
- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
25. Метод експертних оцінок
Метод експертних оцінок дозволяє вирішувати формально нерозв'язні проблеми при управлінні персоналом. Враховуючи, що отримане рішення є приблизним, його можливо уточнювати, збільшуючи кількість експертів та враховуючи їхню компетентність.Метод експертних оцінок застосовується для відокремлення об’єкта від середовища.Під експертом розуміють особу, чия думка з питання, що нас цікавить, може бути більш авторитетною, ніж наша. В іншому випадку до зазначеної особи не має сенсу звертатися як до експерта. Очевидно, що експерт з питання визначення об'єкта повинен: знати середовище, з якого виділяється об'єкт, знати цілі управління, мати уявлення про можливості і засоби управління, мати уявлення про способи збору й обробки інформації про середовище й об'єкт.Експерта не просять визначати об'єкт. Його використовують як джерело інформації, необхідної для ухвалення рішення про те, що ж варто вважати об'єктом управління. Це рішення приймає розробник (проектувальник) системи управління. Експерту ж задають питання, відповіді на які містять необхідну інформацію.Отже, потрібно сформулювати питання відібраним експертам таким чином, щоб їхні відповіді дозволили прийняти найбільш достовірне рішення про керованість об'єкта в запропонованих межах.
Таким чином, задача визначення об'єкта зводиться до вибору однієї з альтернатив. Вихідна інформація для цього вибору міститься у відповідях експертів на питання, за допомогою яких визначається керованість кожного варіанту об'єкта Якщо кілька варіантів об'єкта виявляться такими, що статистично не розрізняються, то варто або збільшити число експертів, або повідомити їм додаткову інформацію про середовище, цілі та ресурси, або ввести додаткові критерії оцінки варіантів об'єкта, за якими можна здійснити однозначний вибір.
Відбір експертів та визначення їх компетентності
Кваліфікацію кожного i-гo експерта, тобто його компетентність в обговорюваному j-му питанні будемо оцінювати так званим коефіцієнтом компетентності: 0≤ kij≤1, i=1, ... , Nj
де Nj – кількість експертів, що залучаються до вирішення j-го питання. При kij= 0 i-й експерт визнається некомпетентним у j-му питанні, а при kij= 1 цей експерт вважається цілком компетентним. Якщо ці коефіцієнти компетентності відомі, то відразу чітко визначається кількість експертів. Дійсно, експертів, чия компетентність нижче граничної, тобто kij< δj, де δj – заданий поріг компетентності для вирішення j-го питання, можна не турбувати вирішенням цієї проблеми. Так з'ясовується число Nj експертів, залучених до вирішення j-го питання (величина порога δj визначається проектувальником).Думка кожного експерта зважується значенням його коефіцієнта компетентності. Тому думки малокомпетентних експертів автоматично враховуються в меншому ступені.
Цей критерій дозволяє лише не турбувати експертів, чиї думки несуттєві для вирішення j-го питання. Розкиданість думок експертів найпростіше визначити за допомогою оцінки дисперсії отриманих експертних оцінок:Як бачимо, метод експертних оцінок дозволяє вирішувати формально нерозв'язані проблеми при управлінні персоналом. Враховуючи, що отримане рішення є приблизним, його можливо уточнювати, збільшуючи кількість експертів та враховуючи їхню компетентність.
Метод експертних оцінок застосовується для відокремлення об’єкта від середовища.