Питання з теорії права та держави для бакалаврів (ДЕК)

1. Поняття, ознаки та види юридичних наук.

Головним завданням юридичної науки є сприяння через вивчення державних і правових інститутів розвитку особистості, створенню умов для найповнішої реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Юридична або правова наука, правознавство, юриспруденція — це словасиноніми, які відображають сукупність суспільних наук, що вивчають суспільні відносини, які врегульовані і охороняються державою і правом. Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державноправову дійсність, її особливістю є спільне дослідження держави і права в їх взаємоєдності, взаємозв'язку і взаємовпливі.

Юридична наука — це суспільна наука, що вивчає об'єктивні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їх місце та роль у суспільному житті, а також систему правових норм, які регулюють відносини у суспільстві. В юридичній літературі виділяють такі основні ознаки юридичної науки:

• має прикладний характер, тобто юридична наука покликана обслуговувати потреби громадського життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати фахівцівюристів необхід­ними відомостями про видання і застосування нормативноправових актів;

• має властивості точних наук, тобто юридична наука, як і природничі науки, включає в основному конкретні знання, вираженні у точних конструкціях і співвідношеннях;

• втілює у собі позитивні якості наук про мислення, тобто досліджує питання, які пов'язані зі спроможністю відображати об'єктивну дійсність у правових судженнях і поняттях у процесі створення і застосування нормативно-правових актів.

Юридичну науку як систему юридичних наук можна представити через структуру - внутрішній поділ на основні види наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:

• теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права - загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);

• галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.) і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);

• спеціально-прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридичних наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);

• науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін.

2. Предмет теорії держави і права та його особливості.

Предмет теорії держави і права - система основних понять та категорій юридичної науки, загальних та специфічних закономірностей, випадковостей виникнення, розвитку та функціонування держави і права, а також інших пов'язаних з ними явищ. Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність.

• Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо впливають на державу та право.

• Теорія вивчає закономірності, що мають об'єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин.

• Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави.

• Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин.

• Окрім держави існує система органів та організацій, що беруть участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень.

• Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій.

• Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.

• Оскільки держава і право є динамічними явищами, що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство).