10)Види оздоблень

Асортимент матеріалів для оздоблення одягу дуже різноманітний: стрічки, тасьми, шнури, мереживо, гіпюр, шитво, бісер, стеклярус, блискітки та інші. Для оздоблення різноманітних за призначенням виробів можуть використовуватися тканини, які відрізняються від основного матеріалу фактурою, кольором та забарвленням, оздобленням; трикотажні полотна; штучна та натуральна шкіра і замша; хутро; різноманітна фурнітура; вишивальні нитки; металеві та металізовані нитки.

Матеріали для оздоблення повинні мати сучасне оформлення, високі показники якості (міцність, гнучкість, стійкість фарбування, достатню формостійкість та довговічність), відповідати за оформленням та властивостями основному матеріалу, надавати виробу закінчену сталеву виразність та красивий зовнішній вид.

11)Загальні відомості про оздоблювання натуральних тканин

Оздоблення тканин - це сукупність хімічних та фізико-механічних процесів, які спрямовані на поліпшення зовнішнього вигляду та властивостей тканин.

За допомогою хімічних обробок з тканин видаляють різні непотрібні домішки, надають тканинам білизну, відповідний колір, блиск, поліпшують деякі властивості (гігроскопічність, міцність, незминання і т.д.) Для хімічних обробок використовують кислоти, луги, окисники, відновлювані та інші речовини.

Фізико-механічні обробки надають тканинам більш високу міцність, м'якість, безусадочність, більшу щільність, змінюють стан поверхні тканин.

Загальний процес оздоблення тканин поділяється на 4 етапи:

I. Попереднє оздоблення.

II. Фарбування.

III. Друкування.

IV. Заключна обробка.

Фарбування тканин - процес надання тканині певного кольору завдяки поглинанню волокнами органічних речовин, які мають фарбувальні здібності, тобто фарбників. Існує велика кількість різних фарбників, які можуть використовуватися для фарбування тканин різного волокнистого складу. Процес фарбування протікає в три стадії:

1. Адсорбція - поглинання фарбника поверхнею волокон.

2. Дифузія - проникнення фарбника углиб волокон.

3. Фіксація - закріплення фарбника у волокні.

Друкування тканин - процес утворення візерункового розцвічення на поверхні білої або пофарбованої тканини, тобто нанесення на тканину друкувальних фарбників за заданим малюнком. Для друкування використовують такі ж самі фарбники, як і при фарбуванні тканин, але більш густі та в'язкі. Для нанесення багатокольорових візерунків процес повторюється зі зміною валів багаторазово. Після висушування тканини промивають та запарюють для більш міцного закріплення фарбників.

Для друкування бавовняних:

Пряме друкування - це друкування білої або світлої тканини.

Витравне друкування - це друкування вже пофарбованої тканини речовиною-витравником, яка руйнує фарбник за заданим малюнком. При використанні кольорових пігментів, які додають до витравника, можна отримати на темному фоні контрастні кольорові візерунки.

Резервне друкування - це друкування суворої тканини перед її фарбуванням речовинами, які перешкоджають фарбуванню окремих ділянок тканини за заданим малюнком

Суворі вовняні тканини перед оздобленням розбраковують, очищують, маркірують, штопають та зшивають.

Цикл оздоблювальних процесів визначається волокнистим складом тканини та структурою пряжі, з якої вона виготовлена.

12)Оздоблення з хімволокна

Оздоблення тканин з хімічних волокон та ниток має багато спільного з оздобленням тканин з натурального шовку в зв'язку зі схожістю їх структури. Але є і деякі відмінності, які пояснюються різною природою волокон. Цикл оздоблювальних процесів визначається волокнистим складом, структурою та призначенням тканин.

І. Попереднє оздоблення складається з: обпалювання, крепірування, заварювання, відварювання, білення.

1. Обпалюванню піддають тканини зі штапельної пряжі.

2. Крепірування - обробка крепових тканин з віскозних ниток на креповому каландрі. Тканина проходить між гарячим (80-85°С) металевим валом, на якому вигравіруваний певний рельєфний малюнок, та пружнім валом з щільноспресованої бавовняної тканини. Після такого тиснення тканина надбає рельєфний малюнок, який після наступного відварювання створює креповий ефект.

