
- •Розділ 1. Падіння людей похилого віку: причини і наслідки
- •1.1. Проблема падіння
- •1.2. Наслідки падіння для людей похилого віку
- •1.3. Остеопоротичні переломи – тяжкі наслідки остеопорозу
- •Розділ 2. Профілактика та реабілітація падінь
- •2.1. Запобігання падінь людей похилого віку
- •2.2. Лікування остеопорозу як профілактика переломів при падінні людей похилого віку
- •Висновки
- •Список використаної літератури
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПАДІННЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ 5
1.1. Проблема падіння 5
1.2. Наслідки падіння для людей похилого віку 9
1.3. Остеопоротичні переломи – тяжкі наслідки остеопорозу 11
РОЗДІЛ 2. ПРОФІЛАКТИКА ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАДІНЬ 18
2.1. Запобігання падінь людей похилого віку 18
2.2. Лікування остеопорозу як профілактика переломів 21
при падінні людей похилого віку 21
ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29
ВСТУП
Актуальність теми дослідження.Згідно даним Всесвітньої організації охорони здоров’я падіння являються другою за значимістю причиною смерті в результаті нещасних випадків і ненавмисних травм в світі.
Згідно оцінок ВООЗ, щорічно в світі відбувається 424 000 випадків смерті в наслідок падіння 80 % з яких приходиться на країни з низьким і середнім рівнем життя, до яких відноситься і Україна.
Тобто встановлено, що люди похилого віку більш схильні до падінь. В силу фізіологічних особливостей організму падіння таких людей призводить до тяжких травм, забоїв та переломів.
Все це призводить до актуальності вивчення медичних, соціальних та економічних аспектів падіння людей старшого віку.
Ступінь наукової розробки теми. На сьогоднішній день в Україні практично не проводяться дослідження Щорічно в світі відбувається 37,3 млн падінь з достатньо серйозними наслідками, які вимагають медичної допомоги.
Найбільша кількість падінь приходиться на людей, старших 65 років.
причин падіння людей похилого віку та соціально-економічних аспектів таких падінь. Більшість науковців вивчають медичні аспекти падінь, зокрема методи та способи лікування та профілактики остеопоротичних переломів у людей похилого віку. До таких науковців можна віднести: Г.В Гайко., Л.П. Кукурудзу, В.П. Торчинського, Г.І. Герцена, який детально вивчав питання травматології людей похилого віку.
Отже, метою даної курсової роботи є дослідження медичних, та соціально-економічних аспектів падіння людей похилого віку.
Предметом дослідження виступає падіння людей похилого віку та його наслідки.
Об’єктом дослідження є люди похилого віку.
Відповідно до мети та предмету дослідження, а також з огляду на актуальність теми курсової роботи було сформовано наступні завдання:
Визначити сутність, причини та механізми падіння;
Проаналізувати наслідки падіння людей похилого віку;
Дослідити методики профілактики та реабілітації при падіннях.
Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Розділ 1. Падіння людей похилого віку: причини і наслідки
1.1. Проблема падіння
Падіння визначається як подія, в результаті якого людина опиняється ненавмисно лежачою на землі, підлозі або якому-небудь іншому більш низькому рівні. Травми, пов'язані з падіннями, можуть бути смертельними і несмертельними але більшість таких травм несмертельні. Так, наприклад, в Китайській Народній Республіці на кожен випадок смерті в результаті падіння припадають 4 падіння, що викликають стійку інвалідність, 13 падінь, при яких потрібна госпіталізація більш ніж на 10 днів, 24 падіння, при яких потрібна госпіталізація на 1-9 днів, і 690 падінь, що тягнуть за собою звернення за медичною допомогою або пропуск роботи / школи.
Падіння є значною проблемою громадської охорони здоров'я в усьому світі. За оцінками, щорічно відбувається 424 000 смертельних падінь, що робить падіння другий за значимістю причиною смерті від ненавмисних травм після дорожньо-транспортних травм. Більше 80 % випадків смерті, пов'язаних з падіннями, відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, причому більше двох третин цих випадків припадає на регіони Західної частини Тихого океану і Південно -Східної Азії. У всіх регіонах світу найвищі показники смерті відзначаються серед людей старше 60 років.
Щорічно відбувається 37,3 мільйона падінь, які не є смертельними, але, тим не менше, мають досить важкі наслідки, при яких потрібна медична допомога. Такі падіння є причиною більш ніж 17 мільйонів ДАЛІ1. Найвища поширеність таких падінь спостерігається серед людей у віці 65 років і старше, молодих людей у віці 15-29 років та дітей віком 15 років і молодше. Незважаючи на те, що майже 40 % всіх ДАЛІ, втрачених в результаті падінь, відбувається серед дітей, цей показник може неточно відображати вплив інвалідності, пов'язаної з падіннями, на людей більш старшого віку, які мають меншу кількість років життя, які можна втратити. Крім того, люди, які пережили падіння і страждають від інвалідності, особливо літні люди, піддаються значному ризику виникнення необхідності в подальшому тривалому догляді в спеціальних установах.
