59. Класифікація ландшафтів

Кожен ландшафт, на думку Л.С.Берга, неповторний як у просторі, так і в часі. Порівняння ландшафтів дозволяє визначити групи ландшафтів, принципово близьких за походженням, структурою, динамікою та іншим суттєвим ознакам, тим самим класифікувати їх.

Класифікація – універсальна загальнонаукова процедура без якої дослідження не може вважатися завершеним. В класифікації розглядається синтез закономірностей розвитку, будови, функціонування, розташування складних систем, зокрема ландшафтів. Ландшафтна класифікація має велике значення як основа наукового опису ландшафтів всієї Землі або її окремої частини, для дослідження розбіжностей в знаннях про ландшафти Землі та їх планування. Практичне значення класифікації полягає в узагальненні ландшафтів для полегшення процесу розвитку сільського господарства, меліоративних або природоохоронних заходів.

Створення класифікації ландшафтів – є ще недостатньо розробленою проблемою. Принципи класифікації можуть розрізнятися в залежності від того, які критерії покладені в основу об’єднання ландшафтів. Кожна класифікація базується на суттєвих інваріантних властивостях об’єктів – на їх генезисі, структурі, динаміці, але ступінь спільності може бути різною, що знаходить відображення в ступінчастості класифікації – використанні системи таксономічних підрозділів. Із переходом від вищих таксономічних рангів до нищих, в класифікацію вводяться нові критерії, із зменшенням кола досліджуваних ландшафтів збільшується ступінь їх подібності. Тобто, схожість ландшафтів зберігається на всіх ступенях систематизації – на рівнях типу, класу, виду, але на нищих ступенях загальних ознак буде більше, а на вищих – менше.

За Ісаченком А.Г., вищою класифікаційною категорією є тип ландшафтів. В один тип об’єднані ландшафти, що формуються в однотипових гідротермічних умовах і мають спільні загальні риси структури, тобто головні фізико-географічні процеси. Конкретними класифікаційними ознаками є такі показники, як радіаційний баланс, сума активних температур, коефіцієнт зволоження. Крім цього враховуються середні та екстремальні температури повітря, кількість опадів, випаровуваність. Тип ландшафтів – це об’єднання ландшафтів, що мають загальні зонально-секторні риси в структурі, функціонуванні, динаміці. За зональними ознаками всі типи можна згрупувати в групи, які є аналогами за теплозабезпеченістю, а по секторним – в ряди, що є аналогами типів за зволоженням. Номенклатура типів ландшафтів складається з двох елементів: один вказує на положення в ряду теплозабезпеченості (арктичні, антарктичні, субарктичні, бореальні, субборельні, субтропічні), інший – на положення в ряді зволоження ( від гумідних до екстрааридних). Типи ландшафтів розміщені на земній кулі зонально, звичайно не виходять за межі одного сектора материка; одні типи пов’язані з континентальними секторами, інші – з океанічними.

Типи ландшафтів поділяють на підтипи з урахуванням другорядних зональних відмін або перехідних ознак у структурі (у східноєвропейському тайговому типі розрізняють 3 підтипи: північнотайговий, середньо тайговий, південнотайговий).

Наступною таксономічною одиницею А.Г.Ісачено вважає клас ландшафтів. Розрізняють два такі класи: рівнинний та гірський. До рівнинного належать ландшафти з типово зональною структурою, до другого - з висотною поясністю. Рівнинні ландшафти поділяють на два підкласи: низинні та височинні, гірські – на три: низько, середньо, високогірні. Критерієм для розмежування підкласів гірських ландшафтів є ступінь вираженості висотнопоясного ряду. У визначенні підкласів відбивається трансформація характерних зонально-секторних ознак кожного типу із збільшенням висоти над рівнем моря.

На нищих ступенях ландшафтної класифікації в якості визначального критерію є фундамент ландшафту – його петрографічний склад, структурні особливості, форми рельєфу. Врахування даного критерію дозволяє виділити класифікаційну одиницю найбільш дрібного таксономічного рівня – видів ландшафтів. Ландшафти одного виду характеризуються найбільшою кількістю подібних ознак та максимальною подібністю в генезисі, наборі компонентів, структурі та морфології. Морфологічна будова є одним з найголовніших ознак при поєднанні ландшафтів у види.

Між підкласом та видом можна розрізняти проміжкові класифікаційні ступені, але вони ще не є затвердженими в якості класифікаційних категорій ландшафтної систематики.