
- •Відповіді на іспит іСіТ.
- •1. Сучасне розуміння поняття «інформація»
- •2. Корисність інформації для користувача інформаційної системи
- •Своєчасність
- •Достатність
- •Зрозумілість
- •Недопущення викривлення
- •Наприклад, якщо іс має підтримувати маркетингові дослідження, то включення до бази даних іс інформації тільки з одного регіону країни може негативно вплинути на результат. Релевантність
- •Зіставлюваність
- •Надмірність
- •Прийнятність формату
- •3. Інформаційні ресурси
- •Інформаційні фахівці
- •4. Класифікація інформаційних систем управління
- •Класифікація інформаційних систем управління
- •5. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ісм
- •6. Етапи розвитку інформаційних технологій
- •7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •9. Методи класифікації та кодування інформації
- •Організація позамашинної інформаційної бази
- •Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- •Етапи проектуваня баз даних
- •Моделі даних
- •Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем
- •14. Принципи проектування інформаційних систем
- •1) Принцип системного підходу
- •1 Етап. Класичний підхід до розроблення програмного забезпечення (пз) іс.
- •2 Етап. Методи програмної інженерії.
- •3 Етап. Case-технологія.
- •Класифікація case-засобів за функціональним призначенням
- •Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка
- •Технології підтримки групової роботи
- •Системи підтримки групової роботи
- •Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу
- •Системи керування контентом
- •Характеристика засобів бізнес-аналітики
- •Сутність і фактори виникнення сховищ даних
- •Особливості сховищ даних.
- •Компоненти сховища даних
- •Види і моделі сховищ даних
- •Моделі сховищ даних
- •Багатовимірна модель
- •Реляційна модель
- •Гібридна модель
- •Технологічні засоби оперативного аналітичного оброблення даних olap. Правила Кодда.
- •30. Визначення olap за тестом fasmi.
- •Напрями розвитку технологій бізнес-аналітики
- •Поняття штучного інтелекту
- •Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
- •Моделі подання знань в системах штучного інтелекту
- •Суть і класифікація експертних систем
- •Архітектура експертних систем
- •Етапи життєвого циклу експертних систем
- •Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
- •Поняття і основні властивості програмних агентів
- •Основні властивості програмних агентів
- •Класифікація програмних агентів
- •Мультиагентні системи
- •Інтегровані інформаційні системи підприємств і організацій
- •43. Види інтеграції інформаційних ресурсів
- •44.Технології динамічної інтеграції інформаційних ресурсів
- •45. Сутність електронного бізнесу
- •Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії
- •Класифікація іс електронного бізнесу за функціональним призначенням
- •1) Віртуальні платіжні системи
- •2) Іс Internet-банкінгу
- •3) Іс керування інвестиціями через Internet
- •Моделі електронної торгівлі
- •Іс віртуальних підприємств
- •Електронний уряд
- •Інформаційна безпека іс. Види загроз безпеці інформації
- •Види умисних загроз безпеці інформації
- •Принципи створення систем інформаційної безпеки
- •Засоби захисту інформації.
- •Механізми безпеки інформації
- •Загальні поняття криптографії
- •Криптографічні методи
Поняття і основні властивості програмних агентів
Програмні агенти є одним із найважливіших досягнень комп’ютерних наук 90-х років минулого століття. Їх застосовують у додатках, де людина і комп’ютер тісно пов’язані між собою в процесі управління виробничими (технологічними) та невиробничими процесами.
Розглянемо деякі визначення програмного агента.
Агент - це програмний об'єкт, який: забезпечує виконання однієї або кількох послуг; надає опис цих послуг іншим ПА; здатний функціонувати автономно без безпосередніх вказівок користувача; може інтерактивно взаємодіяти з іншими ПА та користувачами.
Програмний агент – це стійкий постійний елемент програмного забезпечення, призначений для виконання певних завдань.
Автономний агент - це обчислювальна система, що знаходиться в деякому комплексному динамічному середовищі, у якому автономно мислить та діє і таким чином реалізує покладені на нього функції.
Інтелектуальні агенти – це об’єкти програмного забезпечення, що виконують низку операцій, заданих користувачем або іншою програмою, і мають певну міру незалежності та автономності. При цьому вони використовують певні знання та враховують потреби користувача.
З погляду користувача, агент - це програмний об'єкт, який: забезпечує виконання однієї або кількох послуг; надає опис цих послуг іншим програмним агентом; здатний функціонувати автономно без безпосередніх вказівок користувача; може інтерактивно взаємодіяти з іншими програмними агентами та користувачами.
Основні властивості програмних агентів
Здатність реагування – 1) здатність агента своєчасно реагувати на зовнішнє середовище; 2) здатність агента діяти без будь-яких зовнішніх чи внутрішніх консультацій.
