
- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
56. Біогеографія України
Біогеографія України. Біогеографія - наука про закономірності географічного поширення живих організмів. Флора та мікобіота України нараховує понад 27 тисяч видів (гриби і слизовики — 15 тисяч, водорості — 5 тисяч, лишайники — 1,2 тисячі, мохи — 800 і судинні рослини — 5 тисяч, включаючи найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються у ботанічних садах — понад 7,5 тисяч видів. З них 826 видів занесено доЧервоної Книги України і знаходяться під охороною. Найбільше ендемічних, рідкісних та зникаючих видів у Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30% усіх рідкісних та зникаючих видів. На сьогодні під лісами зайнято 14% території України. Насадження цінних порід дуба, бука збільшуються, а менш цінних граба, осики — зменшуються. Близько половини загального запасу деревини України припадає на хвойні породи дерев — сосну, ялину, ялицю. Ліси України багаті на ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарські рослини. Найпопулярнішими лікарськими рослинами в Україні є: кульбаба лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, нагідки лікарські, мальва, хрін, перцева м'ята, кропива дводомна та інші. Ендемічні рослини України: дзвоники мінливі, зубниця залозиста, Нечуйвітер темнуватий, Нечуйвітер вишуканий, Нечуйвітер чаклунський, Любочки несправжньокульбабові, Живокіст серцевидний, Трищетинник темний та інші. Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і нараховує майже 45 тис. Видів тварин. В Україні відомо понад 35 тис. видів комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих, 1,8 тис найпростіших, 1,6 тис круглих червів, 1,3тис плоских червів тощо. Риби в Україні представлені більше 200 видами. Вони населяють Чорне та Азовське моря, чисельні річки, озера, струмки, а також штучно створені людиною ставки, канали тощо. У Чорному морі нараховують 170 видів суто морських риб, а у Азовському морі – близько 115 видів. Найбільш розповсюдженими є чорноморсько-азовський оселедець, карась, короп, лящ, сом тощо. У фауні України налічується не менше 20 видів плазунів. А фауна земноводних нараховує 20 видів. У складі сучасної орнітофауни України налічують 424 види птахів, що належать до 21 ряду: горобцеподібних, фламінгоподібних, папугоподібних, одудоподібних, гусеподібних, соколоподібних тощо. Загальний список фауни ссавців включає 132 види. Що стосується охорони тваринного і рослинного світу України, то в Україні створено національні природні парки, біосферні заповідники, природні заповідники, численні дендропарки, є багато пам'яток садово-паркового мистецтва. Найбільш відомими є Асканія-HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA)"Нова, Шацький національний природний парк, дендрологічні парки –„Софіївка”, „Олександрія” тощо. На території України виділяють три біогеографічні області: Європейська широколистяна, Євросибірська лісостепова і Євроазіатська степова.
Рослинний світ України багатий та різноманітний; характеризується певним флористичним складом та будовою рослинного покриву. Природна флора України налічує близько 30тисяч видів нижчих та вищих рослин. У флорі України нараховується 76 видів дерев, 270 видів кущів, 2856 багаторічних, 329 дворічних 984 однорічних трав’янистих рослин. З них близько 600 видів рослин ендемічні для України. Також 600 видів є рідкісними, зникаючими та потребуючими охорони, а 151 вид занесене до Червоної Книги України. Рослинними формаціями в Україні є ліси, степи, луки, болота. У річках, озерах та морях розвинулась водна рослинність.
Основні закономірності територіального розподілу рослинного світу визначаються загально кліматичними умовами, геологічною історією, особливостями флорогенезу та іншими факторами. В рослинному покриві території України виражені наступні рослинні зони: лісова з підзонами змішаним та широколистих лісів, лісостепова, степова з підзонами різнотравно - типчаково-ковилових та злаково полинних степів та середземноморська лісова. Розподіл рослинності в українських Карпатах та Кримських горах характеризується чітко вираженою висотною поясністю.
