1. Методика навчання української мови як наука і навчальна дисципліна.

МВУМ як наука досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови, визначає і вмотивовує засоби передачі знань учням, прагне віднайти шляхи найбільш результативного навчання, зокрема визначити мету викладання мови, обґрунтувати принципи навчання з урахуванням закономірностей засвоєння фонетики, лексики, граматики, правопису тощо, вмотивувати найекономніші і найефективніші методи й прийоми навчання, вчить виявляти недоліки у викладанні і долати їх.

МВУМ як навчальна дисципліна знайомить з метою і завданням вивчення мови в школі, із закономірностями засвоєння мови як системи, з методичними засобами навчання мови, допомагає критично оцінювати методичну спадщину минулого, узагальнювати передовий досвід сучасної школи. Методична теорія допомагає вчителю вибирати засоби навчання, надаючи перевагу найефективнішим, тим самим застерігаючи від помилок у доборі дидактичного матеріалу та використанні методів і прийомів навчання, в організації навчального процесу. МВУМ озброює вчителя системою науково-педагогічних ідей. Керуючись ними, вчитель має змогу передбачити результати навчання рідної мови під час використання тих або інших засобів навчання. Своїми висновками і рекомендаціями МВУМ допомагає вчителеві раціонально будувати уроки з мови, показує, як зробити процес навчання мови ефективним, як поєднати його з удосконаленням пізнавальних здібностей учнів, як формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

2. Українська мова як засіб формування мовної особистості. Складовою формування мовної особистості є її духовне становлення (І.Огієнко, І.Срезневський, В.Сухомлинський, П.Юркевич), виховання любові й поваги до рідного слова, землі, народу, його одвічних цінностей та ідеалів, усвідомлення необхідності та внутрішньої потреби у спілкуванні й пізнанні світу засобами рідної мови. Про давність цієї проблеми свідчать навчання давньоруських князів, досвід навчання та виховання в монастирях, братських школах, Києво-Могилянській академії тощо. Свій погляд на окреслену проблему мали провідні українські мовознавці та методисти на початку 80-х років ХХ ст. Так, І.К.Білодід у статті «Мовознавча наука і школа» підкреслював: «Мовне виховання в школі потребує не лише засвоєння граматичних правил мови, а й придбання певної суми знань про природу людської мови, про її роль в життєдіяльності людини, знань про значення мови в житті суспільства, про мови народів світу, про контакти між народами світу і значення мов у цій справі, про фіксування і збереження у мовах понять, знань і вмінь»

Основною метою вивчення української мови є формування національно мовної особистості, яка характеризується національно свідомим ставленням до мови, глибоким знанням її і розвиненим мовленням. Національно мовна особистість характеризується розвиненою пам'яттю, здатною наслідувати мовні традиції, культурні та моральні якості.

Значення укр. мови як предмета випливає з її соц. функцій і статусу державної. Укр. мова є засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту – народ. Це скарбниця знань, культурних надбань націй та людства, це джерело і засіб передачі набутого життєвого досвіду, засіб формування національно мовної особистості.

3. Українська мова як навчальна дисципліна в загальноосвітніх навчальних закладах. Наукові (дидактичні та психологічні) основи навчання мови.

МВУМ як наука досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови, визначає і вмотивовує засоби передачі знань учням, прагне віднайти шляхи найбільш результативного навчання, зокрема визначити мету викладання мови, обґрунтувати принципи навчання з урахуванням закономірностей засвоєння фонетики, лексики, граматики, правопису тощо, вмотивувати найекономніші і найефективніші методи й прийоми навчання, вчить виявляти недоліки у викладанні і долати їх. МВУМ як навчальна дисципліна знайомить з метою і завданням вивчення мови в школі, із закономірностями засвоєння мови як системи, з методичними засобами навчання мови, допомагає критично оцінювати методичну спадщину минулого, узагальнювати передовий досвід сучасної школи. Методична теорія допомагає вчителю вибирати засоби навчання, надаючи перевагу найефективнішим, тим самим застерігаючи від помилок у доборі дидактичного матеріалу та використанні методів і прийомів навчання, в організації навчального процесу. МВУМ озброює вчителя системою науково-педагогічних ідей. Керуючись ними, вчитель має змогу передбачити результати навчання рідної мови під час використання тих або інших засобів навчання. Своїми висновками і рекомендаціями МВУМ допомагає вчителеві раціонально будувати уроки з мови, показує, як зробити процес навчання мови ефективним, як поєднати його з удосконаленням пізнавальних здібностей учнів, як формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

4. Зміст і принципи побудови курсу української мови у загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета - Комунікативна компетенція.

Уміння й навички у різних видах, стилях, формах і жанрах мовленнєвої діяльності .

-Мовна компетенція Мовні уміння і навички (орфоепічні, лексичні, грама-тичні, стилістич-ні, правописні

-Соціокультурна компетенція Знання реалій духовної і матері-альної культури народу і людства, засвоєння етичних норм спілкування

-Мовленнєва й емотивна культура Загальнорозвивальні уміння і навички (логічні, мнемічні, рефлексивні, творчі)

Основні завдання змісту навчання української мови

-Реформування згідно з новою філософією шкільної освіти, метою і завданнями виховання громадянина України

-Формування мовної компетенції - системи знань про мову, достатньої для здійснення комунікації в межах певної сфери спілкування

- Формування умінь і навичок (мовленнєвої компетенції) різних рівнів навчання мови з урахуванням ступеня володіння нею учнями

-Оптимальне поєднання навчання мови з українознавчою, етнопедагогічною і культурологічною роботою.

Навчальний предмет “Українська мова.

-Мовленнєва компетенція -Визначається чотирма видами компетенції:

• в аудіюванні;

• в говорінні;

• в читанні;

• в письмі

-Соціокультурна компетенція- Визначається рівнем знань:

• з національної культури (звичаї, традиції, література, мистецтво);

• з історії;

• з географії;

• з економіки;

• з державного устрою

Мовна компетенція - Визначається загальноприйня-тими нормами:орфоепічними, лексичними, словотворчими, граматичними, стилістичними −Функціонально-комунікативна компетенція -Визначається вміннями використовувати мовні засоби у межах функціо-нальних стилів: дотримання традицій слововживання, загально-літературних норм різних соціальних функцій мови, ситуацій спілкування і видів діяльності Основа шкільного курсу – мовленнєва д-ть. Аудіювання,говоріння, читання, письмо