2. Технологічний процес олійного фарбування

З давніх-давен людина почала застосовувати фарби для захисту різних будівельних конструкцій, а також з декоративно художньою метою. Фарба складається з кольорового порошку – пігменту, і плівкоутворювальної речовини – в’яжучого. Всі фарби і відповідно фарбування залежно від виду в’яжучого поділяються на водні і неводні.

Водні фарбування застосовують з декоративною метою для опорядження інтер’єра і зовнішніх поверхонь будинків (здебільшого фасадів. Залежно від в’яжучого яке використовують для приготування водних фарб водні фарбування бувають вапняні, клейові, цементні, силікатні і казеїнові.

До неводних фарбувань належать олійні і емалеві фарбування, а також лакові покриття. Неводні фарбування застосовують для захисту металевих конструкцій від корозії, дерев’яні від гниття, а оштукатурені від впливу вологи. А ще вони застосовуються з декоративною і санітарно-гігієнічною метою. Їх легко мити і очищати від бруду, тому в приміщеннях, де більшість поверхонь пофарбована олійними або емалевими фарбами легше підтримувати чистоту (лікарні, школи, магазини, дошкільні дитячі заклади). Міцність зчеплення плівки залежить також від якості підготовки поверхні, в першу чергу очищення її від іржі, плям кіптяви і мінеральних масел, пилу. Тощо.

Залежно від якості малярні фарбування поділяються не прості, поліпшені і високоякісні. Просте фарбування застосовують під час спорядження будинків ІІІ класу, деяких промислових і тимчасових будівель, а також підсобних приміщень в різних будинках.

До неводних належать олійні, лакові та емалеві суміші. У цьому розділі на прикладі підготовчих операцій під фарбування поверхонь олійними сумішами розглянуто всі операції, характерні для інших неводних сумішей.

Неводні суміші застосовують для фарбування обштукатурених, бетонних, дерев'яних та металевих поверхонь. Для зміцнення зовнішнього шару штукатурки і створення на ньому водонепроникної плівки обштукатурені поверхні фарбують олійними фарбами. Крім того, олійні фарбування застосовують для оздоблення приміщень і забезпечення санітарно-гігієнічних умов. Обштукатурені поверхні, пофарбовані олійною фарбою, легко очищати від пилу та бруду і мити.

Кількість операцій у підготовці обштукатуреної поверхи і. під олійне фарбування залежить від виду фарбування: простого, поліпшеного чи високоякісного

При підготовці обштукатуреної поверхні під просте фарбування виконують такі операції: очищають і згладжують поверхню торцем деревини, розрізують щілини, прооліфлюють поверхню, частково підмазують, шліфують і прооліфлюють підмазані місця, після чого поверхню грунтують (перше фарбування).

Після очищення поверхні і розрізання щілин поверхню прооліфлюють. Оліфа просочує зовнішній шар штукатурки і зміцнює його, а плівка, що утворюється, надалі сприятиме кращому зчепленню підмазувальної і шпаклювальної маси з поверхнею. Вручну поверхні прооліфлюють щітками, розтушовуючи суміш рівномірним шаром. Щоб під час роботи можна було легко виявити непрооліфлені місця, до оліфи добавляють густотерту фарбу або пігмент (50—100 г на 1 л оліфи). Коли поверхня висохне, пошкоджені місця підмазують сумішами, приготовленими на оліфі або спеціальних підмазувальних лаках.