8)Поняття про пряжу та прядіння

Більшість текстильних матеріалів виготовляється з текстильних ниток. Зовнішній вигляд, властивості та призначення матеріалів залежать від волокнистого складу, структури, товщини ниток, які їх формірують, а також від виду ткацького переплетення, щільності розташування ниток в полотні тканини та виду її оздоблення.

Існує три основних види текстильних ниток: мононитки, комплексні нитки та пряжа.

Мононитка - це одиночна нитка, яка не може бути поділена на більш дрібні елементи у поздовжньому напрямку без її руйнування, та придатна для безпосереднього використання у текстильному виробництві.

Комплексна нитка - це нитка, яка складається з декількох монониток, які скручені між собою або склеєні.

Пряжа - це нитка, яка складається з волокон обмеженої довжини, які скручені між собою.

Сировиною для виготовлення пряжі є прядильні волокна.

Сукупність процесів з виготовлення пряжі, в ході яких з коротких волокон виготовляють довгу, безперервну нитку, називають прядінням.

Існує три основні способи - системи прядіння: кардна, гребінна та апаратна.

Волокна переробляють у пряжу в декілька стадій; послідовність та зміст окремих операцій залежать від виду волокон та зовнішнього вигляду і якостей пряжі, що виготовляється.

Кардна система прядіння складається з таких процесів:

1. Пухління та тріпання волокнистої маси з метою роз'єднання спресованої кипи волокон на дрібні жмутики. Цей процес необхідний також для змішування волокон та одночасного їх очищення від різних домішок. Після даних операцій утворюється холст волокон, який намотується у рулон.

2. Чесання кардне на чесальній машині для роз'єднання волокон та їх орієнтації уздовж холста. Основний робочий орган чесальної машини - кардострічка - багатошарова товста тканина типу брезенту з закріпленими в ній металевими голками, тобто своєрідна щітка. Після чесання утворюється неоднорідна ущільнена стрічка округлої форми.

3. Вирівнювання та витягування стрічки волокон, внаслідок чого стрічка стає більш тонкою (у 4-6 разів), волокна в ній максимально розпрямлюються та розташовуються паралельними рядами.

4. Передпрядіння - це операція, яка виконується на рівничних машинах, в ході якої ще більш закріплюються волокна в стрічці; стрічка стає більш щільною та їй надається округла форма. Після передпрядіння отримують напівфабрикат готової пряжі - рівницю (пухку, товсту, слабо скручену нитку), яка може використовуватися як текстильна нитка в трикотажній промисловості, в ручному в'язанні.

5. Прядіння - це кінцевий процес закручування рівниці у пряжу, який виконується на прядильних машинах.

За кардною системою переробляють в пряжу волокна середньо-волокнистої бавовни та штапельні волокна віскози. Кардна пряжа має середню товщину, міцність, рівномірність і використовується для виготовлення різноманітних за призначенням тканин, трикотажу, прошивних нетканих матеріалів, стрічок, тасьм, мережива.

Гребінна система, на відміну від кардної, має два додаткових процеси: підготовка до гребінного чесання та безпосередньо гребінне чесання, в ході яких з волокнистої маси вилучають короткі волокна та залишкові домішки. Довгі волокна при цьому стають ще більш розпрямленими та орієнтованими в холсті.

За гребінною системою переробляють у пряжу волокна: тонковолокнистої бавовни; льону; довгі волокна тонкої, напівтонкої та напівгрубої вовни; відходи шовку та штапельні хімічні волокна.

Гребінна пряжа має найбільшу рівномірність, найбільшу міцність, найменшу товщину. Її використовують для виготовлення тканин різноманітного призначення, панчішно-шкарпеткових виробів, бавовняних швейних ниток.

Апаратна система має найкоротший виробничий цикл і складається з 4 процесів:

1. Пухління і тріпання.

2. Розщипування та змішування.

3. Чесання кардне.

4. Прядіння.

Апаратна пряжа пухка, пушиста, товста і надає виробам з неї добрі теплозахисні якості. За апаратною системою переробляють в пряжу короткі волокна бавовни та вовни, очоси льону, відходи шовку.Витривалість волокон визначають шляхом багаторазових згинань, розтягувань і характеризують кількістю циклів, під час яких волокно руйнується, або кількістю подвійних згинань, які волокно витримує до руйнування.

Довговічність волокна — це час від його багаторазового деформування до руйнування.

До гігієнічних (фізичних) властивостей волокон належать: гігроскопічність, повітропроникність водонепроникність (для плащових і курткових тканин); теплопровідність тощо.

Гігроскопічність — здатність волокон поглинати з навколишнього середовища і віддавати водяну пару. Гігроскопічні властивості оцінюються фактичною кондиційною та максимальною вологістю.

Повітропроникність — це здатність волокна пропускати повітря. Натуральні волокна мають вищі показники гігієнічних властивостей, ніж хімічні.

Хімічна стійкість волокон характеризується їх стійкістю до дії різних хімічних реагентів: кислот, лугів, органічних розчинників та інших хімічних речовин.

Опір волокон впливу зовнішнього середовища - це їх здатність протистояти дії світла, вологи, поту, тертю, пранню, хімічній чистці, волого-тепловій обробці. Опір волокон визначає стійкість текстильних виробів до зношування.

9)Пряжа та текстильні нитки

Пряжею називають нитку, що складається з волокон, з’єднаних

скручуванням або склеюванням. Вона служить для вироблення трикотажу,

тканин, ниток, канатів й інших текстильних виробів. Одержують пряжу з

бавовни, вовни, льону, відходів шовку, хімічних волокон тощо. Сукупність

процесів, що застосовуються для вироблення з відносно коротких волокон

безперервної нитки – пряжі, називають прядінням, а виробництво –

прядильним.

25

Процес одержання пряжі – багатостадійний. Послідовність і зміст окремих

переходів у прядінні змінюються залежно від видів волокон і вироблюваної

пряжі.

Текстильна нитка є тонким гнучким й міцним тіло значної довжини.

Використовується для виготовлення текстильних виробів – тканин, трикотажу,

нетканих матеріалів тощо. Нитку одержують із волокон в основному

скручуванням або склеюванням. Розрізняють нитки вихідні, первинні й

вторинні. До вихідних відносять нитки, що не діляться в поздовжньому

напрямку (елементарні, мононитки тощо); до первинних – пряжу й комплексні

(комплексна нитка складається з декількох елементарних); до вторинних –

нитки, отримані скручуванням декількох первинних. Нитки можуть бути

простими, фасонними (мають потовщення, петлі тощо ), текстурованими

(хімічні нитки, що мають у результаті додаткової обробки збільшений об’єм

або розтяжність); армованими (обвитими по всій довжині волокнами або

нитками).