33. Технологiя створення I вбудови пiдлеглих форм.

Для перегляду|проглядання|, редагування і введення даних разом з|поряд з,поряд із| таблицями, використовують форми. Форма – це структурований та форматований об’єкт, призначений для введення, редагування і відображення даних. Підлегла форма представлена у вигляді таблиці, тому по ній можна переміщуватись, як по таблиці. Щоб переглядати дані з декількох таблиць і мати можливість редагувати дані більш, ніж в одній таблиці, необхідні підлеглі форми. Access допускає форми до трьох рівнів вкладеності. При цьому завжди починають зі створення найбільш вкладеної форми, поступово наближаючись до основної. Зміст форми завжди відповідає змісту таблиць і запитів, на основі яких вона створюється. Зв’язана форма - складається з основної і підпорядкованої форми, на основі таблиць, які зв’язані відношенням “один-до-багатьох”.. Порядок створення й впровадження підлеглої форми наступний: вибираються таблиці (запити), для яких будуть створені основна й підлегла форми; за допомогою Мастера форм створюються підлегла й основна форми; у режимі Конструктора відкривається основна форма. Натискається кнопка Подчиненная форма/отчет на панелі інструментів; на вільному місці основної форми розташовують елемент керування Подчиненная форма; в отриманий прямокутник уводиться ім'я підлеглої форми; перевіряються властивості підлеглої форми: Подчиненные поля й Основные поля з метою переконатися, що Access правильно зв'язав форми

33. Технологiя створення набору вкладок та багатосторiнкових форм.

Для перегляду|проглядання|, редагування і введення даних разом з|поряд з,поряд із| таблицями, використовують форми. Форма – це структурований та форматований об’єкт, призначений для введення, редагування і відображення даних. Багатосторінкові форми створюють при великиму об’ємі інформації. Створення набору вкладок. Елемент керування На­бор вкладок дає змогу створювати багатосторінкові фор­ми, відображати дані кількох таблиць в одній формі, тобто концентрувати в одному місці форми великий об­сяг інформації. Прикладом створених вкладок можуть бути команди Сервис, Параметры. Для додання такого елемента керування в режимі конструктора форм активізують кнопку (Набор вкладок). Далі треба при зміненій формі покажчика миші клацнути нею в області даних форми. В резуль­таті на екрані дисплея з'являється набір із двох вкла­док, що мають стандартні імена Вкладка 1, Вкладка 2 тощо. Для додання ще одної вкладки у створений набір потрібно клацнути правою клавішею миші в рядку яр­ликів і з контекстного меню вибрати команду Доба­вить вкладку або команду Удалить вкладку (для вилу­чення вкладки із цього набору).

35. Створення Головної кнопкової форми з використанням Диспетчера кнопочной формы.

Кнопкові форми являють собою форми, на яких розташовані кнопки. Ці кнопки можуть бути використані для відкриття інших кнопкових форм або виконання конкретних дій. Прикладами конкретних дій можуть бути: відкрити звіт, виконати програму, відкрити форму, відкрити запит. Кнопки можна створити і в режимі конструктора. Проте використання «Диспетчера кнопкових форм» нерідко виявляється більш зручним для розробника. Зокрема, при використанні диспетчера не потрібно замислюватися про стандартизацію інтерфейсу. Для запуску «Диспетчера кнопкових форм» необхідно звернутися до меню «Сервіс / Налаштування / Диспетчер кнопкових форм». Головна кнопкова форма вже створена, але вона поки порожня. Якщо розробник припускає задіяти кілька кнопкових форм, то він повинен клацнути по кнопці «Створити». В результаті сформується вікно, в якому можна задати ім'я нової кнопкової форми. Таким чином, спроектовані три кнопкових форми. Тепер на них потрібно розмістити кнопки і закріпити за цими кнопками дії. Для цього потрібно виділити потрібну сторінку кнопкової форми і клацнути по кнопці «Змінити». Має сенс змінити ім'я «Головна кнопкова форма» на більш інформативне. У полі «Текст» необхідно набрати текст для створюваної кнопки. У полі зі списком «Команда» необхідно вибрати з розкритого списку команду, яка буде виконуватися при натисканні проектованої кнопки. У полі зі списком «Кнопкова форма» необхідно вибрати з розкритого списку конкретний об'єкт, який буде завантажуватися при натисканні проектованої кнопки.

36. Поняття про макроси, їx призначення. Групи мaкpociв. Технологiя створення макросiв. Вибiр та додавання макрокоманд у макроси. Аргументи макрокомaнд. Задання умов виконання макрокоманд у мaкpoci. Зв'язування мaкpociв з подiями форм, (звiтiв) та їх елементами управлiння.

Макрос створюється для автоматизації процедур і містить набори операторів, які виконують коняре не завдання.

