
- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
Цей округ відрізняється багатим видовим складом тварин; в той же час кількість специфічних видів тут обмежена. З ссавців зустрічаються їжак вухатий, борсук степовий, перев’язка. Серед шкідливих гризунів, окрім ховрахів зустрічаються миша сіра, хом’як звичайний, які при масовому розмноженні наносять великої шкоди сільському господарству. З птахів характерні дрохва, степовий орел, степовий співочий жайворонок, вівсянка червоноголова, рожевий шпак степовий. Серед поширених і в інших зонах птахів звичайні степовій зоні куропатва сіра, перепел, а в населених пунктах – представники сімейства воронових , горобець та сич хатній, шпак звичайний, та інші мілкі комахоїдні птахи. З плазунів та земноводних частіш за все зустрічаються ящірка зелена та кримська, вуж водяний , полоз жовточеревий, гадюка степова, жаба озерна та жаба зелена. Степова фауна молюсків представлена окремими видами родів равлик, геліцела, хондрила, теба. Для степу Криму, як і степової зони в цілому характерні хом’як, полівки, миша сіра, їжак, лисиця, степовий жайворонок, вівсянки, перепел, куропатва сіра, дрохва. Зустрічаються багато ендеміків серед комах три види тарганів, кримський богомол, немало коників, зокрема білокрила кримська дибка, місцеві форми бабок, жуків.
Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
Українські Карпати населені в основному представниками лісової фауни. Серед них багато видів тварин, що зустрічаються в Українському Поліссі – білка, водяна полівка, рябчик, глухар, трьохпалий та білоспинний дятел, що представлені в Карпатах місцевими підвидами. Більшість ссавців мешкають у всіх висотних поясах Карпат, окрім Альпійського; густина їх популяцій у різноманітних поясах різна. Так наприклад, з тварин, що населяють полонини, - буро зубки звичайна альпійська та мала, лісова полівка руда, водяна полівка, беззубі миші жовтоголова та лісова, - тільки бурозубка альпійська та полівка підземна знаходять тут для себе найкращі умови проживання. До видів з високою пристосованістю до умов поясів Карпат належать, окрім згаданих, їжак, кажан північний, ведмідь, вовк, лисиця, ласка, куниця лісова, горностай, зрідка – видра, рись, кішка лісова, заєць рисак, білка, соні. В букових та ялинкових лісах мешкають олень, косуля, кабан дикий; в минулому водилися зубр та лось. Панівна більшість рукокрилих заселяє пере гірський пояс змішаних лісів, не піднімаючи у гори. У розселені птахів також спостерігається повна відповідність висотним поясам. Так , у альпійському поясі Українських Карпат гніздяться коник гірський і тинівка альпійська; в більш низьких поясах та Передкарпатті – тетерів, глухар, рябчик, голуб лісовий, горлиця, орли карлик та беркут, корольки жовтоголовий та червоноголові та інші. Фауна ж плазунів порівняно бідна. Її представляють ящірки живородна та зелена , вужі звичайний та водяний, мідянка, гадюка звичайна. Із земноводних водяться тритон карпатський (ендемік), тритон альпійський, саламандра плямиста, також поширені жаба трав’яна та звичайна квакша. Фауна наземних молюсків Українських Карпат нараховує близько 100 видів, понад 15 з яких ендемічні.