- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
На основі реалізації функціонального принципу виділено такі основні групи наук: суспільні (в т.ч. науки про пізнання), природничі, технічні.
На думку С. Калесника, під впливом основних наук сформувалась система географічних наук, яка включає чітко розмежовані групи наук, що вивчають взаємодію різних законів: природно-географічні, суспільно-географічні, синтетичні (країнознавство військова географія, медична географія), інженерно-географічні, теоретична географія.
До суспільно-географічних наук належать економічна географія, соціальна географія, географія культури, політична географія. історія географії, топоніміка тощо. У своїх взаємозв’язках з фізичною географією суспільна географія користується не законами фізичної географії, а фактичними даними. Йдеться про оцінку навколишнього середовища з його умовами і ресурсами, про оцінку природокористування.
У класифікації наук Ю. Саушкіна (на основі застосування принципу рівнів наукового пізнання) суспільна географія належить до синтетичних наук. Синтетичні науки – ті, що вивчають синтез взаємопов’язаних матеріальних тіл, явищ, які в свою чергу, поділяються на ті, що вивчають: фізико-хімічні процеси, процеси неживої природи, процеси природи на рівні біосфери, процеси всієї дійсності на рівні ноосфери. Крім суспільної географії до синтетичних наук належить:антропологія, психологія, медицина, археологія, етнографія. Інші дві групи наук за цією класифікацією: аналітичні, філософські.
Суспільна географія тісно взаємодіє не тільки з фізичною географією, а й системою економічних знань, які пізнають особливості виробничих відносин у різних сферах діяльності людини. Слід зазначити важливу роль демогеографічної і економічної статистики, які дають суспільній географії впорядковану статистичну інформацію. Однак суспільно-географічне знання не міститься в готовому вигляді в економічній теорії і окремих видах економіки, воно повинно враховувати особливості регіону з різноманітністю його умові факторів.
Важливою є взаємодія суспільної географії з регіональною економікою, основним завданням якої є систематичне вивчення економічних закономірностей і соціального прогресу в усіх регіонах. Суспільна географія повинна максимально взаємодіяти з регіональною економікою, але вона є складовою географічної науки, має свій об’єкт і предмет вивчення.
Суспільна географія має одночасно зв’язки з історичною географією, історією народного господарства, етнографією, що допомагають суспільній географії глибше пізнати розвиток досліджуваних процесів та явищ.
Аналітичні дослідження диференціювали суспільну географію на такі аналітичні (галузеві) дисципліни: географія природних ресурсів, географія населення і розселення, географія промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, послуг, будівництва, зв’язку, культури, політики, рекреації, інфраструктури, адміністративного управління тощо. За повнотою відображення змісту суспільна географія поділяється на: загальні дисципліни (основи теорії суспгео, суспгео картографія, урр, районне планування, методи і методика суспгео досліджень), соціально-географічні, економіко-географічні, політико-географічні, культурно-географічні, управлінсько-географічні тощо.