Зупинка № 2

Учитель розподіляє учнів по групам та роздає учням картки із завданнями, дає загальні вказівки: наприклад, брати рослини однакових форм і не більше 1—2 екземплярів кожного виду. Водяні рослини сполоснути у воді від бруду.

Завдання

1. Визначте, які водорості й скільки видів перебувають у завислому стані.

2. Визначте вільноплаваючі рослини і підрахуйте кількість видів.

3. Визначте рослини, прикріплені до дна, які повністю занурені у воду або листкові плас­тинки яких плавають на поверхні води. Підрахуйте кількість видів.

4. Визначте рослини неглибокого затоплення (прибережні), підрахуйте кількість видів.

5. У прибережній зоні відміряйте ділянку площею 1 м² і підрахуйте кількість екземплярів кожного виду; визначте, який із них домінує.

6. Обстежте і зробіть висновок про стан водойми й умови її життя.

Зупинка № 3

Підведення підсумків.

Виконавши завдання, один учень від кожної ланки розповідає про здобуті дані. Обговорення розпочинають із з'ясування видового складу фітоценозу. У планктоні виявили відомі з курсу ботаніки одноклітинні зелені водорості — хламідомонаду й евглену, багатоклітинну спірогіру. Порівнявши з малюнками у визначнику, відмітили на­явність синьо-зеленої водорості ностока і діатомових — пінулярії та навікули. На підводних пред­метах зібрали водорість кладофо- ру. Користуючись таблицями для визначення і порівнюючи з ма­люнками в посібниках, школярі визначають, називають і показу­ють рослини:

• 5

  • вільноплаваючі — елодея, кушир занурений, ряска мала, жабурник звичайний, сальвінія плаваюча, різак водяний; рослини, прикріплені до дна водойми (повністю занурені у воду або листкові пластинки яких пла­вають на поверхні води (гідрофіти), — латаття біле, глечики жовті, рдесники, різуха, водопе­риця, водяний горіх плаваючий;

• рослини неглибокого затоплення — куга озерна, рогіз вузьколистий, очерет звичайний, часіуха по- дорожникова, півники болотні, їжача голівка, цикута отруйна, осока, вех широколистий, калюжниця болотна, гірчак малий, вероніка берегова.

Узагальнюючи матеріал екскурсії, учитель наголошує, що всі рослини й тварини водойми при­стосувалися до спільного існуван­ня. Так, на дихання водяних тва­рин постійно витрачається кисень, водночас його виділяють росли­ни в процесі фотосинтезу. Екскременти водяних тварин є добривом для рослин тощо.

Можна навести приклади найпростіших кормових ланцюгів цієї прісноводної екосистеми:

• водорості — дафнії — мальки риб — хребтоплав — тритон;

• водорості — циклопи — дрібні рибки — плавунець — жаба;

• водяні рослини — ставковик — п'явка слимакова;

• водорості — рачки — став­ковик великий;

• рослини — котушка (ставко­вик) — качка;

• водорості — бокоплав — гідра;

• рослини — водяний ослик — личинки вислокрилки — тритон;

• рослини — пуголовок — пла- вунчик — личинка бабки.

Доцільно провести також бесіду про бережливе ставлення до природи.

Природа-мати стала середовищем. І людство не помітило цьо­го. Щорічно на свої потреби воно забирає в неї мільярди тонн речовин і матеріалів, повертаючи більше 20 млрд т твердих та газоподібних і стільки ж органічних відходів, що забруднюють атмосферу й отруюють землю і води.

З кожним роком, з кожним днем на Землі все важче знайти місце з по-справжньому чистим повітрям і джерельною водою. А зелене вбрання планети скорочується щорічно на 1%.

Домашнє завдання.