63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.

Геоінформаційна система — Сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо)

Геоінформаційна система, з погляду комп'ютерної технології, для картографування і аналізу об'єктів реального світу поєднує традиційні операції при роботі з базами даних, такими, як запит і статистичний аналіз, з перевагами повноцінної візуалізації і географічного (просторового) аналізу, які надає карта. Ці можливості відрізняють ГІС від інших інформаційних систем і забезпечують ефективність її застосування в широкому спектрі завдань, пов'язаних з аналізом і прогнозом явищ і подій навколишнього світу, з осмисленням і виділенням головних факторів і причин, а також їхніх можливих наслідків, із плануванням стратегічних рішень і поточних наслідків дій, що вживають.

Джерелами інформації, що обробляється в ГІС, та методами аналізу можуть бути астрономо-геодезичні дані, дані дистанційного зондування Землі, топографічні і аналітичні карти, аерокосмічні знімки, плани, статистичні дані, даних переписів тощо.

По часовому охвату інформація для ГІС підрозділяється на довгострокову (десятки років), середньострокову (роки), щорічну, сезонну, оперативну і екстрену.

До обов'язкових ознак ГІС відносяться:

• географічна (просторова) прив'язка даних;

• генерування нової інформації на основі синтезу наявних даних;

• відображення просторово-тимчасових зв'язків об'єктів;

• забезпечення прийняття рішень;

• можливість оперативного відновлення інформації.

Процеси по забезпеченню геоінформаційними продуктами і послугами в ГІС виконуються з використанням комплексу технічних засобів, що складається з персональних комп'ютерів, графічних станцій, пристроїв вводу і виводу графічної та цифрової інформації, засобів організації мереж різного рівня і призначення.

Будь-яка ГІС працює з базами даних двох типів – графічними і атрибутивними або тематичними.

У графічних базах даних зберігається графічна і/або метрична основа. Атрибутивні бази містять у собі інформаційне навантаження карти і додаткові дані, які відносять до просторових, але не можуть бути прямо нанесені на карту – це опис територій або інформація, що утримується у звітах.

Для багатьох типів просторових операцій кінцевим результатом є подання даних у вигляді карти або графіка. Карта – це дуже ефективний і інформативний спосіб зберігання, подання і передачі географічної інформації, що має просторову прив'язку. За допомогою ГІС візуалізація самих карт може бути легко доповнена звітними документами, тривимірними зображеннями, графіками, таблицями, діаграмами, фотографіями й іншими засобами, наприклад, мультимедійними.

Також двома необхідними компонентами ГІС є системи вводу і виводу інформації.

Використання геоінформаційних технологій

До сфер використання геоінформаційних систем можна віднести пошук і раціональне застосування природних ресурсів; територіальне і галузеве планування та керування промисловістю, транспортом, сільським господарством, енергетикою, фінансами; забезпечення комплексного і галузевого кадастру; моніторинг екологічних ситуацій і небезпечних природних явищ, оцінка техногенних впливів на середовище і їхні наслідки, екологічна експертиза; контроль умов життя населення, охорона здоров'я, соціальне обслуговування; забезпечення діяльності органів законодавчої і виконавчої державної влади, політичних партій, засобів масової інформації; забезпечення діяльності правоохоронних органів і силових структур; наукові дослідження і прогнозування; картографування, створення тематичних карт, національних і регіональних атласів, відновлення карт, оперативне картографування. ГІС можуть включати природну, біологічну, культурну, демографічну, економічну і будь-яку іншу специфічну інформацію.

На сьогоднішній день у світі розроблені і використовуються сотні різноманітних ГІС-пакетів (наприклад, ArcGis), а на їхній базі створені десятки тисяч ГІС-систем. ГІС потрібні практично скрізь, де використовується територіально розподілена інформація і є необхідність у її аналізі та оцінці.

У рамках геоінформатики вирішуються завдання збору, зберігання і обробки просторово координованої інформації. Завдання по створенню баз даних заданої точності, вірогідності та повноти, а також підтримці їхньої актуальності вирішуються або безпосередньо класичними і сучасними геодезичними засобами та методами, у тому числі з використанням супутникових систем позиціювання, або через геодезичні орієнтовані аерокосмічні матеріали і географічні карти шляхом перекладу їх з аналогової форми в цифрову.