
- •1.Загальний розділ
- •Графічні бібліотеки для роботи з 3d графікою
- •Gd Graphics Library
- •1.2 Структура сценаріїв для 3d графіки
- •1.2.2 JavaScript
- •1.3 Інструменти
- •1.3.1 Денвер
- •1.3.3 MonoDevelop
- •2 Розробка технічного та робочого проекту
- •2.1 Аналіз серидовища програмування Unity
- •2.2.1Мова програмування с#
- •3 Розрахунковий розділ
- •3.1 Скриптування та аналіз об’єктів програми
- •3.2 Тестування та виправлення помилок
- •4. Економічний розділ
- •4.1. Визначення трудомісткості розробки програмного продукту
- •4.2. Визначення ціни програмного продукту
- •4.3 Економічна частина супутніх результатів
- •4.4. Економічні висновки
- •5. Охорона праці та безпека життєдіяльності
- •Висновки
- •Література
- •Джейсон, Прайс; Майк, Гандэрлой Visual c#.Net. Полное руководство; корона принт, 2012. - 960 c.
- •3.Дэвид Флэнаган. JavaScript. Подробное руководство. Символ-Плюс 2009, 204с.
3.2 Тестування та виправлення помилок
Я розробляв код програми для кожної сцени проекту й одразу ж тестував його. Були випадки коли код не копілювався так як мені було потрібно. Програму було розбито на декілька сцен з метою оптимізації. Я написав сценарій для переходу з першого поверху на другий, але при тестуванні я був розачарований тим що не було потрібного ефекту: замість того щоб опинитися на другому поверсі я потрапив на перший. Я почав шукати неправильне місце написання сценарію й здивувався. Справа у тому, що я використовую MonoDevelopment, а це серидовище зрблене спеціально для написання сценаріїв. Тобто він має повідомляти про помилки у синтаксисі, але нічого він не виявив. Я звернувся до мого співрозробника.Він протестував мій код, й також нічого не виявив. Я мучився з цим приблизно 2 дні й дуже здивувався зрозумівши у чому була помилка. При компіляції проекту я забув додати до першого поверху другий. Тобто персонажу не було куди перходити. Ось так здобувається досвід.
4. Економічний розділ
4.1. Визначення трудомісткості розробки програмного продукту
Тривалість розробки програмного продукту залежить від його обсягу, трудомісткості розробки окремих етапів об’єму функцій програмних засобів в залежності від їх типів, а також кваліфікації робітників та запланованих строків, що диктують умови ринку.
В якості вихідних даних для визначення трудомісткості розробки програмного продукту використовуємо типовий склад етапів та збільшення норми часу на розробку програмних засобів (ПЗ). Використовуючи міжгалузеві нормативні матеріали на роботі по розробці, виготовлені та супроводженню програмних засобів обчислювальної техніки та програмуванню задач для ЕОМ визначаємо обсяг програмного продукту.
Методом структурної аналогії по відповідним каталогам аналогів, наведених в таблиці 4.1 визначається обсяг програмних засобів в тисячах умовних машинно-команд програми – аналога.
Таблиця 4.1 Каталог аналогів програмних засобів (ПЗ)
Найменування типів ПЗ |
Обсяг
функцій ПЗ - V0 |
|
2500-9800 |
|
860-6600 |
|
950-7430 |
|
1060-5750 |
|
680-7000 |
|
1300-8600 |
|
7800-8800 |
|
1300-10200 |
|
1300-4200 |
Використовуючи значення ПЗ автоматизованих розрахунків, що містить обсяг функцій V0 в умовних машинних командах, визначаємо трудомісткість по даним таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Трудомісткість обсягу програмних засобів
Обсяг ПЗ, тисяч умовних машинних команд |
Норма часу чоловік/годин |
1 |
2 |
1.0 |
229 |
2.0 |
244 |
3.0 |
262 |
4.0 |
283 |
5.0 |
306 |
6.0 |
330 |
7.0 |
357 |
8.0 |
385 |
9.0 |
414 |
10.0 |
445 |
12.0 |
510 |
14.0 |
580 |
16.0 |
654 |
18.0 |
731 |
20.0 |
812 |
Програмному продукту, що розробляється відповідає аналог – програмних засобів оптимізаційних розрахунків з V0 = 8500 умовних машинних команд з трудомісткістю Тр = 400 чоловік/годин.
Трудомісткість розробки програмного продукту повинна включати розробку наступних етапів:
технічне завдання – ТЗ
технічного проекту – ТП
робочого проекту – РП
випровадження – ВП
Трудомісткість програмного продукту, що розробляється визначаємо по кожному етапу на основі трудомісткості аналога з урахуванням складності розробки, ступені новизни та ступеню використання розробки стандартних модулів на основі формул:
Ттз = Тра × ПВ1 × Кн ; (4.1)
Ттп = Тра × ПВ2 × Кн ; (4.2)
Трп = Тра × ПВ3 × Кн × Кт ; (4.3)
Твп = Тра × ПВ4 × Кн ; (4.4)
де Тра – збільшена норма на розробку аналога програмних засобів, чоловік/годин (табл. 4.2), яка коригується поправочним коефіцієнтом, що враховує умови розробки ПЗ, тобто в умовах комп’ютера, КК = (0,8);
ПВ1 – питома вага і-го етапу розробки (табл. 4.3);
Кн – поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь новизни (табл. 4.4);
Кт
– поправочний коефіцієнт, що враховує
ступінь використання в розробці типових
програм (табл. 4.5).
Таблиця 4.3 Значення питомих коефіцієнтів трудомісткості етапів в загальній трудомісткості розробки програмних засобів
Код етапу |
Ступінь новизни |
||
А |
Б |
В |
|
ТЗ |
0,15 |
0,12 |
0,12 |
ТП |
0,16 |
0,15 |
0,11 |
РП |
0,55 |
0,58 |
0,61 |
ВП |
0,14 |
0,15 |
0,16 |
Таблиця 4.4 Значення поправного коефіцієнту враховуючого ступінь новизни програмних засобів
Код ступеню новизни |
Ступінь новизни |
Значення Кн
|
А |
Принципово нові ПЗ, що не мають аналогів |
1,75 – 1,2 |
Б |
ПЗ, що являються розвитком певного параметричного ряду |
1,0 – 0,8 |
В |
ПЗ, що мають аналог |
0,7 |
Таблиця 4.5 Значення коефіцієнту ступені використання в розробці типових програм
Ступінь охоплення реалізованих функцій розроблювального ПЗ типовими програмами % |
Значення Кт |
60 та вище |
0,6 |
40-60 |
0,7 |
20-40 |
0,8 |
До 20 |
0,9 |
Ступінь новизни – В. Код ступені новизни – Значення Кн – А (1,5). Ступінь охвату реалізованих функцій – значення Кт – 83% (0,6).
Ттз = (400 × 0,6) ×0,15 × 1,5 = 54 (чол./годин);
Ттп = (400 × 0,6) × 0,16× 1,5 = 57.6 (чол./годин);
Трп = (400 × 0,6) × 0,55× 1,5 × 0,6 =118,8 (чол./годин);
Твп = (400 × 0,6) × 0,14× 1,5 = 50,4 (чол./годин).
Розрахунок трудомісткості розробки ПЗ автоматизованих розрахунків представлено нами у формулах розрахунку трудомісткості розробки ПЗ та зведено у таблицю 4.6.
Розраховуємо трудомісткість розробки програмного продукту:
Ткк = 1,5 × Nтз = 1,5 × 2 = 3 (чол./годин);
Тнк = 0,15 × Nтз = 0,15 × 2 = 0,3 (чол./годин);
Ткк = 1,5 × Nтп = 1,5 × 11 = 16,5 (чол./годин);
Тнк = 0,15 × Nтп = 0,15 × 11 = 1,65 (чол./годин);
Ткк = 1,5 × Nрп = 1,5× 20 = 30 (чол./годин);
Тнк = 0,15 × Nрп = 0,15 × 20 = 3 (чол./годин);
Ткк = 1,5 × Nвп = 1,5 × 10 = 15 (чол./годин);
Тнк = 0,15 × Nвп = 0,15 × 10 = 1,5 (чол./годин);
Тнк = 0,15 × Nпз = 0,15 × 44= 6,6 (чол./годин);
Ткк = 1,5 × Nпз = 1,5 × 44 =66 (чол./годин);
Тпз = 1,5 × Nпз = 1,5 × 44 = 66 (чол./годин).
Найменування етапів розробки |
Тра |
Ni |
ПВi |
Кн |
Кт |
Розрахунок годин |
1. Технічне завдання |
(400×0,6) |
2 |
0,15 |
1.5 |
|
Ттз = (по формулі 4.1) = 54 Ткк = 3 Тнк = 0,3 |
2. Розробка ТП (алгоритму та блок-схеми) |
(400×0,6) |
11 |
0,16 |
1.5 |
|
Ттп = (по формулі 4.2) = 57,6 Ткк = 16,5 Тнк =1,65 |
3. Розробка робочого проекту (складання програми) |
(400×0,6) |
20 |
0,55 |
1.5 |
0,6 |
Трп = (по формулі 4.3)= 118,8 Ткк = 30 Тнк = 3 |
4. Наладка та впровадження |
(400×0,6) |
10 |
0,14 |
1.5 |
|
Твп = (по формулі 4.4) = 50,4 Ткк = 15 Тнк = 1,5 |
5. Пояснювальна записка |
|
44 |
|
|
|
Тпз = 66 Ткк = 66 Тнк = 6,6 |
Всього в т.ч. по видам робіт - на розробку - на контроль керівником - нормоконтроль |
Тзаг
=
∑Тр = 54 + 57,6 + 118,8 + 50,4 + 66 = 346,8 (н-годин) ∑Ткк = 66 + 16,5 + 30 + 15 + 66 = 193,5 (н-годин) ∑Тнк = 6,6 + 1,65 + 3 + 1,5 + 6,6 = 19,35 (н-годин) |
де
Ni
-
обсяг форматів документацій і-го
найменування.
Розраховуємо трудомісткість розробки програмного продукту:
Тривалість розробки програмного продукту в місяцях розрахуємо по залежності:
(4.6)
де
- загальна тривалість розробки, годин
8 - тривалість робочого дня, годин;
0,7 - коефіцієнт переводу в робочі дні;
Тіj - трудомісткість j-го виду робіт по і-му етапу.
12 - дванадцять місяців у році.
Тпл =559,65\((8х360х0,7)/12)=3,3