113) Злочини проти правосуддя
Конституцією України органи правосуддя віднесені до самостійної гілки влади. У зв’язку із цим посягання на нормальну їх діяльність є злочинами підвищеної небезпеки.
Злочини проти правосуддя належать до відносно мало поширеної у судовій практиці – кримінальні справи такого виду одиничні. Разом з тим, вони порівняно поширені в реальному житті. Дача завідомо неправдивих показань свідками, протиправний вплив на потерпілих, свідків з боку обвинувачених чи їхніх родичів має місце чи не в кожній кримінальній справі. Багато обгрунтованих нарікань на справедливість судових рішень. При колосальному зростанні кількості цивільно-правових угод і спорів з приводу виконання їх число звернень з позовами та скаргами до судових органів адекватно не зростає, поширеними є випадки звернення за допомогою про стягнення заборгованостей до кримінальних угрупувань. Поширеність посягань проти правосуддя, при безкарності більшості з них засвідчує високу суспільну небезпеку цих злочинів, необхідність використання всіх передбачених законом засобів для боротьби з ними.
Правосуддя полягає в розгляді і вирішенні конкретних справ. У теорії права безспірним є положення, що правосуддя здійснюється стосовно:
кримінальних справ – проведення за ними дізнання, досудового слідства, судового розгляду, виконання вироків, постанов, ухвал;
цивільних справ, які розглядаються судами загальної юрисдикції, - їх судовий розгляд.
Правосуддя – це суспільні відносини, пов’язані з процесуальною діяльністю компетентних державних органів (дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та органів виконання судових рішень) із розслідування, судового розгляду, прийняття і виконання рішень, вироків, ухвал та постанов у кримінальних, цивільних та адміністративних справах
Під правосуддям як об’єктом злочинного посягання слід розуміти лише діяльність, яка відповідає таким ознакам:
1) правосуддя здійснюється тільки у формах цивільного чи кримінального судочинства, вона регламентована Цивільним процесуальним, Арбітражним процесуальним та Кримінально-процесуальним кодексами України;
2) правосуддя – це лише правозастосовча діяльність, яка полягає в реалізації норм права стосовно конкретних життєвих ситуацій;
3) діяльність із здійснення правосуддя спрямовано на охорону законних прав та інтересів громадян, суспільства, держави в процесі судочинства, при прийнятті рішень, а також при їх реалізації.
Видові об’єкти злочинів визначають особливості суб’єктів відносин, проти яких спрямовані злочини зазначеного виду, і блага, які належать цим суб’єктам і яким може бути заподіяна або спричиняється шкода. Зокрема, можна виділити три групи таких суб’єктів:
1) особи як учасники або інші суб’єкти кримінального чи цивільного процесу;
2) органи дізнання, слідства, прокуратури, суди загальної юрисдикції;
3) органи виконання покарань та судових рішень.
Злочини проти правосуддя посягають на 5 різновидів суспільно корисних благ, які належать переліченим вище суб’єктам:
1) права та інтереси особи, що охороняються законом, якими вона наділена як учасник або інший суб’єкт кримінального або цивільного процесу;
2) інтереси всебічного, повного і неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальних справ;
3) безпека, честь та гідність суддів;
4) інтереси своєчасного присікання та розкриття злочинів;
5) інтереси забезпечення неухильного виконання судових рішень та вироків.
Відповідного до цього можна виділити такі види злочинів проти правосуддя:
1. Злочини проти конституційних принципів діяльності органів розслідування, прокуратури і суду
2. Злочини проти безпеки, честі та гідності суддів, народних засідателів, присяжних.
3.Злочини проти прав та інтересів суб’єктів кримінального або цивільного процесу
4. Злочини проти інтересів всебічного, повного і неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальних справ
5. Злочини проти інтересів своєчасного присікання та розкриття злочинів
6. Злочини проти інтересів забезпечення неухильного виконання судових рішень
7. Злочини проти встановленого порядку надання правової допомоги при здійсненні правосуддя в кримінальному, цивільному та адміністративному процесі.