16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.

Денудація (від лат.— оголення), або «знесення», — процеси, завдяки яким продукти вивітрювання гірських порід видаляються з місця їхнього утворення і переміщуються на нижчі гіпсометричні рівні. Основна рушійна сила процесів денудації — це сила гравітації, дія якої є універсальною і виявляється безпосередньо (гірські обвали, каменепади, снігові й льодовикові лавини тощо) або опосередковано, завдяки дії вітру, текучих вод, льоду. Внаслідок цього здійснюється перенесення пухкого уламкового матеріалу, що утворився завдяки впливу на тверді й монолітні гірські породи чинників вивітрювання. Останнє є початковим і неодмінним чинником перебігу денудаційних процесів. Якщо схил, який зазнає процесів вивітрювання, є спадистим, а складова гравітації, паралельна нахилу схилу, — мала, то сила гравітації не здатна без будь-якого зовнішнього поштовху подолати опір тертя. У такому випадку продукти вивітрювання видаляються з місця їх утворення завдяки повільному руху вниз і, нагромаджуючись, вкривають схил відносно потужною корою вивітрювання, яка навіть на дуже спадистих схилах (не менше 3 — 4°) перебуває у стані повільного руху вниз. Він спричинюється змінами об'єму деяких уламкових часточок, з яких складається загальна маса кори вивітрювання. Іншими причинами можуть бути намокання та висихання подрібнених уламків кори вивітрювання та процеси замерзання танення, властиві полярним областям.

Отже, роль екзогенних процесів в утворенні рельєфу земної поверхні є подвійною. З одного боку, вони інтенсивно руйнують опуклі ділянки, знижуючи їхню поверхню, а з другого — сприяють нагромадженню продуктів руйнування у зниженнях, таким чином підвищуючи їхній рівень. Денудація зумовлює утворення денудаційного рельєфу та поступове зниження всієї земної поверхні. Процес нагромадження продуктів денудації у зниженнях — акумуляція — спричинює утворення акумулятивного рельєфу і поступове підвищення земної поверхні. Внаслідок одночасної дії процесів денудації та акумуляції відбувається поступове знищення опуклостей і заповнення знижень земної поверхні, що, зрештою, призводить до її вирівнювання. Екзогенні процеси, які діють разом, згладжують нерівності земної поверхні, що утворюються внаслідок ендогенних процесів, і водночас утворюють нові форми рельєфу меншого розміру — як денудаційні, так і акумулятивні.

Найчастіше денудаційні процеси спостерігаються на земній поверхні у межах ділянок, що мають значну довжину за невеликої ширини. Такими, наприклад, є річки та струмки, а також гірські льодовики, довжина яких зазвичай у кілька десятків чи сотень разів перевищує їхню ширину. Денудацію, яка відбувається на таких ділянках, називають лінійною. Вона створює на земній поверхні відкриті (вироблені) форми рельєфу, що мають значну горизонтальну протяжність (яри, балки, річкові й льодовикові долини). Значно рідше процеси денудації бувають на земній поверхні на ділянках обмежених розмірів, яким притаманна округла чи овальна форма. У такому разі утворюються замкнені або напівзамкнені форми рельєфу, які мають ізометричні обриси — карстові лійки, суфозійні колодязі, льодовикові цирки тощо. Лінійна денудація спричинює розчленування земної поверхні та надзвичайне ускладнення її рельєфу. Особливо інтенсивно ці процеси виявляються на ділянках суходолу, які здіймаються над поверхнею, менш інтенсивно — на низовинних рівнинах і майже зовсім відсутні (за винятком прибережної зони) на дні океанів, морів та озер.

Більшість денудаційних форм рельєфу земної поверхні створюють: текучі води, рухомий лід, вітер.

Якби видалення продуктів денудації з місця їх утворення здійснювалося лише за посередництва зазначених чинників, то воно не мало б такого універсального значення. Однак поряд із лінійним знесенням відбувається також площинна денудація, зумовлена поширенням руйнівних процесів на більшій або меншій площі. Площинна денудація може здійснюватися пластовими водними потоками, що мають ламінарний режим, материковими льодовиками, вітром або бути наслідком повільного сповзання пухких уламкових мас по схилах під впливом гравітації, а також чергування процесів нагрівання й охолодження порід або їх намокання й висихання. На відміну від лінійної денудації площинна не розчленовує земну поверхню, а, навпаки, згладжує її, що зумовлює утворення пенепленів(злегка хвиляста денудаційна рівнина).

Лінійну денудацію ще поділяють на глибинну й бічну. Перша спричинює збільшення глибини знижених форм рельєфу, тобто посилює загальну вертикальну розчленованість земної поверхні. Бічна денудація супроводжується розширенням знижених форм рельєфу та зрізуванням нерівностей, утворених раніше, що, зрештою, може зумовити появу просторих денудаційних рівнин — педипленів(вирівняна, слабконахилена денудаційна поверхня).

Співвідношення зазначених різновидів денудаційних процесів зумовлене багатьма причинами, серед яких найважливіше значення мають напрям та інтенсивність тектонічних рухів, характер клімату, склад та умови залягання гірських порід, що складають верхню частину літосфери.

Акумулятивні процеси та акумулятивні форми рельєфу генетично споріднені з денудаційними процесами і формами, хоча просторово вони часто бувають роз'єднаними. Ця спорідненість виявляється у тому, що акумулятивні форми завжди складаються з матеріалу, принесеного з районів денудації й утвореного під час формування денудаційних форм. Розміщені вони зазвичай поряд із денудаційними формами й утворюються одночасно з ними. Наприклад, дельта ріки (акумулятивна форма) генетично споріднена з виробленою річковою долиною (денудаційна форма), сформованою одночасно з нею, розміщеною в її гирлі та складеною з осадків, які надійшли з річкової долини. Тому акумулятивні форми і відклади, що складають їх, називають ще корелятними (відповідними, пов'язаними) денудаційними формами. Проте в деяких випадках процес формування денудаційних форм рельєфу не супроводжується утворенням відповідних акумулятивних форм. Відомо, що чимало річок не мають дельт, а яри — конусів виносу. У цих випадках речовина денудації рівномірно розміщується по всій площі водозбірного басейну, змішується з відкладами інших річок та ярів і, зрештою, осідає на дні, де зазнає процесів перетворення, ущільнюється, утворюючи певні геологічні шари. Ці осадки не утворюють акумулятивних форм рельєфу, хоча є корелятними щодо денудаційного рельєфу.

Зазвичай процеси денудації та акумуляції перебувають у постійній взаємодії, внаслідок чого утворюється денудаційно-акумулятивний рельєф. Він складається із сукупності форм денудаційного та акумулятивного походження, між якими існують складні взаємозв'язки.

Денудація та акумуляція є нерозривними частинами загального глобального процесу - вирівнювання. З одного боку денудація та акумуляція - є ворогами, так, як руйнування та нагромадження продуктів руйнування є різними процесами. Але з іншого боку, ці процеси не можуть існувати один без одного, тому, що одночасно беруть участь у формуванні рельєфу.