3. Заварювання - обробка тканин з ацетатних та триацетатних ниток у розпрямленому стані миючим розчином при температурі 95-98°С на протязі 20-30 хвилин з наступним різким охолодженням, що дозволяє уникнути створення заломів при наступних вологих обробках, температура яких не перевищує температури заварювання.

4. Відварювання. Тканини з віскозних ниток і штапельного волокна, а також крепові відварюють в мильних розчинах невисокої концентрації для видалення шліхти, масел та різних забруднень. Тканини з ацетатних та триацетатних ниток в зв'язку з їх високою чутливістю до лугів та високих температур відварюють в нейтральних розчинах при температурі 80-85°С. Тканини звільняються при цьому від різних домішок та забруднень, шліхти, рівномірно усаджуються та крепіруються, збільшується їх гігроскопічність. Тканини з синтетичних волокон відварюють на протязі 30-60 хвилин в розчинах синтетичних миючих засобів для видалення шліхти та масел.

5. Біленню можуть піддаватися капронові тканини та деякі тканини з штучних волокон.

II. Фарбування.

Тканини з віскозних ниток та штапельних волокон фарбують прямими азофарбниками, кубозолями. Легкі тканини для суконь (маркізет, креп-жоржет), які часто піддають пранню, фарбують кубовими фарбниками. Напівшовкові підкладкові тканини (саржа, сатин-дубль) фарбують сірковими фарбниками. Ацетатні та триацетатні тканини, а також тканини з синтетичних волокон (капрону, лавсану, нітрону, хлорину) фарбують дисперсними фарбниками. Тканини з капрону фарбують також кислотними, протравними та прямими фарбниками, а тканини з нітрону - катіонними.

III. Друкування тканин з хімічних волокон та ниток виконуються аналогічно друкуванню тканин з натурального шовку.

IV. Заключна обробка складається з: стрижки і чистки, апретування, вирівнювання по ширині, сушки, термообробки, декатирування, м'якчіння, каландрування, правки утоку.

1. Крепові тканини насичують м'яким апретом, пропускають через ширильно-усадочну машину, потім обробляють вологим паром на заключному декатирі для усадки та поліпшення крепового ефекту, надання м'якості та блиску, вирівнюють по утоку.

2. Тканини для сорочок та суконь з віскозних ниток та зі штапельної пряжі насичують м'яким апретом, потім обробляють на сушильно-ширильній машині та на матовому каландрі, каландрують і виправляють на уточно-розправлюючій машині.

3. Плащові тканини з віскозних ниток насичуються водовідштовхуючими апретами, пропускаються через сушильні барабани, ширильну каретку і каландр з сукном.

4. Підкладкові тканини з віскозних ниток в основі та бавовняної пряжі в утоку апретують зі зворотної сторони, обробляють на сушильно-ширильній машині, піддають м'якчінню, каландрують та виправляють на уточно-розправлюючій машині.

5. Ворсові тканини з штучних ниток проходять такі ж процеси заключної обробки, як і натуральні шовкові тканини.

13)Спеціальні види оздоблень_ оздоблення що виробляється індивідуально до тканини

14 )типи хутра

Хутро поділяється на натуральне і хімічне

Натуральне хутро - це вичинені шкурки пушних звірів (лисиць, норки, соболя, песця та інших), домашніх тварин (овець, кролів, кіз) та морських звірів (котиків, тюленів).Натуральне хутро - це найкращий текстильний матеріал, який має високі естетичні показники та теплозахисні якості.Коштовність натурального хутра обумовлюється біологічним видом тварини, будовою та властивостями волосяного покрову та шкіряної тканини (міздрі).Будова волосяного покрову (ворсу) та шкіряної тканини в свою чергу залежать від умов навколишнього середовища, в якому мешкає тварина (місцевості, клімату, пори року), індивідуальних особливостей її організму, віку та статі. Так, наземні пушні звірі мають пишний густий волосяний покров, який складається з пухового, остьового та направляючого волосся. Товщина шкіряної тканини, довжина та щільність волосся на спинці більші, ніж на черевці. Земноводні пушні звірі (бобри, видра, ондатра, нутрія) мають дуже густий, блискучий, але менш високий та пишний волосяний покров, який складається з пуху та ості. Ворс більш густий та щільний на черевці, ніж на спинці.