності прав.
- •Разова довіреність[ред. • ред. Код]
- •Спеціальна довіреність[ред. • ред. Код]
- •15.Поняття позовної давності . Обчислення строків позовної давності.
- •16.Позовна давність. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •17.Поняття та зміст права власності
- •18.Форми власності в Україні
- •20. Способи припинення права власності
- •26.Спадкоємці. Черговість набуття спадщини за законом.
- •25. Спадкоємці. Умови усунення спадкоємців від спадщини
- •27. Коло спадкоємців за заповітом. Зміст заповіту. Обов язкова частка в спадщині .
- •28.Заповіт під умовою. Заповіт подружжя.
- •31. Види цивільно правової відповідальності
- •32.Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення . Право покупця на обмін товару належної якості .
- •33. Поняття , предмет, форма договору дарування .
- •35.Особисті та майнові права подружжя
- •36. Договір довічного утримання : порівняльна характеристика за старим та новим Цивільним кодексом
- •37. Договір оренди житла.
- •38.Особливості договору оренди транспортного засобу
- •39. Договір прокату
- •40. Договір зберігання
Разова довіреність[ред. • ред. Код]
Разова довіреність видається для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).
Спеціальна довіреність[ред. • ред. Код]
Спеціальна довіреність видається представникові на здійснення багатьох однорідних юридичних дій. До спеціальних можна віднести довіреність на представництво у суді, довіреність, яка видається експедиторові на отримання вантажів від залізниці.
Відповідно до ч.3 ст. 245 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління та розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
Окрім того, трапляються поодинокі випадки, коли до посадових осіб за вчиненням нотаріальної дії звертаються фізичні особи – підприємці. Фізична особа – підприємець не належить до юридичних осіб, тому при укладенні правочинів за її участю посадова особа має керуватись вимогами статті 43 Закону України «Про нотаріат», тобто встановлювати особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.
Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання Ті недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Довіреність може бути в будь-який час скасована особою, яка видала її, а особа, якій була видана довіреність, може в будь-який час відмовитися від неї. Угода про відмову від цього права є нікчемною, за винятком випадків, коли довіреність видана як безвідклична на певний час (ч. 4 ст. 249 ЦК).
15.Поняття позовної давності . Обчислення строків позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
1. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. 2. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. 3. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. 4. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. 5.Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. 6. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. 7. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день
8. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. 9. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
1. Норма ч. 1 ст. 260 ЦК встановлює, що для визначення строків позовної давності застосовуються правила ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу, тобто календарний порядок обчислення цих строків, починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов'язано початок перебігу строку (ч. 1 ст. 253 ЦК).
