Розділ 3. Формування і тиражування медаіміджу жінки-політика змі

ЗМІ є одним з найважливіших інститутів сучасного суспільства. Вони грають важливу роль у формуванні, функціонуванні та еволюції суспільної свідомості. Сприйняття та інтерпретація найважливіших явищ і подій, що відбуваються в країні і в світі в цілому, здійснюються за допомогою ЗМІ. Ці обставини набувають особливої ​​актуальності і значення на тлі все більш зростаючого проникнення ЗМІ в політичну сферу, їх перетворення в один з найважливіших інструментів реалізації політичного процесу.

Моделювання іміджу політичного лідера неможливо без активної участі засобів масової комунікації, мається на увазі наявність реципієнта (виборця), який сприймає цей цілеспрямовано конструйований образ. Ефективний медіаімідж підкреслює певні соціальні та політичні характеристики, що відповідають масовим очікуванням. Механізм, що пояснює зростання ролі ЗМІ як суб'єкта політичної комунікації, досить простий. Сучасні ЗМІ орієнтуються в подачі матеріалу в основному на іміджеві ефекти, вони намагаються зобразити не програму кандидата, не його точку зору на певну проблему, а саму особистість. Політика, таким чином, стає персоніфікованою, категорія медіаіміджу - затребуваною.

Напередодні виборів ЗМІ традиційно стають потужним інструментом політичного впливу. Вони мають здатність прямо звертатися до громадськості, минаючи такі традиційні інститути, як церква, школа, родина, політичні партії та організації і т.д. Ця їх здатність використовується політичними діячами, партіями і т. д. ЗМІ виступають активним суб'єктом політичного життя і в такій ролі можуть багато.

При всьому багатстві використовуваних засобів, реалізація цілей і завдань виборчої кампанії неможлива без активного використання можливостей сучасних ЗМІ. «Засоби масової інформації є найважливішим чинником, який впливає на політику, так як вони регулярно і оперативно представляють політично важливу інформацію широкій аудиторії. Ця аудиторія включає в себе політичні еліти і людей, що приймають рішення, так само, як і велика кількість звичайних громадян, чия політична активність хоч і носить спорадичний характер, перебуває під впливом інформації, що надходить через засоби масової інформації» [37, с.30].

Сьогодні роль ЗМІ зросла настільки, що реальні дії та події стають значущими тільки тоді, коли вони представлені у засобах масової інформації. На думку Г. Почепцова, «сучасний світ підпорядкований наступним правилом: реальна подія тільки тоді буде суттєвою, коли про неї у широкому загалу розповіли засоби масової інформації» [29, с. 74].

Сучасні медіа мають більші можливості ефективного впливу не тільки на сприйняття громадянами окремих політичних явищ і подій, а й на їх ставлення до політичних лідерів зокрема. Як політична пасивність населення в будь-якому питанні, так і його масова активність безпосередньо пов'язані з позицією, яку займають ЗМІ. Особливо велика роль медіа в перехідні періоди суспільного розвитку, оскільки без їх активної діяльності неможливо змінити політичну свідомість, ціннісні орієнтації і цілі широких верств населення, а також добитися масової підтримки державної політики[35].

Якщо політик випадає з поля зору представників преси, ЗМІ припиняють висвітлювати його діяльність, він ризикує бути швидко забутим виборцями. Розвиток засобів масової інформації і, перш за все телебачення, призвело, наприклад, до появи можливості практично миттєвої за мірками політичної комунікації "розкрутки" нового лідера, що було просто технічно нездійсненно на початку століття. Нові політичні лідери можуть виникати з нізвідки і завдяки ЗМІ ставати загальнонародними героями. "Кандидатами від ЗМІ" можна назвати, наприклад, таких політичних лідерів - жінок найвищого рівня, як Х. Клінтон, А. Меркель, Л.Матвієнко, Ю.Тимошенко та ін..

Як відомо, в світі політики прийнято створювати імідж, «конструювати» зовнішній вигляд політика згідно переваг, ціннісних установок, естетичних та етичних стереотипів населення країни. Те, що зовнішність політиків має певне значення в політичній боротьбі, усвідомлюється як самими політиками, так і виборцями, розуміючими, що перед ними картинка, екранний образ, а насправді політик може виявитися зовсім іншою людиною.

Слідом за К. В. Кіуру ми вважаємо, що імідж є зовнішнім заміщенням, висвітленням чогось іншого: «... зовнішність представляє зміст предмета, копію - предмет в цілому, а імідж це його спрощене уявлення, заміна повнокровного образу»[18].

Певну складність становить конструювання медіаіміджу саме жінки -політика. Це можна пояснити тим, що сучасна преса представляє жіночу тематику однобоко, акцентуючи увагу споживачів інформації лише на деяких аспектах проблем, в числі яких - ведення домашнього господарства, вміння стильно виглядати і соціальні проблеми жінок. Подібне положення справ підтверджують численні дослідження, що регулярно проводяться в останні десятиліття. Наприклад, експертне опитування під керівництвом О.М. Здравомислова показав, що серед тем, що викликають інтерес у сучасних жінок, є такі, які відносно рідко потрапляють у фокус уваги ЗМІ. Серед них, проблеми нерівноправності жінок у суспільстві (36,4 %), материнства і виховання дітей, медичного здоров'я (17,7 %), реалізації потенціалу жінки в суспільному житті, в тому числі і в політиці (16,5 %). І взагалі, в неспеціалізованих виданнях жіночі теми малопопулярні.

Проблема відсутності повноцінної репрезентації жінок і жіночих тем в засобах масової інформації характерна і для європейських країн. У доповіді Генерального секретаря ООН наголошується, що ряд країн Центральної та Східної Європи «... дають приклад того, як стереотипне уявлення про жінку може використовуватися як засіб політичної ідеології. У цих країнах творці жіночих образів кидалися з однієї крайності в іншу: насаджуваний перш образ політично грамотною і свідомої «жінки на виробництві» в процесі демократизації змінився образами жінки-моделі та жінки-матері. Одночасно різко збільшилося поширення порнографії. Таким чином, жіночі образи стали вигідним товаром в умовах нової, ринкової економіки» [7, с. 89].

Відсутність інтересу журналістської спільноти до проблем жінок в політиці вносить певні складнощі в процес конструювання медіаіміджу представниці влади, це стосується, перш за все, моменту залучення жінки -лідера в інформаційний простір. Якщо перша згадка в пресі (початкове позиціонування) можна оформити у вигляді комерційного, замовного матеріалу, то домогтися певної частоти повідомлень про жінку-політика досить складно.

Засоби масової інформації - преса, радіо, телебачення, а останніми роками й інтернет - роблять різний вплив на формування іміджу жінки-політика. Так для кращого розуміння цієї диференціації варто навести діаграму.