Українські Карпати |
Кримські Гори |
Географічне положення |
|
Разом з Передкарпаттям Українські Карпати є під провінцією Середньо -Європейської геоботанічної провінції, широлколистяно-листової зони розташованої на Заході України. |
Ці гори є геоботанічною під провінцією Середземноморської лісової зони. Розташовані на Кримському півострові і займають територію площею 750 тисяч гектарів. |
Рослинність |
|
Тут нараховується близько 2100 видів судинних рослин. За виключенням нижнього поясу майже повністю вкриті природною рослинністю, що поділена на 5 поясів: перед гірський лісовий (дубових лісів), нижньогірсько-лісовий (букових лісів), верхньо-гірськолісовий (ялинкових лісів) , субальпійський та альпійський. |
Кримські гори найбільш багаті за своїм видовим складом судинних рослин. Найбільша площа вкрита лісами, а найменша – луговими степами та рослинами кам’яних відслонень. В гірському Криму також росте багато рідкісних та ендемічних видів. |
Природоохоронні території |
|
Карпатський національний природний парк Синевир, Карпатський біосферний заповідник , національний природний парк Вижницький, природний заповідник Горггани, національний природний парк Сколівські Бескиди, Міжнародний біосферний заповідник Східні Карпати, національний природний парк Гуцульщина |
Кримський природний заповідник, ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадаський природний заповідник , природний заповідник Мис Мартьян, Нікітський ботанічний сад. |
Тваринний світ держави В межах України за відомо близько 44800 видів тварин ( враховуючи акваторії Чорного та Азовського морів), з них 100 видів ссавців, 360 видів птахів, 200 видів риб. У тваринному світі відбувалась природна еволюція, істотних змін він зазнав у процесі господарської діяльності. Формування наземної фауни на території України пов’язане зі зміною ландшафтів клімату еволюцією ґрунтового та рослинних покривів.
Більша частина території держави за біографічним районуванням належить до Європейської підобласті Голарктичної області; тільки Кримські гори та південне узбережжя Криму відносять до Середземноморської під області (зоогеографічне районування України за О.Кістяківським). Серед найбільш відомих із ссавців – їжак звичайний, ласка, лисиця, заєць русак, хатня миша, косуля звичайна; з птахів – качка звичайна та сіра, горлиця звичайна, голуб лісовий, зозуля звичайна, зимородок звичайний, ворона сіра, галка, шпак, зяблик, горобець, синиця велика, ремез, соловей звичайний, ластівка звичайна; з плазунів – вуж звичайний, мідянка звичайна; з земноводних – жаба озерна, жаба зелена; з молюсків – янтарка звичайна, деякі види слизунів; з комах – бабка плоска, коромисло синє, ведмедька звичайна, травневий жук, муха хатня, кропивниця. В різних зоогеографічних округах та навіть районах густина популяцій вищезазначених звичайних видів тварин неоднакова та служить для характеристики округів.
Мішанолісова зоографічна провінція Поліський зоогеографічний округ (північ Рівненської, Житомирської, Чернігівська обл.)
Зустрічаються лось, олень благородний, козуля, свиня дика, рись, білка звичайна, заєць сірий; глухар, рябчик, лелека чорний; ящірка; щука, карась, лящ В лісових масивах, водноболотяних біотопах та на окультурених землях Полісся зустрічається також горностай, норка, синиці чорна та чубата, журавель сірий, вальдшнеп, крачка білокрила, гадюка звичайна, жаба очеретяна, наземні молюски, комахи. Число видів лісостепової та навіть степової фауни значно підвищилось у зв’язку з вирубуванням лісів. Зміна біоценозів відбилася на таких видах як білка, сіра та лісова соні, дятли зелений та сивоголовий.
Мішанолісостепова зоографічна провінція Західнолісостеповий, Центрально-Східний лісостеповий округ (північ Львівської, Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, частково Кіровоградська область)
Фауна цього округу характеризується змішуванням лісових та степових тварин. Представники фауни: лось, олень благородний, козуля, свиня дика;єнотовидний собака, барсук, лисиця руда, куниця; чапля сіра, гуска сіра; гадюка степова; сом звичайний; тритон гребінчастий. Звичайними комахами для цього зоогеографічного округу є капустяний клоп, хрущі, білянки, шовкопряди, дикі бджоли, оси, мурахи та комарі. Для закарпатської ділянки лісостепу характерні також піщуга короткопала, горлиця кільчаста, яка за останнє десятиріччя розселилася і на Правобережжя. В Лісостепу України проходять кордони реалів ряду тварин.