Фінансові витрати, пов'язані з травмами в результаті падінь, значні. Так, у Фінляндії та Австралії витрати системи охорони здоров'я на одну людину у віці 65 років і старше, що отримав травми в результаті падіння, в середньому, дорівнюють 3 611 і 1049 доларів США, відповідно. На основі фактичних даних з Канади можна припустити, що проведення ефективних стратегій щодо запобігання падінь з подальшим зменшенням числа падінь серед дітей віком до 10 років на 20 % щорічно дозволяє заощадити більше 120 мільйонів доларів США.
Незважаючи на те, що ризику отримання травм піддаються всі падаючі люди, на тип і тяжкість травми можуть надати вплив вік, стать і здоров'я людини.
Вік є одним з основних факторів ризику падінь. Найвищий ризик смерті або серйозних травм в результаті падіння загрожує літнім людям, причому такий ризик з віком зростає. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки 20-30% пережили падіння літніх людей страждає від помірних або важких травм, таких як удари, переломи шийки стегна або травми голови. Такий рівень ризику частково може бути пов'язаний з фізичними, сенсорними і когнітивними змінами, пов'язаними зі старінням, в поєднанні з оточуючими умовами, що не адаптованими для старіючого населення.
Інший групою високого ризику є діти. Падіння в дитячому віці відбуваються, в основному, в результаті розвитку дітей, властивій їм допитливості щодо оточуючого їх світу і зростаючих рівнів незалежності, яким супроводить ускладнюється поведінка, часто зване " ризикованим ". Незважаючи на те, що в якості одного з факторів ризику зазвичай наводиться неналежний нагляд з боку дорослих, в основі часто лежать комплексні обставини, що поєднують злидні, наявність лише одного батька та особливо небезпечні навколишні умови.
У всіх вікових групах і в усіх регіонах ризику падіння піддаються обидві статі. У деяких країнах відзначається, що чоловіки з більшою ймовірністю вмирають від падінь, в той час як жінки більше страждають від несмертельних падінь. Літні жінки і діти раннього віку особливо уразливі перед падіннями і травмами підвищеної тяжкості. У всьому світі більш високі показники смерті і ДАЛІ постійно відзначаються серед чоловіків. Серед можливих пояснень більш важких наслідків серед чоловіків необхідно відзначити більш високі рівні ризикованої поведінки і небезпек, пов'язаних з роботою.
Інші фактори ризику включають :
роботу на великій висоті або інші небезпечні умови роботи ;
вживання алкоголю, наркотиків та інших речовин;
соціально-економічні фактори, включаючи злидні, обмежені житлові умови, наявність лише одного батька або юний вік матері ;
супутні медичні стани, такі як неврологічні, серцеві або інші обмежують функції стану ;
несприятливі реакції на ліки, відсутність фізичної активності і втрату рівноваги, особливо серед літніх людей;
низький рівень рухливості, когнітивних здібностей і зору, особливо серед людей, що живуть в спеціалізованих установах, таких як будинки для престарілих та хронічних хворих;
небезпечні навколишні умови, особливо для людей з порушеннями рівноваги і поганим зором.
Стратегії з профілактики падінь повинні бути всебічними і багатоплановими. Вони повинні надавати особливого значення проведенню наукових досліджень та ініціатив громадської охорони здоров'я для подальшого визначення наслідків, вивчення змінюваних факторів ризику та використання ефективних стратегій щодо запобігання. Вони повинні підтримувати політику по створенню більш безпечного навколишнього середовища та зниження факторів ризику. Вони повинні стимулювати проведення інженерно-технічних робіт з усунення потенційних небезпек, підготовку провайдерів медичних послуг в області заснованих на фактичних даних стратегій щодо запобігання, а також підвищувати обізнаність людей і окремих спільнот щодо факторів ризику.
Ефективні програми щодо запобігання падінь спрямовані на зменшення числа падаючих людей, показників падінь і тяжкості травм в випадків падінь. Відносно літніх людей програми щодо запобігання падінь можуть включати ряд компонентів для визначення та пом'якшення ризику, таких як:
Перевірка умов побуту, навколишнього середовища з метою виявлення факторів ризику падіння;
клінічні заходи для визначення факторів ризику, такі як перевірка і зміна медичних приписів, лікування зниженого кров'яного тиску, додаткове призначення вітаміну Д і кальцію і лікування коректованих порушень зору ;
оцінка домашніх умов і зміна навколишніх умов для людей з відомими факторами ризику або людей, що вже пережили падіння;
призначення належних допоміжних пристроїв при наявності фізичних і сенсорних порушень;
зміцнення м'язів і відновлення вестибулярної функції за приписами підготовлених фахівців охорони здоров'я;
групові вправи на рівні окремих спільнот, які можуть включати навчання в галузі профілактики падінь і вправи типу тайцзи або підготовку в галузі збереження динамічної рівноваги і розвитку сили ;
використання спеціальних захисних пристосувань для шийки стегна серед людей, схильних до ризику перелому шийки стегна в результаті падіння.
Ефективні заходи для дітей включають багатосторонні програми на рівні окремих спільнот; інженерно-технічні зміни меблів у дитячих кімнатах, обладнання дитячих майданчиків та інших предметів ; та законодавство в галузі використання віконних решіток. Інші перспективні стратегії щодо запобігання падінь включають : використання захисних огороджень, програми по відвідуванню на дому, масові просвітницькі кампанії та підготовку людей і окремих спільнот в галузі надання належної невідкладної педіатричної допомоги в разі падіння.