
- •10.Поняття , види та значення правочинів . Умови недійсності прав.
- •Разова довіреність[ред. • ред. Код]
- •Спеціальна довіреність[ред. • ред. Код]
- •15.Поняття позовної давності . Обчислення строків позовної давності.
- •16.Позовна давність. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •17.Поняття та зміст права власності
- •18.Форми власності в Україні
- •20. Способи припинення права власності
- •25. Спадкоємці. Умови усунення спадкоємців від спадщини
- •26.Спадкоємці. Черговість набуття спадщини за законом.
- •27. Коло спадкоємців за заповітом. Зміст заповіту. Обов язкова частка в спадщині .
- •28.Заповіт під умовою. Заповіт подружжя.
- •31. Види цивільно правової відповідальності
- •32.Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення . Право покупця на обмін товару належної якості .
- •33. Поняття , предмет, форма договору дарування .
- •35.Особисті та майнові права подружжя
- •36. Договір довічного утримання : порівняльна характеристика за старим та новим Цивільним кодексом
- •37. Договір оренди житла.
- •38.Особливості договору оренди транспортного засобу
- •39. Договір прокату
- •40. Договір зберігання
40. Договір зберігання
Згідно зі ст. 936 ЦК за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 1 Сторонами договору зберігання є поклажодавець.
Як випливає зі змісту термінів, зберігачем с особа, що здійснює зберігання речі. Поклажодавцем вважається особа, яка, відповідно, передає річ за договором зберігання.
Зберігач, що здійснює діяльність на засадах підприємницької діяльності, с професійним зберігачем (ч. 2 ст. 936 ЦК). Такими зберігачами є, наприклад, товарні склали (§ 2 гл. 66 ІІК), інші власники складських приміщень або територій, на яких можуть зберігатися речі (наприклад, автостоянок), суб'єкт охоронної діяльності тощо, тобто особи, для яких зберігання є основною діяльністю. Речі, що перелаються на зберігання, можуть бути визначені як індивідуальними, так і родовими ознаками. У першому випадку поверненню підлягає саме та річ, що передавалась, оскільки за змістом ст. 184 ЦК вона є незамінною. У разі передання замінної речі, визначеної родовими ознаками, за ст. 941 ЦК за згодою поклажодавця зберігач має право змішані речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання. Відповідно, поверненню підлягає не та сама річ, яка передавалася, а інша річ, проте того ж роду та якості, як і річ, що передавалася. Зберігач не мас права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. берігач зобов'язується повернути річ поклажедавцю у схоронності. Зберігання може здійснюватися як на платних засадах, так і безоплатно. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
o у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
o у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.