
ВСТУП
В цій роботі буде розказано про старовинне місто Корець котре розкинулося на берегах р. Корчик котра є лівою притокою р. Случ.
Це маленьке місто багате своєю історією з моменту свого заснування, в якому знаходяться архітектурні пам’ятки різних століть. Місто в якому за всю його історію існування побувало чимало видатних людей і котре крізь століття витримувало утиски з різних сторін продовжуючи своє існування і до сьогодні.
За своїми географічними характеристиками чудово підходить для відпочинку, та розвитку туризму.
Герб міста Корець Прапор міста Корець
3
4.Географічне положення
М
істо
знаходиться в східній частині Рівненської
області на берегах р. Корчик (географічні
координати 50° 37′ 2″ п.ш., 27° 9′ 39″ с.
д.).
за своїм адміністративним значенням
місто є районним центром «Корецького
району» який також багатий мальовничими
пейзажами та історією котра була вписана
в сторінки іще часів Київської Русі.
Територія на котрій розташоване місто,
переважно рівнинного характеру
невраховуючи центральну частину міста
котра знаходиться на горбистій місцевості.
Котрі розділила річка Корчик. На одному
з таких пагорбів зі скелястими схилами
у XV
столітті
князі Корецькі збудували замок котрий
слугував обороною для всього міста. В
минулому розташування міста було дуже
вдалим та зручним у торговельному плані
тому, що через нього за часів Київської
Русі та Речі Посполитої проходило багато
торговельних шляхів котрі приносили
не малий прибуток для міста.
Історичний нарис
П
ерша
Літописна згадка зустрічається в
літописах 1150р. про місто Корчеськ
засноване за часів Київської Русі. Своєю
відомістю на ті часи також певним чином
потрапило в «Повість временних літ» А
саме ти де автор пише про мечі «Харалужні»
котрі кувалися в кузнях одного з сіл
району під назвою Харалуг. Хоча згодом
в наслідок військових сутичок та переділу
території місто відійшло у власність
великого князівства Литовського до
1380р. . В 1380р. Литовський князь Ягайло
передав сучасну територію м. Корець
передав
Руїни замку «Корецьких»
у власність князеві Федору
4
Острозькому котрий у 1386р. збудував тут замок і перевів р. Крчик у додаткове русло котре обігнуло замок з трьох боків утворившм захисний рів для споруди.
Згодом на початку XV століття місто переходить у власність князів Корецьких. Під їх керівництвом у середині XVІ- XVІІ ст. місто перетворюється на найбілше місто на Волині і утримцє цей статус до 1651р. до тих пір доки не урвався рід Корецьких. Після цієї події місто переходить у спадок до князя Чорторийського, рід котрих хгодом називали «Чорторийські-Корецькі». Протягом другої половини XVІІ ст. місто зазнавало потсійних ушкоджень та збитків і повільно прийшло до занепаду. Проте вже у другій половині XVІІІ ст. місто зазнає жвавого розвитку. Тут відкриваються мануфактурні, шкіряні та суконна промисловостіа в 1778 році в експлатацію вступив «Корецький форфорово-фаянсовий завод» котрий виготовляв продукцію з високоякісної рідкісної каолінової глини. Заробивши хорошу репутацію вироби з Корецької порцеляни замовляла навіть Австрійська імператриця. Проте у 1898 році запаси глини вичерпалися і завод довелося закрити. Згодом місто ще кілька разів опинялося у складі Російської імперії та Польщі.
5.1 Видатні люди.
За всю свою історію місто не славиться видатними діячами але завжди їх приваблювало. Сюди приздили як Українські так і зарубіжні видатні люди.
-Так у ХІХ ст. тут зупинялася Анна Оленіна(Андро) котра згодом заснувала недільну школу при Свято-Троїцькому монастирі де і була похована.
-Сковорода Г.С., український просвітитель, гуманіст, філософ. Подорожуючи до Угорщини і Австрії в 1750 – 1753 роках проїжджав через Корець
- Микола Костомаров, відомий український та російський історик побував в Корці в 1845 році, вчителював в Рівненській гімназії. У своїй “Автобіографії” М.Костомаров пише: “Я остановился в Корце, где обозрел розвалини старого замка; потом бил в Остроге”
-Т.Г. Шевченко, український письменник за завданням археологічної комісії відвідав місто в 1846 році. У своїй повісті “Варнак” він писав: “Из Кремена пошел я через село Вербу в Дубно, а из Дубно на Острог, Корець и на Новоград-Волинський”.
-Оноре-де-Бальзак, відомий французький романіст у 1847 – 1850 роках тричі проїджав через Корець.
-Михайло Михайлович Міклухо – Мак лай гірничий інженер, син видатного вченого влітку 1885 і 1886 рр. за дорученням Петербурзького мінералогічного товариства в Корці і навколишній місцевості робив геологічні дослідження. Він вивчав річку Случ, межиріччя між Случе і Корчиком, склав карту місцезнаходження гранітів.
5
-Ліна Костенко, українська поетеса, лауреат Державної премії України. Вперше побувала у Корці, подорожуючи шляхами Т.Г. Шевченка. “Дороги Т. Шевченка по Волині привели мене в Корець” – згадує Л.Костенко.
-Максим Рильський, відомий український письменник у 1959 році проїжджав через Корець
-Леся Українка, відома українська поетеса, яка народилася в сусідньому місті Новоград-Волинську і неодноразово відвідувала м. Корець.
-І.Я. Франко, український письменник під час поїздок зі Львова у 1885 – 1886 роках побував в м. Корець.
-Михайло Драгоманов, видатний український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, історик – етнограф подорожуючи за Кордоном у 1870 році відвідав м. Корець. “Я не знав, що на нашій Україні є стільки милих серцю маленьких міст з старовинними замками, чарівною красою лісів і полів. І серед них Корець, що не подалік Звягеля” – писав Драгоманов М. Старицькому.