Основне призначення макросу — створення зручного для користувача інтерфейсу, що відображує, наприклад, зручні меню і панелі інструментів. Створити макрос можна декількома способами:  у вікні бази даних на вертикально розташованій панелі Об'єкти вибрати значок Макроси  і натискувати кнопку Створити  на панелі інструментів; у вікні бази даних вибрати в меню Вставка команду Макрос . У верхньої зони вікна конструктора макросів за умовчанням кожен рядок розбитий на два стовпці: Макрокоманда  і Примітка .У стовпці Макрокоманда клацніть перше вікно, натискуйте кнопку розкриття списку, виберіть із списку ім'я потрібної макрокоманди, наприклад Преобразовать текст .У стовпці Примітка можна ввести коментар, що пояснює призначення макрокоманди. Примітку полегшують розуміння і супровід макросів. Після заповнення поля в стовпці Макрокоманда в нижньої зони вікна конструктора відображується панель аргументів, що дозволяє ввести значення аргументів відповідної макрокоманди. Аргументом називається константа, змінна або вираження, службовці джерелом даних для макрокоманди, процедури або методу. Аргумент дає додаткову інформацію до виконання макрокоманди. Для завдання багатьох аргументів макрокоманд використовується вираження, перед яким ставиться знак рівності (= *).Вибрати в списку, що розкривається, одне із значень аргументу дозволяє кнопка.  Закінчивши написання макросу, його необхідно зберегти, вибравши в меню Файл команду Зберегти. Потім введіть Ім'я макросу у вікноЗбереження. Перевірка умов на значення це процес з'ясування, чи задовольняють дані, що вводяться, певним умовам або обмеженням. Для перевірки умов на значення за допомогою макросу у вікні макросу натискуйте кнопку Умови на панелі інструментів Конструктор макросів і введіть умову у вічко стовпця Умова у порожньому рядку макрокоманди. Макрос вставляється у форму> якщо створюється пов'язаний з ним елемент управління. За допомогою макросів можуть задаватися умови на значення, які, визначають умови або обмеження для значень, які можуть бути введені в одне або декілька полий форми. В більшості випадків правильність введення даних в елемент управління у формі можна перевірити шляхом завдання властивості елементу управління Умова на значення або процедур обробки подій. Наприклад, перед збереженням запису може перевірятися заповнення два мулі три полів. Аби вставити макрос у форму, відкрийте форму в режимі конструктора і виведіть список властивостей елементу управління, який буде пов'язаний з макросом. Для цього клацніть правою кнопкою миші елемент управління, виберіть команду Властивості  у меню Вигляд  і відкрийте вкладку Події . На екрані відображуватиметься список подій, які можуть використовуватися для активізації макросу 

37. Введення в мову програмування VВА. Концепцiя процедури обробки подiї. Поняття модуля MS Access: стандартний модуль, модуль форми (звiтy). Структура VВА-програми в середовищi MS Access. Iнтерфейс засобiв створення та налагодження VВА-програм.

Visual Basic for Application (VBA) – мова програмування високого рівня, що використовується у програмних пакетах Microsoft Office. VBA належить до мов об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). ООП – методика аналізу, проектування і створення програм-додатків за допомогою об’єктів. Подія - це дія, распознаваемое об'єктом, для якого можна запрограмувати відгук (наприклад, клацання мишею по рядку меню або натискання клавіші). При настанні події відбувається активізація методу, тобто починають виконуватися пов'язані з об'єктом програми і функції. Процедурами обробки подій є процедури, які призначені для обробки деяких подій, пов'язаних з елементами управління.Наприклад, різні дії користувача з кнопкою Commandbutton (Click, Keydown, Mousemove і тому подібне) викликають відповідні події. Обробка кожної з цих подій оформляється у вигляді процедури. Програміст, застосовуючи одну або декілька таких процедур обробки події, може визначити реакцію додатку на конкретну дію користувача.Процедуру обробки події легко відрізнити і по її імені, в якому обов'язково присутні імена об'єкту і події, а також за станом робочого середовища: якщо ви знаходитеся в такій процедурі, то в полі списку Object вікна коди указується ім'я об'єкту, а в поле списку Procedure - ім'я події.Ім'я процедури обробки події завжди складається з імен об'єкту і події, розділених символом підкреслення (_). Модуль Access складається з описів, інструкцій і підпрограм (процедур) написаних на мові програмування VBA (Visual Basic for Application), збережених під загальним ім'ям. Visual Basic був розроблений Microsoft як мова високого рівня для створення додатків на базі операційної системи Windows. У Microsoft Access існують модулі двох типів; стандартний модуль і модуль класу. Стандартний модуль містить процедури Sub і Function, не пов'язані з конкретним об'єктом: формою або звітом. Вони доступні для всіх процедур в базі даних.Стандартні модулі використовуються також для оголошення доступних зі всіх модулів додатка глобальних змінних. Для перегляду списку стандартних модулів натискуйте на панелі інструментів кнопку Модулі у вікніБаза даних . Модулі класів окрім процедур містять опис нового об'єкту і програми, які є локальними для цих об'єктів. Як приклад модуля класу можна назвати модулі форм і звітів. Модуль форми створюється і зв'язується з формою, аби створити процедуру обробки подій для цієї форми. VBA включає в себе основні конструкції мови Visual Basic для Windows, вбудований в MS Office і програми Office. VВА є загальним для всіх програм MS Office. У VBA застосовується об'єктно - орієнтований підхід до розробки додатків. Кожна програма - Word, Excel, Access, PowerPoint та ін - доповнює засоби VBA новими функціональними можливостями за допомогою об'єктів, властивостей і методів, притаманних цьому додатком. У VBA реалізовані дві функції для відображення на екрані діалогових вікон: вікна повідомлення і вікна введення. Редактор VBA викликається послідовністю команд Сервис→Макрос→Редактор Visual Basic або за допомогою комбінації клавіш Alt+F11. Після виконання послідовності команд на екрані з’явиться вікно редактора.