- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
Географія грунтів – один з важливих розділів грунтознавства.
Зона арктичних грунтів.
Арктичні грунти формуються в передгір’ях та на морських терасах. Основними грунтоутворюючими породами є щебенюваті і кам’янисті породи, які перекриті пухкими четвертинними відкладами морського та водно-льодовикового походження. Рослинність зони представлена в основному мохами та лишайниками.
Зона тундрових грунтів.
Зональним типом грунтів є тундрові глейові грунти. Вони мають високу щільність, низьку пористість, слабку аерацію і низьку водопроникність. Рослинний покрив тундрових грунтів є кормовою базою північних оленів. В цій зоні зосереджено майже 42 % оленярських пасовищ Росії. Лишайникові тундри використовують як зимові, а мохові і трав’яно-мохові – як літні пасовища.
Грунти бореального поясу: Європейсько-Сибірської тайгово-лісової області.
Грунти північної тайги. Глейово-підзолисті грунти формуються на суглинкових переважно озеоно-льодовикових відкладах. Характерними морфологічними ознаками цих грунтів є відсутність гумусового горизонту і наявність поверхневого оглеєння. Поширені північнотайгові ліси і лісотундрові рідколісся. В Європейській частині області вони представлені в основному ялинковими, ялиново-березовими і сосновими лісами, в Західному Сибіру – ялиново- і сосново-модриновими лісами. На поверхні грунту ростуть зелені мохи, чагарники (чорниця, буяхи, багно), лишайники.
Грунти середньої тайги. На міжрічкових просторах середньотайгової підзони в автоморфних умовах під покривом хвойних лісів формуються типові підзолисті грунти – підзональний підтип типу підзолистих. В рослинному покриві середьої тайги переважають ялинові (темнохвойні) ліси, а на території Зх-Сибірської низовини – ялиново-ялицево-кедрові, поверхня грунту вкрита гіпновими мохами і чагарниками.
Грунти південної тайги. Основним фоном грунтового покриву є дерново-підзолиті грунти. Весь профіль дерново-підзолистих грунтів має сильно кислу або кислу реакцію. Середній вміст гумусу в горизонті А становить 3 – 4 %. В його складі переважають фульвокислоти. Південнотайгові ліси представлені мішаними хвойно-широколистяними і широколистяними лісами з багатим трав’янистим покривом, сосновими і сосново-дубовими ліси, ялиново-кедрово-ялицеві ліси, зустрічаються березові та осикові.
Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
Грунти північної тайги. Основним зональним типом грунту є мерзлотно-тайговий, який поділяють на 2 типи: глейомерзлотно-тайговий і мерзлотно-тайговий кислий. Перший формується переважно на низинних територіях, він насичений основами і має сильнокислу реакцію. У складі гумусу переважають фульвокислоти. На понижених ділянках рельєфу формуються мерзлотні грунти. Основними лісоутворюючими породами є модрина даурська, чагарникова береза. Поверхня грунту вкрита мохами і лишайниками. На заболочених ділянках ростуть журавлина і багно болотне.
Грунти середньої тайги. Тут переважають мерзлотно-тайгові кислі та мерзлотно-тайгові палеві грунти. Перші грунти мають кислу реакцію, низьку ємність вбирання і насичені основами. В складі гумусу переважають фульвокислоти. Другі поширені на території Центральної Якутії. Сформовані на підвищених елементах рельєфу на стародавньоалювіальних лесовидних суглинках та на елювії корінних порід під модриновими мохово-лишайниковими та мішаними модриново-березовими лісами. Грунтоутворююча порода містить карбонати.