
- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
58. Поняття про ландшафт
Термін «ландшафт» первинно застосовувався для позначення ідеї про взаємопов’язане поєднання різних явищ на земній поверхні і довгий час поняття не мало однозначного наукового трактування. Внаслідок накопичення даних про складність територіальної структури географічної оболонки і розвитку уявлень про різні рівні її внутрішньої організації виникла необхідність упорядкування системи природних територіальних комплексів, зокрема самого поняття про ландшафт. Ще в 30-ті рр.ХХ століття були спроби внести чіткий зміст в термі «Л.», призвели до 2 різних його пояснень – регіонального (індивідуального) та типологічного. Згідно типологічного підходу, ландшафт – це не окрема ділянка території, а сукупність деяких тип властивостей, притаманних різним територіям. Згідно з регіональним тракуванням «Л.» - це конкретна територіальна одиниця; складна геосистема, що складається з багатьох елементів; основна ступінь в ієрархії геосистем. В сучасній науковій теорії ландшафтознавства ландшафт – основна одиниця в ієрархії природних територіальних комплексів. У впорядкованій системі фізико-географічного районування ландшафт являє собою найнижчий ранг в системі регіональної диференціації епігеосфери.
Ландшафт (за Григор´євим А.А.) – найменша територіальна одиниця, що зберігає всі типові для даної зони, області, регіону риси побудови географічного середовища.
Для виокремлення самостійного ландшафту необхідні такі умови:
територія, на якій формується ландшафт, повинна мати однорідний геологічний фундамент;
після утворення фундаменту наступна історія розвитку ландшафту на всій його площі має відбуватись однаково (в єдиний ландшафт не можна об’єднувати дві ділянки, одна з яких була вкрита льодовиком, а інша – ні);
однаковий клімат на всій площі ландшафту; при змінах кліматичних умов він залишається одноманітним;
При таких умовах на території кожного ландшафту створюється набір структурних форм рельєфу, водойм, ґрунтів, біоценозів, простих територіальних комплексів – урочищ та фацій, що розглядаються як морфологічні частини ландшафту.
За Солнцевим, ландшафт – закономірно побудована система локальних ПТК, проте кожен ландшафт одночасно є елементом більш складних регіональних утворень, що є результатом розвитку та диференціації географічної оболонки. Поєднання цих особливостей ландшафту зумовлює його специфічне вузлове положення в ієрархії геосистем. Поєднання двох підходів до ландшафту – «знизу» та «згори» дозволяє вирішити проблему однорідності ландшафту. Оскільки ландшафт диференціюється на фації та урочища, він внутрішньо неоднорідний, проте це не виключає однорідності ландшафту по відношенню до сформульованих критеріїв. Такими критеріями є зональні та азональні умови, по відношенню до яких ландшафт має бути однорідним. Зонально-азональна однорідність ландшафту знаходить своє відображення в єдності геологічного фундаменту, типі рельєфу та клімату; вона зумовлює генетичну єдність ландшафту, оскільки процес розвитку ландшафту протікає при спільних зовнішніх умовах. З цього виходить єдиний план внутрішньої будови ландшафту: різноманітність його морфологічних частин не означає, що дана різноманітність невпорядкована, навпаки, при дотриманні всіх вищеперерахованих умов набір фацій та урочищ кожного конкретного ландшафту закономірний та специфічний. Кожний ландшафт має ряд фацій та урочищ, що розташовуються в певній послідовності. Типологічний фаціальний ряд слід вважати одним з головних критеріїв ландшафту, одним з показників його однорідності.