Автономність – означає розміщення агента в зовнішньому середовищі, причому агент є частиною цього середовища і діє в ньому постійно згідно зі своєю програмою (завданнями) так, щоб впливати в майбутньому.
Раціональність (розумність) – 1) внутрішній стан агента, коли він працює з осмисленням, передбаченням зовнішнього світу; 2) наявність у агента розумових компонентів, таких як думка, ціль, наміри, бажання.
Розважливість – 1) здатність агента до мислення; 2) використання агентом знань і мислення для визначення своїх наступних дій.
Здатність до навчання – здатність агента використовувати досвід функціонування для корегування своєї поведінки.
Комунікативність – здатність агентів співпрацювати, конкурувати або ігнорувати один одного. Найчастіше має місце кооперація (або координація дій) агентів, коли агенти об’єднують свої зусилля для досягнення загальної цілі. Для кооперації агентів мають бути визначені відповідні коопераційні стратегії, колективне навчання, єрархічна організація тощо.
Тривалість функціонування – здатність агента діяти впродовж великого проміжку часу.
Класифікація програмних агентів
Існує декілька підходів до класифікації програмних агентів.
За рухливістю (здатністю переміщуватися в межах деякої мережі) агенти поділяють на статичні або рухливі (мобільні).
За способом дії агентів поділяють на дорадчі і реактивні (реагувальні).
Дорадчі агенти походять від парадигми дорадчого мислення: вони володіють внутрішньою символікою, моделлю мислення і залучаються до планування та переговорів, щоб досягти координації з іншими агентами.
Реактивні агенти не мають внутрішніх символічних моделей власного середовища і діють шляхом реагування на поточний стан зовнішнього оточення.
За наявністю властивостей: автономність; здатність до навчання; кооперація:
Інтерфейсні агенти, що мають властивості: автономність; здатність до навчання.
Партнерські агенти з можливістю навчання, що мають властивості: здатність до навчання; кооперація.
Партнерські агенти, що мають властивості: кооперація; автономність.
«Міркувальні» агенти, що мають властивості: автономність; здатність до навчання; кооперація.
За ролями:
Агенти для пошуку інформації в глобальних мережах (інформаційні агенти) – зазвичай експлуатують пошукові машини (роботи) у складі пошукових систем Internet (наприклад, Crawler, Spider та ін.).
Агенти для покупок в Internet – здійснюють пошук необхідних товарів.
Гібридні агенти – об’єднують декілька властивостей в одному агенті.
Мобільні агенти – це обчислювальні програмні модулі, здатні до блукання у глобальних обчислювальних мережах (Internet), до взаємодії зі сторонніми ресурсами на предмет збирання інформації в інтересах власника і до повернення назад після виконання завдань, установлених користувачем. Приклади таких завдань: бронювання авіаквитків; керування мережею передачі даних.
Інтерфейсні агенти підтримують і забезпечують допомогу, наприклад, під час навчання користувачів використанню конкретних додатків, таких як електронна таблиця чи операційна система. Агент користувача спостерігає і контролює дії, які вибираються користувачами і інтерфейсі, навчає новим оптимальним діям та пропонує кращі шляхи виконання завдань. Для того, щоб краще допомагати користувачеві, інтерфейсні агенти зазвичай «вчаться» у такі способи:
за допомогою спостерігання й імітування дій користувачів;
через отримання позитивного і негативного зворотного зв’язку від користувача;
за допомогою отримання чітких інструкцій від користувача;
за допомогою запиту порад від інших агентів.
Інформаційні агенти – з’явились через нагальну потребу в інструментальних засобах, які могли б допомогти управляти «вибуховим» зростанням об’ємів інформації. Роль цих агентів – управління, маніпулювання та порівняння інформації з різних розподілених джерел. Інформаційні агенти мають бути забезпечені можливостями отримання знань про те, де шукати інформацію, як її знайти та як її порівнювати. Для виконання пошуку інформації інформаційний агент користувача виставляє запити до однієї чи кількох URL-пошукових машин (роботів). Результатна інформація порівнюється і надсилається назад користувачу.
Пояснення:
URL (Uniform Resource Locator) – єдиний вказівник на ресурс, стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, зображення) в Internet (чи деінде). Придуманий Тімом Бернерс-Лі для використання у WWW. Включає в себе назву протоколу доступу (HTTP, FTP, telnet, gopher та ін.) і, власне, шлях до ресурсу, формат якого залежить від схеми доступу:
[[<протокол>://<сервер>[:<порт>][/<шлях>][/<файл>[#<розділ>]]
Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина (пошуковий робот, рушій) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.
Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.
Пошукові системи: Google, Яндекс, Rambler, Yahoo та ін.
Пошукові роботи: Crawler, Spider.